UA-IN

В шкільних підручниках з хімії радять пити соду для лікування та профілактики онкозахворювань.

Інформація для школярів була взята з сайту “Всеукраїнська асоціація пенсіонерів”.

Після того, як це стало відомо і обурило багатьох батьків та соцмережі, на це відреагували у Міністерстві освіти та науки.

Там вважають, що сода має цілющі здібності й така інформація у шкільному підручнику лише сприятиме критичному мисленню учнів.

“Інформація про соду не є трендом нетрадиційної медицини. Сьогодні харчову соду використовують в офіційній народній медицині, косметології, кулінарії, хімічній, легкій і текстильній промисловості, металургії, сільському господарстві.

Вона входить до складу багатьох аптечних препаратів, зокрема ліків проти кашлю, печії, гастриту.

Розчин соди виводить з організму отруту й токсини, знімає набряк легенів, допомагає під час великої втрати крові людиною.

Дослідження в медицині засвідчують, що сода інколи ефективніша за синтетичні ліки, оскільки вона входить до складу крові й у разі внутрішньовенного введення відновлює її нормальну структуру”, – йдеться у відповіді відомства.

Також пишуть, що сода не може запобігти онкологічним захворюванням, проте “у поєднанні з хіміотерапією може сповільнити його розвиток і запобігти розростанню в інші частини тіла”.
Основна проблема і підручника, і позиції МОН в тому, що вони категорично не розрізняють харчову соду та соду, яку використовують з лікувальною метою, пояснює дерматологиня Ольга Римаренко.

“Так, сода використовується в косметології, це всім відомі нейтралізатори для хімічних пілінгів.

Але в домашніх умовах соду використовувати не варто – є ризик отримати хімічний опік лугом через те, що дуже важко розрахувати концентрацію. Часто такий опік важчий за опік від кислоти.

Харчова сода доречна лише у випічці та для миття посуду”, – каже лікарка.
Провізор Андрій Чимбар додає, що харчова сода або натрію гідрокарбонат дійсно може використовуватись і як окремий препарат, і в складі комбінованих препаратів.

“Але категорично не можна ставити знак рівності між натрію гідрокарбонатом як харчовим продуктом та як активним фармацевтичним інгредієнтом.

Якщо ми кажемо про ліки, то маємо абсолютно інші вимоги щодо домішок та чистоти речовини.

Соду вже давно не використовують як засіб лікування кислотозалежних порушень травної системи – є більш ефективні та безпечні препарати.

А як засіб для лікування захворювань дихальних шляхів вона не має достатньо доказів ефективності”, – зауважує Чимбар.
А от прокоментувати заяву МОН щодо того, що сода ефективніше за синтетичні ліки – вкрай важко.
“По-перше, про які дослідження саме синтетичних препаратів йдеться? Без посилань це не має сенсу обговорювати, а “прокапати” харчову соду – неможливо”, – зауважує провізор.

Він додає, що натрію гідрокарбонат можна вводити внутрішньовенно, але це має бути лікарський засіб і лише із субстанції, отриманої за стандартами належної виробничої практики.
Ці твердження не витримують жодної критики, наголошує хірург Владислав Демко.

Він каже, що використовувати соду доречно лише при ацидозі і то, лише як другу лінію лікування (підвищена кислотність крові та тканин організму внаслідок зміни кислотно-лужної рівноваги).

“Лікувальну соду вводять внутрішньовенно. Просто тому що в шлунку будь-яка сода нейтралізується і перетворюється в CO2 (діоксид вуглецю) та H2O (вода). Також сода не має сенсу, коли йдеться про набряк легенів”, – пояснює хірург.

То, може, сода допомагає виводити токсини?

І знову ні.

Єдиною ефективною системою детоксикації є наш власний організм, пише Гарвардська медична школа.
Токсини виводять нирки, печінка, наша шкіра, кишківник та навіть наша респіраторна система.

Сода не допомагає виводити токсини. Вона просто не може виконувати цю функцію.

“Будь-яка речовина, яка потрапляє в наш організм, проходить етап трансформації та елімінації.

Зміною, тобто біотрансформацією, займається печінка.

А виведенням або елімінацією – частіше нирки, а ще речовини організм виводить за допомогою дихання, жовчі тощо.

І якщо ми кажемо про якісь сполуки, які можуть допомагати щось виводити з організму – то це будуть хелати.

Ці сполуки можуть зв’язувати важкі метали та допомагати виводити їх з організму. І сода таких властивостей як хелати не має. Тим паче, якщо її просто випити”, – додає Демко.
Це дійсно давній міф і в ньому фігурує сода як засіб лікування.

Гіпотеза Варбурга вже давно вважається помилковою, а жоден професійний онколог не буде поєднувати хіміотерапію та прийом соди, каже завідувач відділенням клінічної онкології медичної мережі “Добробут” онколог Христина Задорожня.

“Наразі є дані, що деякі онкологічні захворювання виникають внаслідок генетичних мутацій. Ці мутації можуть бути як вродженими, так і набутими.

Також є чисельні дослідження, які підтверджують вірусну причину певних онкологічних захворювань.

В жодних сучасних дослідженнях ви не побачите, що закислення організму призводить до злоякісних новоутворень. У всіх моїх пацієнтів PH крові абсолютно нормальний.

Звичайно, за важкого перебігу хвороби можуть відбуватися зміни кислотного стану крові, але якщо пацієнт стабільний та почувається задовільно, то кислотний стан крові буде в нормі навіть, якщо людина має онкологічний діагноз”, – говорить лікарка.

Вона додає, що часто спостерігає у своїй практиці, як пацієнти п’ють соду або використовують інші народні методи “лікування” раку, але ані дослідження, ані спостереження не підтверджують їхню ефективність:

“Є лише три дієві методи лікування раку. Це хірургічне втручання, променева терапія та медикаментозна терапія, що може охоплювати як хіміотерапію, так і імунну або таргетну терапії”.