UA-IN

Народні депутати від партії “Слуга народу” Галина Третьякова і Вадим Струневич представили оновлену концепцію другого рівня пенсійної системи, який передбачає введення обов’язкових пенсійних накопичень для всіх працюючих громадян.

Її “старт” запланований на 1 січня 2023 року.

Відповідний законопроєкт № 2683-3 зареєстрований у Верховній Раді 7 травня, а його текст став доступний для ознайомлення на сайті парламенту 12 травня. Зараз проєкт знаходиться на розгляді комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Зокрема, документом передбачається створення урядом уповноваженого Пенсійного фонду, який буде здійснювати нагляд за всіма учасниками обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення – адміністраторами, компаніями з управління активами, банками-зберігачами, а в деяких випадках – безпосередньо укладати пенсійні контракти з громадянами. У пояснювальній записці до законопроєкту говориться, що створення такого Фонду вимагатиме додаткових коштів з держбюджету.

Серед інших головних новацій законопроєкту можна виділити наступні:

фінансування пенсійних накопичень буде здійснюватися на паритетних засадах – роботодавці платитимуть 2% від розміру заробітної плати працівників, а учасники системи (працюючі особи) – 2% від заробітної плати (доходу);

кошти накопичувальної системи будуть власністю працівника, а в разі його смерті – переходити спадкоємцям;

накопиченнями громадян-учасників системи займуться ринкові недержавні пенсійні фонди (НПФ) і банки, які пройдуть авторизацію шляхом включення до Реєстру авторизованих суб’єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення;

персоніфікований облік учасників системи буде вестися в спеціально створеному Єдиному соціальному реєстрі. На базі такого реєстру планується функціонування “єдиного вікна”, через яке кожен учасник системи зможе на свій розсуд вибрати НПФ або банк, де зберігатимуться його накопичення, а також в будь-який момент зможе переводити їх з одного НПФ або банку в інший;

весь рух коштів учасник системи зможе контролювати через спеціальний електронний кабінет в Єдиному соціальному реєстрі;

у разі, якщо учасник системи не визначиться з вибором НПФ або банку, йому автоматично відкриють індивідуальний пенсійний рахунок в уповноваженому Пенсійному фонді, створеному Кабміном. Пенсійний контракт в такому випадку буде укладено за замовчуванням;

за рахунок коштів системи накопичувального пенсійного забезпечення громадяни матимуть право на довічні пенсії, а в деяких випадках – на одноразову виплату.

Примітно, що Офіс простих рішень і результатів, коментуючи доопрацьовану концепцію пенсійної реформи на своїй на своїй сторінці у Facebook, вказав на те, що додаткового податкового навантаження для громадян і бізнесу не буде. “Роботодавці і працівники будуть платити по 2% від розміру зарплати працівника (учасника системи). Ці кошти будуть потрапляти на спеціальні (небюджетні) рахунки в Казначейство. Важливо! Щоб уникнути додаткового податкового навантаження на громадян і бізнес, одночасно з цим будуть зменшені ЄСВ ( з 22% до 20%) і ПДФО (з 18% до 16%) “, – йдеться в повідомленні. Однак сам текст законопроєкту не містить відповідних змін до Закону “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Цікаво також і те, що Офісом простих рішень і результатів допускається скасування в майбутньому солідарної пенсійної системи в принципі. “Переходити до обов’язкової накопичувальної пенсійної системи ми пропонуємо поступово, адже важливо, в першу чергу, забезпечити пенсіонерам гідне і захищене життя. Тому перший час буде існувати як солідарна система, так і накопичувальна”, – підсумували в Офісі.

Нагадаємо, на сьогоднішній день українці похилого віку мають тільки два джерела доходу. Перший – солідарна система, вона ж перший рівень, на якому пенсіонерів утримують офіційно працевлаштовані громадяни за рахунок щомісячних відрахувань у вигляді ЄСВ (22%) до Пенсійного фонду.

Другий – добровільні накопичення (третій рівень), що дозволяє сформувати додаткову пенсію в недержавних НПФ. За даними Мінсоцполітики кількість учасників НПФ в Україні не перевищує 1 млн чоловік.