UA-IN

Олена й Андрій Костюки отримали найвищі бали за ЗНО. Як це їм вдалося?

Двійнята Олена й Андрій Костюки з Луцька отримали на двох три максимальні оцінки за ЗНО. Найвища оцінка, яку можна отримати за один предмет – 200 балів, у двійнят на двох три такі найвищі оцінки.

В Україні під час основної сесії ЗНО лише 27 дітей змогли отримати по 200 балів з двох предметів. 200 балів за один предмет мають 528 учнів. Три максимальні оцінки отримала лише одна людина. Усього ЗНО цього року складали понад 200 тисяч молодих людей.

Як Олені й Андрію вдалося здобути такі високі оцінки, як готуватися і не помилитися у тестах, випускники розповіли в інтерв’ю.

“Були такі щасливі, що не могли заснути”
“Ми нічого такого особливого й не зробили “, – починає розмову 17-літній Андрій Костюк.

Він склав на 200 балів ЗНО з географії. Цей предмет у нього – улюблений, і здавав він його для себе та для вчительки, бо цього предмету при вступі на ту спеціальність, про яку він мріє, не вимагають.

Його сестра Олена має по 200 балів з математики та біології.

“І ми, і батьки, звісно, були щасливі. Хоч усі в сім’ї розуміли, що готуємося не на якихось 150 балів. Але 200 – це було щось! Якщо з математики ще очікували високих результатів, то з біології це було несподівано для мене. Ще й так склалося, що, як дивилися, сайт дуже виснув, й Андрієві бали одразу показало, а свої я чекала ще хвилин 20: остання біологія й українська мова. Дуже хвилювалася. Зрештою були такі щасливі, що потім не могли заснути. Ну і ми раділи, що наші однокласники теж дуже добре написали – є багато таких, яким не вистачило 1-2 балів до 200! Це дуже приємно”, – ділиться Олена.

“Географія була в самому кінці, – підхоплює Андрій, – то до появи цього результату я одночасно радів за Оленку і трохи розчарувався… Були прикрі помилки. Не через те, що я чогось недовчив, чи не знав – через неуважність. Точно міг би мати на декілька балів вище! Як згадуєш роки навчання, недоспані ночі, стає шкода, що втратив хоч щось, навіть якщо здобутого вистачає для вступу”.

У двійнят високі бали й з інших предметів ЗНО: Олена з української мови й літератури та англійської отримала по 197, Андрій має з математики – 198, з англійської – 197, українська мова та література – 191, історія – 192,5.

Як їм це вдалося?

Брат і сестра гарно вчилися з 1-го класу. Пригадують, як батьки у початкових класах змушували переписувати домашнє завдання, якщо там було 1 чи 2 закреслення.

Андрій каже, що зовнішній контроль у них перейшов у внутрішній, бо далі мама з татом нічого не перевіряли, лиш могли жартома запитати, чому отримали 10, а не 12.

Пізніше діти перейшли до Волинського обласного ліцею.

Андрія, який посів друге місце на обласній олімпіаді з математики, взяли поза конкурсом у 9-ий клас, Олена вступила через рік.

Чи були у них, моменти, коли до школи не хотілося? Обоє ствердно кивають:

“Так, було таке, що нічого не хотілося через велике навантаження. Ти вже тоді не знаєш, за що взятися: просто хочеться опустити руки й нічого не робити… Потім все-таки згадуєш, скільки пройшов і заради чого рухаєшся: хочеться у виш все-таки поступити, не розчарувати викладачів, які вірять у тебе й багато вкладають. Завжди є моменти, коли треба переступати себе”.

“Не хотілося переважно через втому. Бо, коли намагаєшся встигнути за всім – навчання, домашні обов’язки, час на хобі, – то все плутається в голові. Але я знаю: якщо здатися, то потім буде важче. Тому, думаю, якщо зараз потерпіти, зробити щось, що не хочеться, то у майбутньому буде успіх”.

Як обрати свого репетитора?

