UA-IN

Як зробити план уроку за 5 хвилин: поради британського зіркового вчителя

Цього вчителя-блогера вважають одним із 500 найвпливовіших людей Великої Британії за версією Thе Sundау Tіmеs Teacher. Росс Моріссон МакГілл понад 20 років очолював кілька лондонських шкіл, а нині його портал The Teacher Toolkit читають понад 10 тис. вчителів із 60 країн. Зірковий педагог поділився секретами, як спростити життя вчителів, під час саміту Т4 (Teacher Tech Summit). Ми записали його практичні поради.

Між двома крайнощами
Освіта влаштована по-різному в тих країнах, із представниками яких спілкується експерт. Проте є одна спільна риса: скрізь вчителі скаржаться на велику кількість звітів і різноманітної документації, які їм доводиться вести. Це серйозний тягар для педагога. Викладання — це і так стрес, особливо за часів пандемії. Вчителів постійно оточують 30–40 дітей, і вже одне це виснажує.

Тож потрібно створювати нові методи, які допоможуть спростити виконання складного завдання. Простий інструмент — план уроку, який можна скласти для себе за 5 хвилин, став найпопулярнішим на The Teacher Toolkit.

Докладний план уроку за офіційною формою складно робити щодня, якщо ви викладаєте майже 20 годин на тиждень. Це значне навантаження, і вся робота з документацією підштовхує вчителя до професійного вигорання. На думку Росса Моріссона МакГілла, є й інший бік: усі досвідчені вчителі розуміють, що в житті трапляється всяке. Тому, буває, вчитель покладається на імпровізацію, пам’ять і планує урок у голові в ту мить, коли відчиняє двері в клас, або вигадує щось буквально на ходу. Але навіть якщо вдається провести чудовий урок, таке планування в останню мить — величезний стрес. Тому експерт розробив щось середнє між двома крайнощами.

Тема: як вписати в тиждень?
Чарівна рамка на схемі нагадує, що найперше слід подумати про загальну картину уроку. Зазвичай є державна модельна програма на цей тиждень, своя навчальна програма, відома тема уроку (хоча в деяких країнах всього цього немає). Як урок вписується в тематику тижня? Із якими знаннями та вміннями учні приходять на урок? Що вчили на попередньому уроці? Які компетентності ви можете розвинути в учнів сьогодні? Усе це варто згадати. А далі письмово опишіть урок за 30 секунд.

Цілі: навіщо це потрібно учням?
Мішень зі стрілою, що влучила в ціль, нагадує про ваші цілі на поточному уроці. Не ті, що написані в офіційних документах, а своїми словами. Думайте не про те, що діти мають розв’язати, написати, провести дослід тощо. Не про порядок дій. А про те, чого ви хочете навчити учнів. Як ви будете знати, що дитина чогось навчилася, за якими критеріями? Часом ми плутаємо те, що хочемо почути, і те, що школярі вивчили. Скажімо, якщо розповідаємо про історичні події, учень може повторити за вами чимало фактів про минуле країни. З’являється відчуття, що ця дитина успішно вчиться. Але навіщо це їй? Чи вона виявляє якісь закономірності розвитку суспільства? Чи якийсь досвід предків став їй близьким? Сам Росс МакГілл вважає, що найкраще сформулювати ціль-мінімум та ціль-максимум для уроку.

«Замануха»: комікс, сторітелінг, серіал
Зірка на схемі — це думка про те, що приверне увагу учнів, мотивація, те, завдяки чому їм буде цікаво. Що це за гачок? Як ви привернете увагу школярів? Ідеально, якщо є маленький гачок на початку уроку та велика «замануха» всередині.

Для початку уроку інколи доведеться взяти реквізит, якусь цікаву дрібничку, часом це може бути зображення, відео, музика. Будь-що, що діти люблять: несподіваний уривок чи постер з їхнього улюбленого серіалу, підліткового фільму, коміксу, комп’ютерної гри. Наприклад, для дітей 10–12 років запитання, чому Бетмен і літературний герой, якого ви вивчаєте, обидва люблять чорний колір, викличе значно більше інтересу, ніж пропозиція поговорити про символіку кольорів у творі. Утім, не варто робити багато зусиль. І це не має бути на кожному уроці, інакше зникне ефект сюрпризу. Ви можете протягом вихідних підібрати на тиждень 1–3 гачки для кожного класу, де викладаєте.

Часто буває достатньо сторітелінгу — гарної історії! На думку експерта, найефективніші вчителі розповідають історії. Що вам найбільше запам’яталося зі школи? Слайди чи розповідь? Саме цікаві, живі історії викликають інтерес до предмета. Посилить ефект, якщо під час розповіді використати відео, музику, які її доповнять.

