UA-IN

Філософ, освітній експерт і засновник трьох інноваційних шкіл в Естонії Юло Вооглайд

 

Юло Вооглайд ( Ülo Vooglaid ) – естонський соціолог, соціальний психолог, відомий дипломат і освітній експерт. Він заснував три експериментальні інноваційні школи в Естонії. Батько 10 дітей, у нього 12 онуків і 4 правнуки.

Педагог або андрагогии?
Майбутнє визначає вчитель, який перш за все повинен бути андрагогии і вже потім – педагогом. Педагог працює з дітьми. Андрагогии – фахівець в області навчальної, виховної та організаційної роботи, який дійсно вміє працювати з дорослими. Він повинен тісно взаємодіяти з усією родиною, в тому числі з батьками, встановлюючи з ними особливий тип відносин і партнерство.

90% освітньої системи визначає вчитель. Без якісних вищих навчальних закладів з підготовки вчителів викладач не сформується. В Естонії в 1920-х роках, коли була післявоєнна розруха, вирішили відкрити шість вузів з підготовки викладачів. Саме завдяки цьому зараз в Естонії – якісна і сучасна освітня система.

Як виховати спрагу пізнання
Народна індійська мудрість говорить: «Привести коня до водопою – півсправи. Щоб кінь почала пити, вона повинна відчувати спрагу ». Так і у дітей потрібно виховувати інтерес, силу волі та жагу пізнання. Тому що одна тільки зацікавленість не дасть результату. Спрагу навчання формують три компоненти: інтерес, воля і віра в себе та інших.

Де закладаються основи успішності
Щоб змінити систему освіти, потрібно, щоб суспільство зрозуміло: фундамент розвитку дитини і його успішності закладається не в школі, а в родині. До трьох років у дитини триває так званий період гнізда. Він вчиться говорити і розуміти поняття «я», «ми» і «вони». Якщо на цьому етапі батьки чогось недодали, учитель уже нічого не зможе виправити. У 6-7-річному віці, коли дитина йде в школу, все основи вже закладені. Можлива лише робота над помилками.

Чи потрібні оцінки в школі
В Естонії оцінки ставлять тільки в старших класах. Але я вважаю, що вони взагалі не потрібні – ні в школах, ні у вузах. Це джерело формалізму, конкуренції і гордості. Відмінниками часто прагнуть стати лише для того, щоб зверхньо дивитися на інших. Оцінки шкодять і учням, і батькам, і вчителям. Їх отримують за наявність знань. Однак самі по собі знання не є цінністю. Повинна бути зв’язок між якістю знань, їх розумінням і вмінням застосовувати на практиці.

До того ж дитина не заслуговує отримати погану оцінку тільки через погану пам’яті, яку він успадкував від батьків. Навіщо карати за це «двійками»? Вчителі ще якось можуть оцінити результат певного розумового дії, але людини – ніколи.

Яка складова навчання – найважливіша
Цінність має тріада: знання – розуміння – досвід. Окремо – немає. Найважливіше з цього – досвід. Його не можна розповісти – тільки надати. І дитина повинна зрозуміти, де це може знадобитися. Негативний досвід теж потрібен. Наприклад, щось варто взяти і заборонити дитині: не можна і все! Але цих «не можна» не повинно бути багато, адже інтерес до них буде рости і рости. Якщо ваш трирічна дитина обпечеться сірником – сам зрозуміє, що це небезпечно, і більше не повторить свій «сумний» досвід.

Як прищепити спрагу творчості
Надайте вашої дочки чи сина свободу творчості з раннього дитинства. Якщо малюк чує тільки заборони і накази, звикне робити тільки те, що наказано, і не буде прагнути творити.

Як прищепити спрагу творчості? Хвалити мало – потрібно дивуватися, радіти, захоплюватися творчістю дитини. Будь-яка творчість формується у взаємодії з іншими, тому приєднуйтесь до спільного з дитиною творчості і разом створіть якийсь шедевр.

Що допоможе в період «дитячого негативізму»
Як реагують батьки, коли раптом дитина на звичні до недавнього часу речі починає говорити «Ні, не хочу!», «Не буду!» Зазвичай дратуються, не розуміють і починають доводити дитині, хто в домі господар. Насправді це звичайний період негативізму, який починається в 2,5-3 роки і може повторюватися до 6 років. У дитини починається період становлення особистості, усвідомлення себе як окремого від батька і матері «я».

Батькам потрібно бути люблячими і терплячими і розуміти, що для вирішення ситуацій можна використовувати гумор. Наприклад, якщо дитина відмовляється лягати спати в своє ліжечко, можна запропонувати йому лягти на килимок під дверима. На чергове «Ні!» ви можете відповісти: «Ну що ж, тоді йди в своє ліжко, раз ти так не хочеш спати на килимку».

А в підлітковому віці важливо сприймати дитину серйозно. Це необхідно для того, щоб у дитини сформувалося правильне розуміння дорослості. Можна сказати: «Ти вже дорослий, я можу взяти тебе на риболовлю», «Ти вже доросла, я можу попросити тебе про допомогу».

Чому важливий власний досвід дитини
Дітям потрібно дати можливість самостійно приймати рішення. Школярі повинні самі вчитися організовувати різні заходи, пікніки, походи, вибирати, в який табір ім влітку їхати. Все це – самостійно. Зі зростанням завдання будуть ускладнюватися.

Наприклад, в першому класі батьки не відправлять малюків в гори або ліс одних, але школярі можуть самостійно зібратися в парку, розглядати там білок або придумати собі інші цікаві заняття. Коли діти вирішують самостійно – беруть на себе відповідальність. Хтось готує їжу, хтось напої, хтось дощовики – розподіляються ролі і приймаються рішення. Без самостійно отриманого досвіду освіти не буде.

Як стати освіченою
Освіченість – фактор прогресу і функція культури. Одного разу я побачив картинку в журналі: один хлопець запитує в іншого: «Як стати освіченою?» – «Закінчити три університети». – «Добре, я закінчую другий, скоро стану освіченою». – «Ні, перший повинен закінчити твій дід, другий – тато, а третій – ти сам».

Важливим фактором освіченості є духовність, без якої не можна стати освіченою. Багато в це не вірять, я тільки можу їм поспівчувати. Освіченість – це і інструмент для досягнення цілей. Не можна отримати, продати, дати або взяти освіченість. Цей процес вимагає часу.

Якщо намагаєшся бути скрізь і все встигнути, в результаті опинишся ніде. У наш час надмірного захоплення інтернетом це актуально. Крім того, хлопці часто залишаються неписьменними через те, що навколо багато красивих дівчат. Потрібна сила волі, щоб відмовитися від спокус. Немає сили волі – не станеш утвореним.