UA-IN

Мінус 40 доларів за барель. Такої ціни на нафту (якщо це можна назвати ціною) світ ще не бачив. Чи варто турбуватися тим, хто продає нафту, і радіти тим, хто її купує — заправляє машину, асфальтує дорогу чи опалює будинок?

Не варто. Негативна ціна в Америці — лише збій в матриці, технічний провал, фінансова авантюра.

Це все мало стосується реального світу. За повний бак на заправці не будуть доплачувати нікому.

Звичайна нафта — чорна, в’язка, пахуча рідина — як і раніше в ціні, навіть якщо ця ціна в історичній перспективі і виглядає смішною. Два головних світових сорти нафти, до яких прив’язана ціна більшості інших, продаються на тому ж рівні, що і кілька днів тому. В Америці техаська нафта WTI з поставкою в червні коштує 22 долари, а за барель європейського сорту Brent дають $26.

А того, що коштувало мінус 40 доларів за барель, вже немає. Мінусова ціна стосувалась ф’ючерса — фінансового інструменту, тобто до договору про постачання сировини у певні терміни.

 

Про це колись знімуть фільм на кшталт The Big Short (“Гра на зниження”) з Крістіаном Бейлом. Герой тієї стрічки задовго до світової фінансової кризи зробив ставку на крах ринку незабезпечених іпотечних кредитів. Звучить нудно, але в кінці фільму він виводить маркером на дошці цифру: + 489% прибутку.

На цей раз хтось поставив на те, що хтось поставить проти того, що нафта може коштувати менш як 10 доларів за барель.

Ці “хтось” не дали покупцям травневого контракту за умовні 25 доларів за барель перейти на червневий контракт за 22 долари і заплатити штраф в три долари за барель. Вони наполягали на тому, що продавати контракт не будуть, але готові поставити нафту — реальні барелі.

На це ніхто не підписувався, люди купували фінансовий контракт, а не цистерни з в’язкою рідиною. В результаті власники травневих ф’ючерсів погодилися доплатити за те, щоб позбутися їх, оскільки за вивезення та розміщення у сховищі нафти їм довелося б заплатити набагато більше.

Нафти занадто багато
У будь-якій іншій ситуації власники травневих контрактів, які закінчилися у вівторок, змогли б отримати фізичну нафту, переробити її в нафтопродукти і продати. Але це майже неможливо в умовах рішучого падіння попиту з боку змученої коронавірусом економіки.

“Чорний понеділок” на американському нафтовому ринку стався у момент, коли світовий попит на нафту впав, як і впала економічна активність у світі. Приблизно на 30%.

Відповіддю на це стало скорочення поставок з боку Росії і країн ОПЕК приблизно на 10% світової пропозиції сировини.

Скорочення це відбудеться тільки в травні. Але навіть тоді виявиться, що приблизно 20% нафти на ринку — зайві. Щоб уникнути надлишку товару, нафту потрібно розміщувати на складах. Але з цим проблеми.

Нафтосховища на планеті заповнені приблизно на три чверті. А вільна чверть – близько 1 млрд барелів — приблизно в 10 разів перевищує світовий попит на нафту, який до кризи був близько 100 млн барелів на добу.

Через пандемію коронавірусу світовий попит на нафту, як очікується, впаде на 30%. Тобто трейдерам, нафтопереробним заводам і Держрезерву доведеться кудись діти 30 млн барелів на день. Резервуарів їм вистачить на місяць, максимум на півтора.

І попит на ці сховища феноменальний. Ціни майбутніх поставок на ринку зараз вище поточних, тому трейдери притримують нафту в розрахунку на її подорожчання в майбутньому. Сховища швидко заповнюються: не тільки на суші, але і на морі.