UA-IN

Зимовий сезон в горах стартував дощами, а локдаун, оголошений на січень, – додаткова тонна дьогтю до бочки можливостей цієї зими. Ні за кордон поїхати, ні на батьківщині відпочити… Однак сезон – це не лише новорічні свята. Тож УНІАН поцікавився, як розважитися в горах.

Вже у перші дні зими Закарпаття було готове приймати туристів-гірськолижників, щоправда, протягом короткого часу – поки не пішли дощі. Втім, з покращенням погодних умов сезон буде вдалим у тих зонах, де встановлені снігові пушки – Поляна, Красія, Ізки, Пилипець. Тут за найменшої нагоди насипають сніг і кататися можна на всьому – лижах, сноубордах, а останнім часом ще й дуже популярним став тюбінг.

А ось Драгобрат у цьому сенсі, як кажуть туризмознавці, знову може опинитися «в прольоті»: готелів тут набудували, гірськолижних витягів купа, а снігогенераторів місцеві підприємці так і не спромоглися придбати. Як наслідок, зима без снігу на одному з найпопулярніших гірськолижних курортів може бути повністю провальною.

Ціни майже не змінилися з минулого року (якщо не брати до уваги безпосередньо новорічну ніч). «Попитом користуються і турбази та готелі, розраховані на велику кількість гостей, і садиби та котеджі, здатні прийняти компанії. Ціни – на будь-який гаманець» – розповідає директорка місцевої турфірми Інна Капцош.

Певна річ, до свят і після них (або навіть після локдауну), вартість проживання і харчування нижче. Так, поблизу гори Красії – єдиної, де під час минулорічного безсніжного сезону на території Закарпаття можна було хоч трохи покататися, проживання можна знайти навіть за 120-180 грн з особи. Втім, це рідкість. Здебільшого просять 200-300 грн, а то й 350-500 грн зі сніданком за особу. Абонемент (skipass) обійдеться на Красії в будні в 650 грн за добу, у вихідні – на 100 грн дорожче. Можна брати на дві години (300 грн), а можна й на 5 днів одразу (2950 грн). Діти (6-12 років), учасники бойових дій та пенсіонери матимуть тут тридцятивідсоткову знижку.

Драгобрат має чудове розмаїття по спусках – тут загалом 7 підйомників, у тому числі навчальні, найдовший – 1500 метрів. Готелів, котеджів вистачає, вартість проживання стартує від 450-650 грн за двомісний номер, а можна знайти 4-місний з дворазовим харчуванням за 2500 грн за добу. Абоненменти на катання на Драгобраті трохи дешевші, ніж на Красії: тут, залежно від довжини витягу, скіпаси котшуватимуть від 20 (мультиліфт) до 50 грн за 1 підйом на канатці завдовжки 1000 м на г. Стіг. Чим більше підйомів одразу бронюєте, тим дешевше, і вже зараз продаються абонементи зі знижками на всю зиму. Але, як ми зауважили вище, чи буде на Драгобраті сніг – велике питання.

Пилипець теж пропонує 7 підйомників (найдовший крісельний 1650 м), гору Гимба обожнюють сноубордисти. Готелі: двомісний стандарт від 900 зі сніданком, приватні садиби пропонують проживання по 250 грн з особи за добу, при цьому в останніх частіше за все можна зустріти позначку «Ціна договірна» в сезон 1.12.20-20.04.21. Вочевидь, власники будуть виходити з попиту. Також слід додати, що триразове харчування можна знайти за ціною 220-250 грн за особу.

Звісно, все це – орієнтовні ціни, окремі садиби чи готелі ціни оновили, хтось не міняв і не поспішає. Але головне: плюс-мінус по всьому регіону цінова політика схожа. Туристи економлять через пандемію і невпевненість у завтрашньому дні, тож їх намагаються втримати бодай помірними цінами.

Не треба орієнтуватися тільки на сніг

З огляду на те, що зими в Карпатах бувають малосніжними, місцеві підприємці замислюються над достойною альтернативою. Саме тому, як зазначає президент Закарпатської туристичної організації Федір Шандор, туристам не варто розраховувати тільки на сніг, а орієнтуватися на максимально різнобічний відпочинок.

«Кордони закриті, акули не люблять українців, виїжджати некомфортно, по поверненню тебе постійно турбують в рамках «Дії» – ну, кому зараз хочеться кудись їхати? Правильно, треба підтримувати місцевий бізнес і відпочивати там, де є наразі можливість. Тим більше, що в нашій області дуже різноманітні пропозиції. Головне при цьому – намагатися бути максимально мобільним, приїхати на власному авто чи зібратися компанією на бусі – і тоді море вражень щодня вам гарантовані», – відзначає Шандор.

