UA-IN

Чому в Україні не збігаються бажання випускників та роботодавців?

В Україні скоротять кількість державних закладів вищої освіти. Чому це рішення вважають виправданим, дослідили у ТСН Тиждень.

Нагадаємо, що Світовий банк виділяє 200 мільйонів доларів на модернізацію українських закладів вищої освіти. Йдеться про скорочення кількості університетів, аби їх якість стала кращою.

Хто найслабший і кого будуть оптимізувати, покаже аудит самого Світового банку, зазначив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

Головною причиною такого рішення стало те, що в Україні не збігаються бажання випускників та роботодавців. Абітурієнти вперто продовжують обирати гуманітарні науки, а компанії шикуються у чергу за дефіцитними випускниками технічних спеціальностей.

У дітей немає змоги піти і «помацати» професію. У нас немає екскурсій на підприємства, стажування для малечі, працевлаштування з 14-16 років. Відповідно, діти у нас мають якесь космічне уявлення про ринок праці. За дітей часто обирають батьки, керуючись стереотипами. У нас є велика кількість дипломованих фахівців, адже ми думаємо так: якщо дитина не отримала диплом про вищу освіту, з нею щось не гаразд, – сказала експертка з ринку праці.

Батьки також виступають проти дефіцитних і високооплачуваних робітничих спеціальностей.

За інформацією асоціації роботодавців сьогодні, стартова зарплата юриста, який щойно закінчив університет, – 6-8 тисяч гривень. Робочі або технічні професії оцінюються у 15 тисяч гривень на старті. За два роки роботи зарплата може вирости до 45 тисяч гривень. Але батьки не хочуть, щоб їхні діти працювали на заводі, бо є стереотип, що завод – це «щось страшне і брудне».

Як наслідок маємо хронічний перебір юристів та менеджерів, – підсумовують в Асоціації роботодавців.

Торік абітурієнти найбільше заяв подали на правові спеціальності. На другому місці менеджмент, далі філологія, комп’ютерні науки. Вперше за останні роки у рейтинг за кількістю поданих заяв увійшла вчительська спеціальність – «Середня освіта». А роботодавці хочуть геть іншого.

У нас шалений попит з боку роботодавців на фахівців з програмної інженерії, комп’ютерних наук і кібербезпеки. Часто студент, який випускається тільки з універу, може отримувати 2-3 тисячі доларів. Це не тільки стосується ІТ-фахівців, а й інженерів енергетики, інженерів з автоматизації, – повідомив ректор КПІ Згуровський Михайло.

Ректор університету Шевченка Бугров Володимир зазначив, що на третьокурсників біологів та хіміків відкрите полювання закордонних хедхантерів.

Хороший хімік-аналітик має зарплату 25-30 тисяч гривень зі старту, – підкреслив ректор.

На ринку праці не вистачає ІТ-фахівців, щороку їх потрібно понад 30 тисяч, а виші випускають половину. В Асоціації роботодавців рекомендують обирати для вивчення прикладну механіку, фізику чи математику. Роботодавці також шукають інженерів-технологів, металургів, хіміків, фармацевтів. У дефіциті нині й медики.

Держава забрала бюджетні місця у гуманітарних спеціальностей і віддала природничим, а студент-технар наразі має більшу стипендію ніж юрист. Але це не рятує.

Випускники сьогодні вибирають не ту професію, яка потрібна ринку праці, а ту, що легша для вступу! Батьки для себе повинні зрозуміти, що вони хочуть: диплом, папірець, чи вони хочуть кар’єрний успіх своєї дитини, – наголошують в Асоціації роботодавців.

Про ключові моменти, на які варто звернути увагу в контексті профорієнтації, стереотипи, що можуть заважати дитині обрати професію, а також про те, як допомогти учням зробити правильний, усвідомлений вибір, читайте у матеріалі Тамари Сухенко, психологині, коуча, фасилітаторки, авторки книги «Як обрати професію майбутнього».