UA-IN

Луцький підприємець, який спонсорує передвиборчу діяльність Народного Руху в Луцьку, за сумнівною схемою оформив на себе право власності на чимале складське приміщення, яке мало б належати громаді.

А ще незаконно користується міською землею і не платить за це ні копійки до бюджету. Можна тільки уявити, на які ще оборудки він наважиться, якщо матиме в Луцькій міській раді “своїх” депутатів. Бо досі йому ніщо не заважало привласнювати майно за фіктивними документами.

Що за народ в Народному Русі?

У серпні 2020 року громадська організація “Розвиток Мікрорайонів Міста”, громадський рух “Народний контроль” та Волинська крайова організація Народного Руху України оголосили рішення про об’єднання та участь у місцевих виборах однією командою.

Згодом, 21 вересня, під час конференції Луцької міської організації Народного Руху України політсила представила список кандидатів до Луцької міської ради. У трійці лідерів – Павло Данильчук (лідер “Народного контролю” Волині, депутат Луцької міської ради), Дмитро Климук (керівник Народного Руху на Волині, приватний підприємець) та Наталка Грушка (голова правління ГО “Розвиток Мікрорайонів Міста”). Фактично, Народний Рух у Луцьку і створив цю громадську організацію й провадить діяльність через неї. Подібна практика, коли політичні партії працюють за посередництвом громадських організацій, – не рідкість, адже в такому разі не треба прозоро звітуватися про джерела та використання фінансових надходжень партій.

Згадана громадська організація “Розвиток Мікрорайонів Міста” зареєстрована у квітні 2018 року. Її засновники – Галина Смолич, Володимир Бут-Гусаїм та Андрій Рабчук.

Андрій Рабчук – місцевий підприємець і головний спонсор Народного Руху в Луцьку. Він присутній на багатьох фото, опублікованих громадською організацією на сторінці, яка на час виборів стала рупором виборчої кампанії.

Під час заходу, організованого ГО
Підприємець є власником ТОВ “Ліктранс”, яке розташоване на вулиці Вахтангова, 10. І там же зареєстрована ГО “Розвиток Мікрорайонів Міста”.

Приміщення за згаданою адресою сьогодні перебуває у власності Андрія Рабчука, проте, як з’ясувалося, привласнив він його незаконним методом за фіктивними документами.

“Експерти” – з усіх кутків України

Наприкінці 80-х на Вахтангова була розташована величезна міжрайбаза зі складами та автотранспортне підприємство, що належали Волинській облспоживспілці. Із розвалом споживчої кооперації більшість майна розпродали. Оскільки йшлося про склади та приміщення на тисячі квадратів, кілька менших об’єктів просто “загубилися”.

Нічийною лишилася одна із ділянок, а на ній – невеликий склад на 160 квадратів, гараж та навіс для автомобілів. Ці будівлі мали б перейти в комунальну власність. Та якщо глянути офіційну реєстрацію, вони вже рік як мають приватного власника – Андрія Рабчука.

Підстава для набуття права власності на це приміщення – доволі сумнівна: висновок щодо технічної можливості виділу об’єкта нерухомого майна. Не менш дивним є і той факт, що документи оформляли підприємці з Рівного і Дніпра, а також – реєстратори з двох різних сільських рад.

“На мою думку, ця реєстрація справді є дуже сумнівною. Її проводили без дотримання вимог Постанови Кабінету Міністрів, якою затверджено перелік документів, на підставі яких має здійснюватися реєстрація. Фактично, реєстратор під час здійснення реєстраційних дій узагалі не дотримувався цього порядку. Не минуло й місяця, як перший об’єкт було поділено на три об’єкти, і в результаті площа цих трьох об’єктів стала удвічі більшою, що теж є дуже сумнівним”, – прокоментувала керівниця Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Юлія Соломко.

Експертиза – фіктивна?

Згідно з даними, які зараз є в Державному реєстрі і стосуються нерухомості на Вахтангова, 10, наприкінці липня було оформлено право власності на склад площею 163 квадрати.

Підстава – не договір купівлі-продажу чи дарування, а лише акт технічного огляду. Тоді на початку серпня ще одним актом огляду цю будівлю розділили на три окремі приміщення: площею 84,6 квадратів, 130 квадратів і ті самі 163 квадрати. Тобто замість поділити приміщення, площі помножили.

ФОП Пазій Олександр Леонідович проживає і працює у Дніпрі. Спершу в телефонній розмові пообіцяв вивчити документи і все пояснити.

Та за кілька днів, як і домовлялися – у понеділок, підприємець Пазій зізнався: жодних документів не має, та й взагалі до Луцька не їздив.

“Жодних документів я не знаходжу і взагалі до Луцька не виїжджав, наскільки пам’ятаю”, – прокоментував телефоном Олександр Пазій.

Реєстратор – невидимка?

Якщо Олександр Пазій не оглядав об’єкти на Вахтангова, то виходить, що реєстрували їх на підставі фіктивних документів.