За його словами, якщо снігу буде мало, взимку все одно буде купа розваг. По-перше, на Закарпатті розвиваються термали – нині в багатьох районах є чудові пропозиції, орієнтовані на різні гаманці. Не обов’язково їхати в дороговартісні й розкручені басейни, можна спробувати відпочити в тих, які тільки-но відкрилися, там і ціни приємніші, і персонал ввічливіший, і навколишня інфраструктура (кав’ярні, маленькі ресторанчики, крафтові мануфактури) ще не розбалувані.

По-друге, дуже й дуже популярними стають чани – зараз вони є буквально в кожному районі Закарпаття, цей вид відпочинку виявився дуже затребуваним серед туристів і користується значним попитом. Попаритися в чані коштує, в середньому, 350 грн за годину. Зазвичай розташовують їх поряд із гірськими річками, тож враження від контрасту температур води дуже й дуже яскраві.

Цікавими для багатьох стануть гастротури – сироварні, дегустаційні зали, музей леквару, меду, ферми та багато інших цікавинок. «Закарпаття пропонує багато локальних товарів, у час пандемії багато місцевих мешканців почали розвивати власну продукцію, зросла кількість ліцензованих виноробів, – розповідає Федір Шандор. – Загалом, 2020 став роком власноруч зроблених продуктів. Тільки цьогоріч в області презентовані 7 крафтових кошиків, які наповнені локальним продуктами. Навіть закарпатці не знають, що таке є. Сьогодні регіон дивує, приміром, власною лавандою, ківі, равликовою ікрою, арахісом і навіть шафраном, який вирощують як спеції! Я вже не кажу про такі звичні речі як вино, паленочка, сир та мед. Закарпатці зрозуміли, що для того, аби втримати туриста, треба його дивувати».

Крім того, за його словами, не треба забувати, що регіон ще пропонує кухню мало не всіх європейських країн – це окремий напрям відпочинку, дуже й дуже цікавий та розмаїтий.

Цьогоріч на Закарпатті розраховують, в основному, на українців. Іноземним гостям потрапити до України буде складно.

Більшість власників садиб і готелів нині максимально лояльні – не хочуть втратити й ту мізерну можливість заробітку, яка є. Саме тому можна й торгуватися – вам, у переважній більшості випадків, підуть назустріч.

Також через пандемію, збитковий минулорічний сезон і непрогнозованість майбутнього багато готелів, котеджів, садиб закривають і продають. «Ми аналізували, що закрилося близько 40% таких об’єктів, а виявилося набагато більше, – розказує Федір Шандор. – Пропозиція перевищує попит, і нині ті, хто має кошти і планував їх кудись вкласти, можуть виграти. Зрештою, коронавірус рано чи пізно скінчиться, а відпочивати людям завжди треба. Приміром, готель, який продавався на Закарпатті за 2 млн доларів, тепер віддають за 800 тисяч. Є багато пропозицій у зоні Шаян, Велятина, на Свалявщині. Одне слово, якщо хтось зацікавлений, то саме час подумати».

Приватний туристичний сектор не витримує карантину

Не менш привабливою для туриста є Львівщина. Тут зо два десятки гірськолижних курортів, де в період зимових свят можна знайти розваги і для здоров’я, і для душі. Славське, Тисовець, Орявчик, Майдан, Захар Беркут, Сколівські Бескиди… Перераховувати можна довго. Гори, засніжені вершини, підйомники, затишні колиби, траси та круті спуски – усе це тут стає справжньою феєрією.

Як розповів УНІАН адміністратор одного із відпочинкових комплексів пан Мирон, відвідувачів за останній рік у них стало в рази менше. Тож вони борються за кожного клієнта. «Якщо порівнювати, наприклад, із груднем минулого року, то цього разу невідомо, чи дотягнемо до 10% заповненості. Клієнтів у нас у 8-10 разів менше. Хоча ми завжди намагаємося йти на компроміс. Наприклад, завдаток за бронювання потрібно оплачувати на рівні 50%, але якщо виникає якийсь форс-мажор, ми кожну проблему вирішуємо індивідуально. До прикладу, якщо з якихось причин людина не може приїхати зараз, пропонуємо їй перенести поїздку на інший час», – розповідає він.

Щодо цін, то пан Мирон запевняє, що вони особливо не змінилися – хіба подорожчало харчування. Втім, за його словами приватний туристичний бізнес загинається. Адже оплату комунальних послуг і зарплату найманим працівникам ніхто не скасовував, а заробити грошей немає як.

В управлінні туризму та курортів Львівської обладміністрації теж не приховують, що через пандемію вижити вдалося близько 50% туроператорів. Решта – або збанкрутували, або переорієнтувалися.

