UA-IN

В Україні діти стали частіше травмуватися на дитячих майданчиках.

Нещодавно дворічна дитина позбулася пальця під час катання на гірці в Рівному і причиною тому – неякісний ремонт конструкції.

Куди звертатися батькам в таких ситуаціях, і хто повинен відповідати за дитячі травми на майданчиках, розповіла адвокат з Рівного Тетяна Бідюк в коментарі для “Суспільне”.

Потрібно визначити власника ділянки
Вона пояснила, що в першу чергу батьки травмованої дитини повинні почати з власника території, де стоять ігрові елементи.

Часто буває так, що дитячі майданчики встановлюють в місті напередодні виборів і це впливає на те, хто понесе відповідальність за нещасні випадки.

“Коли якісь активісти, громадські організації це роблять, тоді ми шукаємо власника земельної ділянки – особу, яка відповідає за земельну ділянку. Оскільки володіння зобов’язує, у таких випадках саме власник земельної ділянки несе відповідальність за всі негативні наслідки, вчинені на її майні”, – зазначила Тетяна Бідюк.

Адвокат додала, що якщо в цивільному доступі ділянка – міста, комунального підприємства, прибудинкова територія ОСББ, то власник цієї землі на 100% зобов’язаний контролювати, що відбувається на цій ділянці й саме він відповідатиме.

При передачі такої ділянки в користування міської ради, в документах відзначають особи тих, на кого покладають відповідальність за контроль того, що відбувається на цій ділянці.

“Після користувача є підрядник. Але починаємо завжди від власника і далі – до меншого. Тоді все ж таки знайдемо того, хто буде відповідальний. Якщо ми не знайдемо, то повертаємося до власника і спочатку”, – пояснила Бідюк.

Дитячий майданчик будують або ремонтують
Якщо дитячий майданчик ще будують або вже ремонтують, то територія навколо об’єкта повинна бути обгороджена, щоб виключити до нього доступ сторонніх, в тому числі й дітей. У такому випадку відповідальність лягає на балансоутримувача, замовника цього будівництва або підрядника.

Адвокат додала, що потрібно з’ясувати, чи була розділена відповідальність між усіма учасниками і як укладався договір на виконання робіт. Червона стрічка у вигляді огорожі проблему не вирішує. На нещасливому майданчику поставили червоні стрічки, але там продовжували грати діти.

“Червона стрічка не вбереже жодної дитини й не зупинить – має бути огорожа, неможливість доступу однозначно. Повинні бути знаки, таблички, те, що людина зрозуміє. Треба встановити та написати таким чином, щоб замовник, підрядник, субпідрядник, Виконавець – могли зняти з себе відповідальність”, – підкреслила Бідюк.