UA-IN

«Скасування» 10 класу: освітній омбудсмен дав пораду батькам

Офіс освітнього омбудсмена ініціює зміни до законодавства про освіту, згідно якими місцеві органи влади мають оприлюднювати інформацію про зміну шкільної мережі за півтора роки.
Про це сказав освітній омбудсмен Сергій Горбачов під час презентації першої щорічної доповіді “Дотримання прав в освіті — 2020” в Укрінформі.

“Дуже болюча тема — реорганізація освітньої мережі. Відповідно до закону “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, ми змінюємо освітню мережу, тобто створюються профільні академічні ліцеї, гімназії, опорні заклади освіти, філії опорних закладів, і це викликає багато запитань від батьків, вчителів, дітей, які дійсно можуть потерпати від таких дій. … Ми маємо з десяток звернень, коли у травні учням кажуть, що у нас не буде 10 класу, йдіть куди хочете. Так не робиться. Саме тому ми запропонували зміни до закону про повну загальну середню освіту, ці зміни схвалив комітет ВР з питань освіти та науки, сподіваюся, на найближчому пленарному засіданні ці зміни будуть внесені. За цими нормами повідомлення про зміну мережі мають бути оприлюднені не пізніше, ніж за півтора року до набуття ними чинності, тобто якщо ми хочемо з вересня 2023 року зробити модернізацію мережі, ми маємо про це повідомити у березні 2022-го”, – сказав Горбачов.

За його словами, до служби освітнього омбудсмена протягом 2020 року надійшло 82 звернення із 53 населених пунктів щодо профілювання закладів загальної середньої освіти.

Освітній омбудсмен в коментарі Укрінформу зауважив, що такі ситуації, коли випускників 9 класів ставлять перед фактом, що набору в 10 клас в школі не буде, свідчать про відсутність комунікації з боку місцевого самоврядування, які є засновниками закладів освіти.

Як приклад він навів той факт, що в Києві в одному з районів план оптимізації мережі закладів освіти із зазначенням термінів був ухвалений ще в 2018 році, але

“проблема в тому, що це не було доведено вчасно до батьків, до учнів, не всі знали як це відбувається. Цей план був десь викладений, але це не комунікувалося, не обговорювалося широко, і саме тому ми отримали таку ситуацію”, – сказав Горбачов.

Водночас він наголосив, що термін “право на освіту“ часто трактується як “місце освіти”.

“Право на освіту означає, що освіту можна здобувати в різних формах, в різних форматах і не обов’язково в наближеному місці, маються на увазі 10-11 класи. Це потрібно комунікувати”, – сказав Горбачов.

Водночас освітній омбудсмен порадив батькам у випадках, коли в школах повідомляють про припинення набору в 10-11 класи, звертатися до місцевих управлінь освіти.

“Тут мають працювати департаменти, управління освіти. Батькам треба звертатися до управлінь освіти з заявою, що дитина планує продовжити навчання в 10 класі і управління освіти на рівні району чи департаменту освіти має дитину обов’язково влашутвати, що наразі закон передбачає, що всі, хто висловив бажання навчатися в 10 класі, мають мати таку можливість”, – сказав Горбачов.

Як повідомляв Укрінформ, протягом 2020 року Офіс освітнього омбудсмена отримав понад три тисячі звернень стосовно дотримання прав в сфері освіти. Перша щорічна доповідь освітнього омбудсмена окреслює проблемне поле дотримання прав в освіті: які саме права в освіті мають учасники освітнього процесу, та як забезпечується дотримання цих прав, дає змогу планувати подальшу роботу із системного захисту прав в освіті, пропонує певні способи вирішення проблем із захистом прав в освіті. Також в доповіді окремий розділ присвячений проблемам української освіти в умовах пандемії.

Інститут освітнього омбудсмена запроваджено у 2017 році. У 2018 році уряд затвердив Положення про освітнього омбудсмена та Порядок та умови звернення до освітнього омбудсмена. Служба освітнього омбудсмена запрацювала у листопаді 2019 року.