UA-IN

Діра в Пенсійному фонді у 2022-му досягне рекордних 200 млрд грн: кожен українець, зокрема новонароджений, віддасть на її латання по 4500 грн. Найбільше доведеться заплатити за обслуговування і погашення боргів: 574,7 млрд грн, або 12 300 з кожного.

Водночас мінімальну зарплату наступного року підвищать усього на 200 грн (або 3,3%), тоді як ціни можуть злетіти на 7,2%. