UA-IN

Любов єврейських батьків до своїх дітей не знає меж. Такого культу дітей немає, здається, в жодному народу. Психологи можуть говорити як про плюси, так і про мінуси такого ставлення, проте, безумовно, єврейські діти нестачі любові та уваги не відчувають.

1. Не можна створювати дітям комплекси

Єврейська мати ніколи не скаже – ти поганий, вона скаже – як міг такий хороший хлопчик як ти, зробити таку дурість?
«У моєї дитини немає, і не може бути недоліків» – така позиція єврейських матерів. Можливо, вони їх і бачать, але крім них про це ніхто не дізнається.

2. Розумна свобода

Сучасне єврейське виховання поєднує дві, здавалося б, суперечливі речі: свободу дитини і жорсткість вимог. Гарна метафора, що описує цей стиль: простора, вільна кімната з жорсткими стінами. В єврейських сім’ях діти ходять у батьків по голові, і розфарбовування татового паспорта маминою стобаксовою помадою – не привід, щоб докірливо дивитися на дитину. Для батьків-євреїв свобода дитини – не спеціальне «виховання», а повітря, яким не можна не дихати. Жорстке виховання починається тоді, коли дитина переступає межі неприпустимого. У єврейській родині зрозуміло, що мамині духи на домашню кішку вилити можна, а ось бити бабусю по голові не можна.

3. Хвалити дитину з будь-якого приводу

Мама завжди хвалить свою дитину. Ця хвала починається з самого народження дитини. Єврейська мама захоплюється навіть самими найменшими успіхами, досягненнями малюка, нехай це буде лише нове слово або перша невміла пляма в якості першого малюнку. Про це обов’язково дізнаються всі друзі і знайомі, а головне, дитина повинна побачити, що його хвалять у присутності всіх. Якщо ж досягнення дитини серйозніше, то без довгих оплесків і вихвалянь з боку всієї сім’ї не обійтися.

Якщо ми привчимо себе помічати в дітях все, їх хороші прояви, включаючи «сущі дрібниці», і заохочувати їх при кожному зручному випадку, це, можливо, в корені змінить їх поведінку. Щоб зміцнити їх прагнення до хорошого, дозвольте їм як-небудь «підслухати», як ми розповідаємо про їхні успіхи своїм друзям.

4. Високий ступінь відповідальності за свою поведінку

Євреї вірять, що навіть незначне слово, кинуте поспіхом та дрібний проступок, здійснений батьком на очах дитини, може мати незворотні наслідки, тому, своїм прикладом і дуже відповідальною поведінкою по відношенню до всього сказаного і зробленого, єврейські батьки направляють та виховують своїх дітей.

5. Любов і повага в сім’ї – запорука психічного здоров’я дитини

Єврейська традиція пояснює, що основу будь-якої родини складають чоловік і дружина – батько і мати. Тому, дітей необхідно змалечку привчати до того, що на першому місці завжди ставиться увагу матері до батька і батька до матері. Якщо дитина засвоїть, що його батьки живуть, перш за все, один для одного, переконається, що їх взаємини просякнуті повагою, любов’ю і турботою, він буде відчувати себе захищеним. А, крім того, подібна поведінка батьків – прекрасний приклад для наслідування. Саме такі відносини він постарається створити у власній родині, коли виросте.

6. Вчитися бути батьками

Батьківське виховання починається ще до народження дитини. Дівчинка, вступаючи в шлюб, вже готова стати матір’ю, її не вчать «жити для себе», її головна кар’єра – будинок і сім’я. Якщо спочатку материнство і батьківство розглядати як тягар, обмеження, то виховати хорошу дитину буде дуже складно. Як відомо, куди посилаєш свої сили, звідти і отримуєш.

Прагнучи виховати успішних і самостійних дітей, що твердо стоять на ногах, єврейські мудреці розробили цілу систему виховання, з якої в Ізраїлі кожен охочий може ознайомитися на спеціальних батьківських курсах. Подібні курси є при синагогах та єврейських школах у багатьох містах світу. Ось вам і перший закон успішного виховання – воно починається з власного виховання і навчання, придбання окремих професій «дружина і мама» і «чоловік і батько».

7. Вчити дітей правильно розпоряджатися часом

Єврейські діти не знають, що таке лінь і дозвільне базікання на дворі: скрипка, англійська, математика – все одночасно і багато. Змалку діти привчені до того, що постійно бути зайнятим справою – це нормально.