«До липня на Львівщині були досить жорсткі умови дотримання карантинних обмежень, потім заклади потроху почали приймати гостей, – говорить керівник управління Наталія Табака. Власники п’ятизіркових готелів, котеджів, гостьових будиночків ще втрималися, а от середній рівень бізнесу навантажень не мав. Бо люди із меншим доходом не наважувалися їхати відпочивати, не знаючи, що буде завтра. Наприклад, курорт «Сколівські Бескиди» за прибутками лише зараз починає виходити на рівень 2019 року. А у готелях Моршина, Трускавця, Борислава завантаженість лише на 20-25%. Цього недостатньо, аби бізнес хоч якось тримався. Зараз ми усі очікуємо остаточних рішень уряду, але сподіваємося, що в українців буде шанс на безпечний відпочинок».

Наразі Львівщина пропонує багато курортів на будь-який смак та гаманець. Так, у Славському, що за 130 км від Львова, основні лижні траси прокладені на схилах гір Тростян, Погар, Кремінь, Менчіл, Варшава. Траси – як для професіоналів, так і для новачків. Наприклад, на схилах гори Кремінь (інша назва – «Політех»), яка знаходиться досить близько від Славського, прокладені найпростіші траси. Гора Менчіл знаходиться поблизу села Грабовець. Оренда житла та витяги тут дешевші, ніж у Славському. Є прості траси, якими можуть спускатись непідготовлені лижники. Недоліком цих трас є те, що підйомник не досить досконалий. Для підйому до початку трас на горі Варшава встановлено більш сучасний швидкісний витяг, проте гора віддалена від поселення.

Ще один гірськолижний курорт в Карпатах розташований за 120 км від Львова, – Плав’є (Плай). Тут встановлений новий чотиримісний витяг. Курорт інтенсивно розвивається. Зручний під’їзд, розвинута інфраструктура, музейний комплекс, SPA–центр, прокат лиж, інструктори… Траси є різного рівня складності, декілька – для новачків. Сноутюбінг, санки…

Гірськолижний курорт Орявчик теж неабияк популярний серед туристів на зимові свята. Тут є витяги, підходить і для поціновувачів сноуборду. Надаються послуги інструктора, є різноманітні розваги.

Неподалік, за декілька кілометрів від Орявчика, знаходиться гірськолижний курорт Тисовець, де є крісельний підйомник і різноманітніші траси для лижників і любителів могулу. Відстані: Львів – 130 км, Сколе – 15 км, Тисовець – 2 км.

Невеликий спуск є й в самому Сколе. Він розташований на горі Житня висотою 800 м. Тут облаштована траса довжиною 300 м з бугельним підйомником. Ця траса підійде для новачків.

Траси різного рівня складності розташовані на схилах гори Високий Верх (1598 м), що за 135 км від Львова. Ширина – трас 50–100 м, загальна довжина – понад 9000 м. Згори траси – широкі та пологі, спускатися ними можна як новачкам (певними ділянками), так і досвідченим лижникам. Гірськолижні курорти траси позначаються різними кольорами – синім, червоним та чорним. Кольори відповідають рівню складності траси. На вершині гори холодно, часто дме пронизливий вітер, проте саме звідти відкриваються назвичайно гарні краєвиди. Нагорі є колиба, в якій можна зігрітися та покуштувати смачні та калорійні страви з багатого місцевого меню.

Гірськолижний курорт Тисовець оточений хвойним лісом, знаходиться на висоті 1017 м над рівнем моря. Населений пункт Тисовець був колись відомим як центр зимових видів спорту міжнародного значення. Тут довго тримається сніговий покрив. Ширина трас досягає 30-60 м. В Тисовці прокладені траси для бігових лиж, біатлону, могулу, фрістайлу, сноуборду, сноутюбінгу. Тут можна покататися на санках, є лижні трампліни. Спуски круті, проте для новачків є окрема траса, на жаль, без підйомника. Працює прокат, надаються послуги інструкторів. Комплекс складається з готелю та декількох котеджів, приватний сектор не розвинений. Дорога тут в доброму стані, але в сніг проїхати від комплексу «Звенів» до Тисовця можна лише з ланцюгами на колесах.

Сезон – увесь рік

Прикарпаття – дивовижний край, сповнений справжніх, втілених у життя казок із дитинства. Саме тут можна знайти місця з низькими цінами на відпочинок і заощадити. Хоча інфраструктура багатьох гірськолижних баз не поступається іноземним аналогам.

Найпопулярніший зимовий курорт України – «Буковель» – розташований у селі Поляниця. Він надає гостям понад півсотні кілометрів рівних трас різних рівнів складності, оснащених машинами для подачі снігу. Завдяки величезній інфраструктурі для відпочинку в Карпатах, що включає безліч кафе та магазинів, тролеї, ковзанку та інші розваги, «Буковель» завоював серця шанувальників.

