UA-IN

У його у правій легені виявили величезну кісту, яка могла тріснути в будь-який момент  

Випадковість врятувала життя півторарічному Маркові, мешканцеві одного з районів Львівщини. Граючись маминим телефоном, він випадково зробив дзвінок своєму лікарю. Пропущений дзвінок став приводом для запису на огляд, який виявив небезпечну кісту в легені хлопця.

Завідувачка II хірургічного відділення львівської міської дитячої лікарні Галина Курило після операції зайшла в кабінет і заглянула в телефон. Було пропущено декілька дзвінків, серед яких і дзвінок від мами Марка, який народився з вродженою вадою легені і був під спостереженням лікарів. Мабуть, стан дитини погіршився, промайнула думка і Галина Василівна зателефонувала матері хлопчика Ірині (імена на прохання батьків змінені).

«Ви мені дзвонили? Як почувається Марко? З ним все гаразд?», – запитала лікарка.

Ірина повідомила, що вона не дзвонила лікарю, це, мабуть, син випадково натиснув кнопку, граючись телефоном.

У розмові з мамою лікарка розпитала про стан дитини і порадила приїхати на обстеження, бо при такій вродженій патології, як у Марка, за легенею треба регулярно спостерігати, щоб переконатися, що кіста не росте.

Ірина розповіла ZAXID.NET, що ще до народження сина знала, що у нього проблеми з легенями. На 18 тижні вагітності на УЗД побачили, що у хлопчика у легенях кісти різних розмірів і серце трохи зміщене.

«Та коли я народила сина, ліва легеня була вже здорова, серце стало на місце, а ось кісти у правій легені залишилися. З обласного перинатального центру у Львові, де я народжувала, мене скерували у міську дитячу лікарню. Лікарі перинатального сказали мені, що скеровують мене до лікаря, який обов’язково витягне мою дитину з непростого стану. Я повірила і не помилилася», – каже Ірина.

Після народження хлопчика він деякий час провів у лікарні, а далі за станом дитини лікарі спостерігали. Батьки з району час від часу приїжджали на обстеження.

«Марко росте дуже рухливим, активним хлопчиком, я не помічала за ним, щоб йому було важко дихати під час бігу чи ігор, тож останній рік ми не їздили на обстеження. Збиралися це зробити, коли потепліє і коронавірус, може, відступить. Аж тут дзвінок лікаря… І ми поїхали до Львова на початку березня», – каже Ірина.

Дивлячись на Марка, справді важко було сказати, що його щось турбує. Він був маленькою непосидою, якого цікавило все довкола. Але результати обстеження на комп’ютерній томографії (КТ) показали, що стан дитини критичний. Кіста значно збільшилася, за розмірами вона нагадувала м’яч і зайняла майже всю праву легеню.

Хлопчика почали терміново готувати до операції.

«Минулого року вся наша сім’я підхопила якийсь вірус, ми всі важко перехворіли, і Марко також. Це, мабуть, і дало поштовх росту кісти», – ділиться мама дитини.

До операційної бригади, окрім Галини Курило, увійшли дитячий хірург Дмитро Грицак, анестезіолог Андрій Фуртак і медична сестра Наталія Слимак. Операція тривала майже дві години.

«У хлопчика була вроджена кістозна трансформація правої легені. І коли ми взяли його на операційний стіл, ситуація вже була дуже напружена. Ще трохи і могла статися біда. Кіста роздулася і стиснула здорові частини правої легені, стиснула вона і ліву легеню. За розмірами кіста була як м’яч, вона росла швидше, ніж дитина. Такі кісти можуть тріснути і викликати пневмоторакс. Якби це сталося в селі, могли б і не встигнути», – каже Галина Курило.

Дитячим хірургам вдалося врятувати 1/3 правої легені, решту видалили. Хлопчик після операції дуже швидко почав одужувати. Він неповну добу був в реанімації, а на третій день після операції вже бігав коридором лікарні. 15 березня мама з сином поїхали додому.

«Аналізуючи все, що відбулося з нами за останній час, я думаю, що Марко отим випадковим дзвінком лікарю врятував своє життя. Бо якби Галина Курило нам не подзвонила, ми б приїхали на консультацію лише влітку, а тоді вже могло б бути запізно. Тож дякую Богу і лікарям, що все склалося саме так», – каже Ірина.