UA-IN

Про життя дівчат через рік після аварії

Минулого року 25 серпня в Києві п’яний майор на автомобілі Toyota збив трьох дівчат-курсанток на території військової частини по вулиці Зоологічній. Тоді дівчата отримали важкі травми, двом з них ампутували по одній нозі. Одна з тих, чиє життя назавжди змінилося у той злощасний день, це студентка з Острожчини – Тетяна Ніколаєва.

Про її життя через рік після аварії розповіло “Громадське”.

Тетяна Ніколаєва через ДТП втратила ногу. Понад п’ять місяців дівчина перебувала в лікарні та проходила реабілітацію. Протез їй поставили наприкінці листопада, до нього звикала кілька місяців. Узимку дівчина поступово почала повертатися до навчання. Однак через протез відвідувати пари фізично було складно.

Тоді випало багато снігу, я вийшла на навчання, але ще не звикла до протеза, не могла доїхати до академії. Викладачі все зрозуміли, мені дозволили ходити на навчання через день, — розповідає Тетяна.

Травма досі дається дівчині взнаки. Тетяна не може повноцінно працювати, займатися домашніми справами — швидко втомлюється.

Дуже засмучуюся, коли не виходить те, що легко могла зробити раніше — не мию вікна, бо боюся, що впаду, не можу присідати, лише нахилитися.

 

Аварія вплинула на кожну з нас трьох, вона щодня нагадує про себе. Не можна повністю забути те, що сталося, — розповідає Тетяна.

А втім, цього року в житті Тані сталася світла подія — вона вийшла заміж. Водночас разом із Галиною намагається відвідувати засідання щодо справи проти майора. Їх часто переносять, каже Таня.

У липні планували два судових засідання, але вони так і не відбулися. Адвокат Холодного інколи не приходить на них.

 

Наступне — у вересні.

 

Таке враження, що процес навмисно затягують, щоб ми втамували емоції й перестали вимагати максимального вироку.

 

Та вони навряд чи стихнуть, бо аварія змінила життя кожної з нас, — каже Таня.

Вона також відчуває страхи, пов’язані з дорогою:

Переходжу вулицю лише там, де є світлофор, а якщо бачу підземний перехід, спускаюся в нього — навіть попри те, що з протезом це важче.

46-річний майор Володимир Холодний у листопаді минулого року вийшов під заставу в менше 200 тисяч гривень. З посади в академії його відсторонили, суд у справі триває досі. Там допитують свідків. Адвокат підозрюваного каже, що позицію той не змінив: провину визнає.

У нього дружина, малолітні діти. Хвора на ДЦП малолітня дитина. Також жінка хвора на рак. Там багато таких сімейних обставин, – каже захисник.

Потерпілі дівчата вирішили з цих причин не вимагати стягнення компенсації. Не хочуть, щоб рідним офіцера довелося платити гроші. У тому, що він сяде у в’язницю, дівчата не сумніваються.