«Івано-Франківщина та Карпати нині у попиті, – розповів начальник відділу туризму Управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації Віталій Передерко – Цьому сприяють як природні умови і початок гірськолижного сезону, так і рішення Укрзалізниці відновити кілька потягів, які були скасовані влітку через карантин. Заброньовано 80-90% номерів. Ціни, у порівнянні з 2019 роком, зросли від 10%… З’явилися умови для підняття цін у готелях ще вище, тому що кордони для наших співвітчизників, здебільшого, закриті, відтак попит на українські курорти росте. Преміум сегмент – від 20 тис грн. за 6 ночей за двомісний номер. Бюджетний сегмент від 3 тис гривень».

За словами посадовця, багато туристів через побоювання локдауна, воліють зупинятися не в готелях, а в приватних будинках – садибах і котеджах, бо це дешевше, екологічніше та безпечніше. «І ще: у приватному секторі, у разі потенційного локдауну, дотримання карантинних обмежень украй важко перевірити, – зауважив Передерко. Традиційно очікуємо найбільше туристів з Києва, Одеси і Одещини, Львова і Львівщини, Дніпропетровщини, Хмельниччини, Тернопілля, Вінниччини та Рівненщини. Багато мешканців нашої області теж проведуть відпустку вдома».

Якщо вам до душі активний відпочинок, краще обирати місце неподалік від Буковеля. Сусідні села запропонують вам не гірший, зате дешевший готельний сервіс, ніж у самому серці курорту. Крім того, вечорами зможете відпочити від галасу. Адже насичений розвагами день здатен втомити будь-кого.

Ціни на проживання у приватному секторі залежать від локації. Чим ближче до популярних курортів, тим дорожче обходяться будиночки та кімнати. Втім, оренда приміщення у місцевих жителів потягне за собою менші витрати, ніж номер у гарному готелі…

Якщо ж цікавить не лише катання, то унікальні можливості зимового відпочинку має Верховинщина. Селище Верховина розташоване на висоті 620 м н.р.м на р. Чорний Черемош. Верховинський район – визначний лікувально-оздоровчий центр. Тут збереглося багато цікавих звичаїв, традицій, легенд, ремесел, які в інших регіонах повністю зникли.

Крім легендарних чорногірських вершин особливе враження справляють скелі пісковику на г. Синиці, пов’язані з іменем легендарного Олекси Довбуша, гора Писаний Камінь, руїни польської обсерваторії на г. Піп Іван (2028 м), музей Івана Франка в с. Криворівня.

Проживання тут пропонується у приватних садибах, готелях «Верховель», «Гуцулочка», «Арніка», лікувально-оздоровчому комплексі «Верховина».

Найближчі туристичні об’єкти та цікаві місця (атракції): регіональний етнографічний музей «Гуцульщина» (с-ще Верховина); приватний музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика, літературно-меморіальний музей Івана Франка (селище Верховина); музей гуцульської архітектури «Хата-ґражда» (с. Криворівня); будинок-музей фільму «Тіні забутих предків» (с. Криворівня).

Втім, більшість гостей зимових Карпат приїжджають сюди в пошуках гострих відчуттів. І таких розваг тут більш ніж достатньо: гірські лижі, снігоходи, сноуборд, зіплайн, пейтбол, зорбінг. Просто неможливо перерахувати все, що пропонують туристам-екстремалам. Екзотичний зіплайн – це катання на крутих поворотах та спусках по підвісній канатній дорозі, яка кріпиться тросами до дерев. Протяжність цієї еір-траси становить близько півкілометра, висота – близько 15 метрів! Зорбінг – це катання всередині величезної пластикової кулі по засніжених схилах. Пружні підстрибування, перекидання та висока швидкість роблять цю розвагу надзвичайно адреналіновою та веселою. Куля-зорб складається з двох сфер, з’єднаних між собою повітряними подушками, що забезпечують м’яку амортизацію під час спуску…

Загалом, цьогоріч в Івано-Франківській області для туристів створили 8 нових пропозицій, як насичено провести зимовий відпочинок: «Новий рік у Карпатах», «Різдво в Карпатах», «Бойківські вечорниці», «Таїна народних промислів», «Франківськ і трохи більше», «Зимовий тур у карпатський рай на Василя Святого», «Тіні забутих предків», «Карпатські вершини». Ці нові туристичні продукти покликані популяризувати зимовий відпочинок у Карпатах і створені в межах проекту «52 вікенди на Івано-Франківщині». Це спільна робота Управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської ОДА та суб’єктів туристичної діяльності області.

І найголовніше. Якщо потрапити до Карпат в новорічно-різдвяні свята вам не вдалося – не засмучуйтесь. Новорічні гуляння тут розпочинають відзначати на початку грудня і продовжується це веселе дійство аж до кінця лютого. Тож насолодитися неповторною зимовою казкою можна в будь-який місяць вашої зимової відпустки.