UA-IN

Нова тенденція стану головних водних басейнів України — наявність у воді залишків медичних препаратів, які застосовуються в лікуванні COVID-19. Про це в програмі “Неофициальный разговор” телеканалу “Дом” заявив заступник міністра екології та природних ресурсів України Михайло Хорєв.

Він повідомив, що недавно було проведено первинний аналіз (скринінг) трьох головних річок, води яких використовуються для водопостачання населення — Дніпра, Дністра і Сіверського Дінця.

“Перевіряли воду на 3200 речовин — це цільовий скринінг, тобто коли у вас є конкретний перелік і ви шукаєте. А також вода досліджувалася на 64 000 речовин — це просто припущення, що вони можуть бути чи ні. Згідно з результатами, дійсно, якісь забруднювальні речовини є”, — сказав Хорєв.

Так, екологи з’ясували, що в українських водах відзначається дуже велика кількість цинку.

“І зараз ми вивчаємо — залежить це від сезону чи ні. І вже є припущення, що це взагалі природний стан, що води України просто містять підвищений вміст цинку. Бо скрізь, де здійснювали скринінг, — Сіверський Донець, Дніпро, Дністер — у всіх пробах перевищення цинку. Ось таке спостереження”, — розповів заступник міністра.

Також виявлені пестициди.

“Вони є, але не в якійсь величезній кількості. Ми просто розуміємо, що є змив з території, розораність біля води та що з цим треба боротися. Так, ми фіксуємо пестициди. Це погано. Але ми знали, що вони є. Але їхня кількість нас радує, бо їх менше, ніж ми очікували”, — запевнив представник Мінекології.

Фіксуються і метали, при цьому в воді фактично немає ртуті.

“Це дуже добре. А в європейських річках є така проблема, і вони з цим активно борються”, — додав він.

Також є сліди фармпрепаратів у воді.

“Звідки беруться? Ми з вами вживаємо якісь таблетки, якісь уколи тощо, це все виводитися з організму й рано чи пізно потрапляє у водний об’єкт”, — пояснив Хорєв.

Останні тенденції стану води пов’язані з пандемією коронавірусу.

“Ковідних” препаратів дуже багато. Те, що входить саме до “ковідного” протоколу, саме ці речовини зараз у нас у воді. Ми це фіксуємо. Ми ж з вами вживаємо таблетки. Велика кількість людей лікується, і це все потрапляє туди”, — акцентував Хорєв.

Але “ковідна” тенденція — це не особливість України, у водах Європи та ж проблема.

“У Європі відбувається те саме… Європейці чітко оцінюють: якщо фармпрепарати трапляються у воді — це значить, що погано, недостатньо працюють очисні споруди… У Європі є й хороші модернізовані очисні споруди, але є й старі”, — додав заступник міністра.

Хорєв зазначив, що дуже велика проблема — наявність фосфатів, які застосовуються при виробництві мийних засобів.

“Чому? Вони, по-перше, погано чистяться, і тому наявні постійно в наших стічних водах через те, що очисні споруди з ними не можуть впоратися. Є два способи у світі, як борються з фосфатами: або будувати дорогі очисні споруди, або їх забороняють у використанні мийних засобів”, — сказав він.

Україна пішла другим шляхом — заборони використання фосфатів у виробництві.

“Я б назвав це не повною забороною, а обмеженням. Але обмеження досить серйозні. Ми заборонили цього року, це була ініціатива нашого міністерства. Єдиний мінус — ці обмеження почнуть діяти не з сьогодні, а тільки з 2023 року”, — уточнив Хорєв.

За його словами, скринінг трьох головних водних басейнів показав, що в порівнянні з країнами Європи “у нас не найгірша ситуація”.

“Боятися, насправді, поки що нічого. Ми не можемо сказати, що у нас стан значно гірший, ніж у сусідів у Європі, бо немає ще глибинних досліджень, ми їх тільки почали. Дослідження за водною рамковою директивою займають 3 роки. Оцінюється досить великий спектр… Словаки, які робили у нас скринінг, залишилися задоволені результатом. Вони сказали, що загалом ваші річки перебувають у набагато кращому стані, ніж усі про них думають”, — уклав Хорєв.