«Липкість»: що залишиться в голові?
Стікери нагадують про питання: що «приклеїться» до школярів з матеріалу на уроці? Що має бути в голові учнів, коли вони залишать ваш урок? Які ключові моменти ви хочете, щоб вони запам’ятали? Як зробити так, щоб контент прилипав? Як резюмувати наприкінці уроку? Так, не треба продумувати весь урок похвилинно. Значно важливіше знати, чим цікавим ви його почнете та як вагомо завершите. Це перший ключовий момент у вашому плануванні. Найпростіший варіант — запитати учнів: «Що ми дізналися сьогодні?» Ви також повинні запитати: «Що ми дізналися на минулому уроці?», щоб побачити, що вони зберегли в пам’яті.

Треба врахувати вправи для повторення під час уроку. Але ж ми казали, що говорити й писати не так важливо, як щось уміти? Так, усні та письмові відповіді — це не кінцева мета, а спосіб навчання. Просто не потрібно плутати їх із цілями навчання. Якщо ми просимо людину подумати про щось, ми не можемо бути впевнені, що вона це виконує. Але якщо ми просимо написати або сказати це, ми можемо перевірити. Є багато досліджень, які показують, що це також допомагає краще запам’ятовувати матеріал. Щоб зміцнити нашу пам’ять, ми повинні повторювати.

Способи оцінювання: тест, вікторина, змагання
Багатокутник на схемі нагадує про оцінювання. Яке воно має бути: формувальне чи підсумкове? Описове чи в балах? У якій формі? Якщо опитування, то слід прописати кілька цільових питань, щоб скласти запитання вищого порядку. Є різні техніки усного опитування. Наприклад, можна поставити питання, дати паузу, запропонувати відповідати одному учневі, а потім зупинити та передати слово іншому. Якщо письмове опитування, то в якій формі? Якщо у вас будуть заздалегідь записані різні техніки опитування, із часом ви просто позначатимете для себе, який номер обираєте. Може, краще дати запитання, на які школярі відповідають, а потім їхні письмові роботи оцінюють сусіди по парті? Чи дати одне, але підвищеної складності: учні здають роботи, щойно напишуть, а ви оголошуєте переможця, щойно надійшла перша правильна відповідь?

Може, це буде онлайн-опитування, тестування? Тоді запишіть, який саме портал, яка програма буде застосована.

А може, опитування пройде у формі гри: вікторини, кросворду, у форматі «Що? Де? Коли?» тощо. Тоді запишіть, що вам потрібно для цього взяти на урок та підготувати.

Ключові слова: читати, писати, розуміти
Про них нагадують ключі на схемі. Грамотність ще ніколи не мала такого гучного статусу, як нині. Заохочуйте учнів читати. Наше завдання — зробити класи мовною спільнотою. Учні повинні практикуватися в усній і письмовій мові, індивідуальній відповіді та диспуті, бо саме це підвищує їхню успішність. Грамотність і математичні навички — це те, чого повинні вчити всі вчителі, байдуже який предмет вони викладають.

Виберіть ключові слова уроку, запишіть їхні значення. Використовуйте способи, щоб учні запам’ятали, як правильно їх говорити, візуально розпізнавати, писати.

Також добре мати на уроці якесь посилання на математичні поняття, на логіку.

Диференціація: тим, кому важко, і тим, кому мало
Заплануйте одне завдання для обдарованих учнів. Що потрібно ввести в урок для дітей з особливими потребами (якщо вони є в класі)? Уявно поділіть клас хоча б на три рівні знань з вашого предмета. Добре під час практичних завдань і завдань на повторення враховувати їхні потреби. Скажімо, всім дати вправу, але мати під рукою варіант для тих, хто не впорається, хто нудьгуватиме на уроці, а також завдання із зірочкою для тих, хто впорається достроково з основним завданням. Подумайте, який поділ на групи потрібен для певного завдання.

Епізоди уроку: паузи, центри уваги, мова тіла
Кілька порожніх віконечок — це основні моменти уроку. Тепер вже час подумати, що відбуватиметься на уроці від початку до кінця. Чотири поля не позначають урок із чотирьох частин, їх може бути більше. Просто подумайте, на які етапи поділити заняття. Важливо визначити, коли ви як вчитель будете в центрі уваги, а коли учні — один в одного.

Обдумайте наявний час: що можна встигнути за 45 хвилин? Подумайте про розумове навантаження та робочу пам’ять: коли потрібні паузи, перепочинок, емоційна розрядка. Ми можемо тримати та зберігати тільки 8–9 одиниць інформації за раз. Тож подумайте, як скласти урок так, щоб дати дітям час подумати над проблемою, пошукати самостійно рішення, обробити отриману інформацію, а також коли вони мають діяти за вашими чіткими інструкціями без жодних пауз.

Якщо є час і бажання, можна зробити широке моделювання з використанням візуальних елементів, мови тіла. «Спочатку я зроблю це, подивися на мене. Тепер ми зробимо це разом. Потім зроби це, а я буду спостерігати». Тепер вам потрібно оцінити, коли і як це інтегрувати. Ви будете поступово зменшувати свою підтримку, щоб розвивати їхнє власне мислення, поки вони практикуються і просуваються до майстерності.