У реєстр луцькі об’єкти вносили в Журавичівській сільській раді Ківерцівського району. Проте, як повідомили у сільраді, реєстратор Віктор Процик у них вже не працює. З’ясувалося, що він завершив кар’єру реєстратора десь якраз після того, як вніс в облік будівлі на Вахтангова.

Також виявилося, що він реєстрував волинські об’єкти, не залишаючи свого робочого місця у Рівному. Усі документи йому скидали на електронку.

Тепер зв’язатися із колишнім державним реєстратором узагалі неможливо. Він – за кордоном. Проте вдалося поспілкуватися з дружиною Віктора Процика, яка також працювала у нього бухгалтером.

“Він за кордоном. Звільнився, бо в сільраді було мало роботи. Спочатку обіцяли, що буде багато об’єктів, щоб реєструвати, і нормальний заробіток, але не було”, – розповіла Тетяна Процик.

На запитання, чи часто її чоловік реєстрував об’єкти, що не були розташовані на території Журавичівської сільради, відповіла, що не знає.

“Я не знаю цього. Це вже залежало, хто там шукав реєстрацію. Може, у сільської голови з кимось була домовленість. І він цього не знає точно. Він зайшов в електронку, бачить – є робота. Оригінали були в сільській раді”, – пояснила дружина ексреєстратора.

Хто крайній?

Сільська голова Алла Гонтар, яка брала на роботу Віктора Процика, тепер працює на посаді голови Ківерцівської райдержадміністрації. Каже, на роботу реєстратора взяла за оголошенням. А що, як і коли реєстрував – не контролювала.

“Я жоден об’єкт не знаю, який в нього зареєстрований, навіть земельні ділянки. Перед тим, як приймати його на роботу, я в юристів запитала, яка моя відповідальність. Якщо людина не добросовісна? Якщо зареєструє якийсь об’єкт, якого немає?.. Або на праві не належить тій людині?.. Яку відповідальність несу я? І вони сказали: жодної, ви ж підпис не ставите під жодним документом”, – пояснила Алла Гонтар.

Новий власник теж “не в курсі”

Експерт, який нібито оглядав будівлі на Вахтангова, навіть не був на Волині. Реєстратор, який вносив відомості про право власності на ці будівлі, – уже не реєстратор. Сільська голова, яка організувала відділ державної реєстрації в Журавичах, нічого не контролювала… Крайніх знайти неможливо.

Новий власник нерухомості – підприємець Андрій Рабчук.

Працівники його фірми неохоче діляться інформацією, коли можна застати директора на місці, проте за якихось кілька хвилин після приїзду журналістів він ефектно з’являється на дорогому позашляховику, мало не наїхавши на знімальну групу.

Як так сталося, що нерухомість “оглядав” експерт, який не був у Луцьку, а з однієї будівлі площею 163 квадрати згодом вийшло три приміщення площами 84,6, 130 та 163 квадрати, Андрій Рабчук пояснити не зміг. Лише пообіцяв, що за кілька днів з нами зв’яжеться його адвокат.

Ця розмова відбулася 17 вересня, проте досі юрист Андрія Рабчука не перетелефонував.

Чия земля? Комунальна?

Близько місяця тому за адресою Вахтангова,10 відбулося виїзне засідання комісії міської ради за участю заступника міського голови, представників муніципальної варти, управління земельних ресурсів, інспекції держархбудконтролю міськради.

Як розповів заступник директора, начальник відділу демонтажів департаменту муніципальної варти Роман Кулик, виявилося, що свого часу велика територія міста належала облспоживспілці. Згодом власники споруд змінилися, а більша частина земельної ділянки не сформована і перебуває у комунальній власності. Натомість цією землею без жодних дозволів користуються власники приміщень на Вахтангова, 10. Згадану ділянку вони використовують як “задній двір”: там є гори будівельного сміття, яке з’явилося після ремонту приміщень, великі бочки з-під мастила, залишки того мастила витікають просто в ґрунт, там же організували стоянку вантажних авто і місце їх ремонту. Крім того, на цій ділянці, між складськими приміщеннями, які підприємець Рабчук оформив у сумнівний спосіб, розпочалося самовільне незаконне будівництво.

У муніципальній варті кажуть: підприємець на контакт з міською радою не йде, на зустрічі не приходить. Кілька разів він присилав свого адвоката та заступника, які обіцяли все владнати. Проте досі результату немає. Землею вони користуються, але не на праві власності чи оренди, і, відповідно, за цю землю ніхто не платить до бюджету.

І ось сьогодні згаданий підприємець Андрій Рабчук активно підтримує команду Народного Руху на виборах до Луцької міської ради. Навіщо це йому – здогадатися неважко. Маючи “своїх” депутатів у Луцькій міській раді, вже не буде потреби шукати експертів з Дніпра чи Рівного, а реєстраторів у сільрадах. Рішення можна буде проштовхнути через “своїх” депутатів. Та й землю, яку він захопив, буде набагато простіше узаконити, а може – прихопити ще шматок.