UA-IN

В українських школах із 1 вересня в розкладі може з’явитися новий обов’язковий предмет – “Основи християнської етики”.

Така пропозиція Міністерства освіти спричинила бурхливі суперечки як у соціальних мережах, так і серед батьків учнів.

Одні вважають, що вводячи вивчення релігії, чиновники порушують Конституцію. Інші впевнені – цей предмет учить тільки добра.

Церква окремо від держави
На сайті Міністерства освіти з’явився проєкт нової програми для 5-9-х класів. У ньому як обов’язковий предмет пропонують “Основи християнської етики”. Обговорення проєкту тривало всього два тижні і вже закінчилося в п’ятницю, 29 січня. Всі охочі могли подати свої пропозиції. Тепер відомство має їх розглянути й ухвалити рішення.

Однак предмет спричинив багато суперечок. Одна зі співзасновників громадської організації “Батьки SOS” Олена Бондаренко каже, що головна претензія – порушення Конституції.

“У нас церква відділена від держави. Не може бути в світському навчальному закладі релігійного предмета. Як би там не казали, що йдеться лише про загальнолюдські цінності. Предмет будується на релігії. Поки він був факультативним, хоча б питали згоду батьків, може їхня дитина відвідувати таке додаткове заняття чи ні. А тепер воно стане обов’язковим, за нього будуть виставляти оцінки, за ним будуть проводити іспит”- пояснює свою позицію Бондаренко.

Крім того вона нагадує, що в школах вчаться діти із сімей різних релігійних поглядів. А також діти атеїстів.

Конфліктів не уникнути?
Відомий релігієзнавець Ігор Козловський також зазначає, що введення такого предмета в обов’язковому порядку може спричинити суперечки і конфлікти.

“У нас такий предмет є як факультатив. В одних регіонах його радо сприймають, в інших – не надто. Я думаю, що в школі краще давати історію релігій, де розповідатимуть про історію всіх конфесій, а не якоїсь однієї. Тому що коли йдеться про викладання тільки однієї, то це викликає напругу серед мусульман, іудеїв і, зрештою, серед тих, хто вважає себе атеїстом. А вивчення етики цілком можна вбудувати у викладання історії релігій”, – каже Козловський.

Також він зазначає, що у нас досі немає достатньої кількості фахівців, здатних викладати ці предмети в школі.

“Зараз магістратура почала готувати педагогів із християнської етики. Але їх ще мало, щоб покрити потреби всіх шкіл. І виходить, що цей предмет приходять читати представники однієї конфесії, а не педагог. Це неправильно”, – говорить Козловський.

У західних областях нав’язують християнську етику
За те, щоб у школах викладати християнську етику, виступають і деякі місцеві керівники. Так, наприклад, мер Тернополя Сергій Надал уже давно заявив, що в школах потрібно обов’язково читати цей предмет.

На його думку, він дає дітям поняття про традиційну сім’ю, бореться з пропагандою ЛГБТ, фемінізму тощо.

Також у Львівській та Івано-Франківській областях ОДА ще влітку минулого року видали накази про те, щоб у всіх школах регіонів обов’язково викладали християнську етику.

“Хоча це зовсім не входить у компетенцію місцевих органів влади, це не їхні повноваження. Але вони чомусь втручаються і диктують, що треба викладати дітям у школі”, – дивується представниця “Батьки SOS” Олена Бондаренко.

Думки за і проти
Розійшлися у своїх думках і батьки.

“У нас це бурхливо обговорювали на шкільних зборах. Хтось із батьків запитав, чи буде християнська етика в 5-му класі. І тут почалося! У нас у класі вчаться діти, чиї батьки ходять у нетрадиційні церкви. У деяких там свої свята, зі своїми назвами. Вони були категорично проти. Хоча, пам’ятаю, саме вони приносили в школу свої журнали і підсовували дітям почитати. Доводилося теж приводити їх до тями”, – розповідає мама 4-класника столичної школи Вікторія Саєнко.

Вона також вважає, що предмет релігієзнавство був би більш корисний дітям. “Хоча б знали, чим відрізняються греко-католики та римо-католики і чому одні святкують Різдво 25 грудня, а ми 7 січня. А також дізналися б, хто такі буддисти. Хоча чи варто для цього вводити окремий предмет у школі? Він може стати частиною історії, наприклад”, – підсумовує Саєнко.

“Я виховувалася в родині, де бабуся була глибокою вірянкою. Поки я була маленькою, вона частенько водила мене до церкви, все мені пояснювала. Мама теж дотримувалася всіх церковних свят, навіть постів. Хоча сама дуже сучасна людина. Мене теж привчали. Але я не є прихильницею викладання подібних предметів у школі. Так, нічого поганого там не вчать, ніби все прекрасно – Бог, радість, щедрість, прощення, сім’я… Але як усе це подають! Мені розповідали, як в одній районній школі цей предмет факультативно читала дружина священника. Діти знали всі молитви, співали псалми, до церкви з нею ходили. Ну, “закон Божий”, а не етика. Словом, це не шкільний предмет. Хто хоче, може дітей водити в недільні школи при церкві, толку буде більше”, – каже мама учня 7-го класу з Житомира Євгенія Сулима.

Хоча багато батьків нічого поганого у викладанні християнської етики не бачать.

“У нас кожен новий навчальний рік починається з походу до церкви всією школою. Це наша традиція. Нічого поганого на таких уроках дітям не розкажуть. У нас більшість християни, віряни. Ви ж в родині теж розповідаєте дітям те, що потрібно прощати, ділитися, поважати батьків. Так і цей предмет цього ж навчає”, – каже Віра Литвиненко зі Львівщини.

“Християнська етика – це не про церкви, а про мораль. Дітей вчать, що таке добро і зло, чому це погано. Хіба дітей інших релігій не цього вчать? У нас більшість у країні християни, а представникам інших конфесій теж непогано послухати, у що вірять їхні друзі. Я вважаю, що такий предмет необхідний у школі”, – каже тато 6-класника зі Львова Дмитро Мазур.

Що ще хочуть змінити
До речі, питання з обговоренням нової програми для 5-9-х класів може ще затягнутися. Освітній омбудсмен Сергій Горбачов уже звернувся до Міністерства освіти з офіційним листом. На його думку, відводити на обговорення такого важливого питання всього два тижні занадто мало.

До того ж нова програма збільшує навантаження на учнів. Представниця ГО “Смарт Освіта” Іванна Коберник зазначає, що учні 5-х класів будуть мати в розкладі по шість уроків, а одного дня навіть сім. І це без урахування фізкультури. Учні 7-9-х класів і зовсім будуть просиджувати в школі по сім-вісім уроків.

Окрім “Християнської етики”, в розкладі можуть з’явитися такі предмети, як “Здоров’я, безпека і добробут”, “Підприємництво і фінансова грамотність”. Також збільшиться кількість уроків математики, української та іноземних мов.

Коберник зазначає, що, плануючи перехід школи на 12-річну освіту, передбачалося, що це розвантажить життя дітей, залишить їм час на відпочинок, хобі та захоплення. А не навпаки.