UA-IN

Великий педагог Шалва Олександрович Амонашвілі, автор концепції гуманної педагогіки, одного разу поставив вчителям, які зібралися на його лекції, питання. «Уявіть собі ситуацію, ви проводите урок в четвертому класі, і заходить дитина, яка запізнилася на 20 хвилин. Ваші дії? » Вчителі починають пропонувати різні варіанти: «Вийди з класу», «Давай щоденник», «Сідай на своє місце, поговоримо після уроку» … Але Шалва Олександрович не був задоволений.

Він сказав: «Коли дитина зайшла, я б від щирого серця сказав:” Здрастуй, дитино моя, будь ласка, проходь, сідай, ми не могли почати без тебе урок, ми тебе чекали “. Це називається безумовна любов, це не можна зімітувати. Якщо вона запізниться і на другий день, я з ще більшою любов’ю скажу: “Здрастуй, чадо моє улюблене, я так чекав тебе, проходь скоріше, сідай. Ми без тебе не могли почати урок”.

І ви знаєте, якщо ви так зробите три, чотири, п’ять разів, дитина перестане запізнюватися. Тому що вона реагує тільки на чистий імпульс любові. І якщо вона відчуває, що її десь люблять, вона не буде туди запізнюватися більше. У цьому психологія дитини: якщо вона відчуває, що її десь безумовно люблять, її гріють, вона там цінна, її поважають як особистість, вона ніколи туди більше запізнюватися не буде».

Сам же Шалва Амонашвілі до сьомого класу був круглим двієчником, а школу закінчив із золотою медаллю. Його ставлення до навчання змінила нова вчителька по грузинській мові, яка ставилася до дітей з інтересом і повагою. Особистість дитини стала центральним поняттям концепції гуманної педагогіки, яку розробив Амонашвілі.