Обоє дітей, готуючись до ЗНО, працювали з репетиторами з кількох предметів. Додатково вивчали англійську, крім того, Олена – біологію, Андрій – історію.

Дівчина розповідає, що допомогли пробні тести на сайті з підготовки до ЗНО:

“Ти ніби вчиш, але немає відчуття, що ти абсолютно впевнений у своїх знаннях. Робиш, наприклад, і бачиш, що тему наче знаєш, але конкретних відповідей – ні. Отже, треба вчити більш деталізовано”.

Саме впевненість у тому, що знання точні, каже дівчина, важлива на ЗНО. На оцінюванні завжди є відсоток питань, які доводиться вгадувати.

“Ми спілкувалися з друзями, однокласниками й зрозуміли, що дуже багато балів втрачається на хвилюванні й на виправленнях. Є таке, що 4-5 питань з правильних виправили на неправильне”, – розповідає Андрій.

Репетитора (чи кількох) випускники радять обирати ще влітку, поки є вибір, і орієнтуватися, щоб ця людина підходила психологічно: “щоб ви її розуміли і вам з нею було комфортно”.

Якою ціною?

Чим доводилося Андрію та Олені жертвувати у рік перед ЗНО? Андрій розказує, що менше зустрічався з друзями:

“Спілкування точно стало менше. До того було дуже широке коло. Оце основна жертва. Менше сидів у соцмережах”.

“Взагалі з друзями, які складають ЗНО, ви можете разом готуватися, обмінюватися інформацією, – додає своє Олена. – Час на відпочинок, хобі теж повинен бути, щоб не перегоріти. Та й соцмережі можна використовувати як ресурс. Наприклад, ти ніби просто переглядаєш фото в Instagram з правильними наголосами – наче не звертаєш увагу, гортаєш далі, а воно відкладається десь і через місяці на ЗНО знаєш відповіді. Це більш лайтова форма навчання”.

Лайфхаки з ЗНО:

Олена й Андрій Костюки аналізують, як могли б узагалі не втратити балів.

Найперша проблема – це неуважність та хвилювання. Брат і сестра порівнюють ЗНО із турнірами й олімпіадами, в яких брали участь.

Олена радить вчитися вимикати емоції, коли перед вами з’являється зошит із запитаннями: “Виробили звичку – хвилюєшся, поки не побачиш завдання. А тільки побачиш питання – вже думаєш про них, перемикаєш увагу. Ну і пам’ятати, що в питанні є половина відповіді на нього. Інша рекомендація – пам’ятати, заради чого стараєтеся”.

Андрій пояснює: “Перед ЗНО потрібно продумати свої плани. Якщо людина хоче вступити в топовий виш і їй треба високі бали для самоствердження, то тоді працювати й працювати. Буде важко, але треба тримати фінальну ціль в голові. Або ж, якщо ЗНО не є настільки важливим, то поставити собі певну планку – подивитися прохідний бал обраного закладу і працювати на нього”.

А ще брат із сестрою радять починати підготовку з вересня: визначити, які предмети пріоритетні, і структурувати інформацію.

Загалом радять не ставитися до ЗНО як до чогось сакрального, адже це тільки перевірка знань шкільної програми.

Ким хочуть стати?

Вони хотіли б здобувати вищу освіту в Києво-Могилянській академії. Олена вирішила вчитися на психолога, бо любить роботу з людьми, особливо з дітьми. Їй цікава тема реабілітації, допомоги у кризових станах.

Каже, що думала піти на дизайнера, бо закінчила художню школу й дуже любить малювати. Батьки хотіли, щоб вона стала медиком, та Олена свій вибір не змінила.

Андрій хоче бути юристом: “Почав вивчати право в 9 класі. Спочатку не дуже сподобалося, а потім заглибився, брав участь у турнірах з правознавства. З іншого боку, слідкуючи за новинами й досліджуючи систему права України, бачу величезну кількість несправедливостей, проблем. Це штовхає когось на правопорушення, на еміграцію. Хочеться змінити ситуацію на краще”.