UA-IN

Onuka пояснила, що хейтити в Інтернеті – найгірше

Відома українська співачка ONUKA стала мамою, тому не лише через карантин була змушена призупинити свою творчу діяльність. У травні в Нати Жижченко та її чоловіка Євгена Філатова (The Maneken) народився син.

2020-й рік став турбулентним для всіх, ONUKA присвятила синові новий трек “СЕАНС”, який стане лід-синглом до майбутнього альбома ONUKA. Про це вона розповіла у інтерв’ю для Wonderzine Україна.

За словами артистки, це найінтимніший трек у її дискографії, адже він про страхи й тривоги, які передували народженню дитини. «Зараз я на шляху до перемоги над своїми страхами, – пояснює Ната. – І тільки коли вдасться побороти їх, я нарешті буду почувати себе гармонійно».

“Я казала собі: “Ну, що тобі ще треба? Це ж золотий час, коли можна спокійно побути вдома, насолоджуйся”, – але стан був просто пригнічений”, – зізналась зірка.

За її словами, на початку справді було досить складно. Під кінець року я була дуже втомлена фізично й емоційно. Ми завершили гастрольний сезон, відпрацювали тури Китаєм, США та Канадою, провели серію концертів із НАОНІ й у грудні пішли у відпустку. Я планувала повернутися до роботи в лютому, а тоді навесні піти в декрет, але карантин уніс свої корективи в цей графік.
Я розуміла, що час відпустки можна використати для роботи над новим альбомом, але не мала ані сил, ані натхнення. Напередодні Нового року та певний час після нього в мене була жахлива депресія, така, як у юнацтві. Я вже добре знаю свої стани, тому звернулася до спеціаліста. Думала, що навіть доведеться вдаватися до медикаментозної терапії, адже просто проговорити проблеми із собою вже не допомагало. Я казала собі: «Ну, що тобі ще треба? Це ж золотий час, коли можна спокійно побути вдома, насолоджуйся», – але стан був просто пригнічений.

Погода теж тільки засмучувала. Я щодня чекала на сніг: для мене це з дитинства щось особливе, він мене ніби очищує, а за вікном натомість була депресивна мряка.

З часом трохи перелаштувалася. Написала величезний план для ONUKA, що та коли ми пишемо, знімаємо й видаємо. Плани на майбутнє були не надто щільними, але, якщо чесно, й енергії працювати не було. Завдань нуль, але й сил на ці завдання нуль.

Та коли почався карантин, стало набагато легше. Я зрозуміла, що зупинилася не тільки ми, а й увесь світ, і дозволила собі відпочити. Оскільки ми переїхали за місто, могла годинами гуляти в лісі зі своїм собакою, слухати аудіокниги та пити чай із термоса.

Якщо в Китаї під час карантину зросла хвиля розлучень, то в нас з Євгеном, навпаки, була ідилія. Ми дивилися на проєкторі кіно, читали, нарешті прослухали весь подарований нам вініл, який не доходили руки розпакувати. Я реанімувала свої кулінарні навички та випікала якісь шалені торти.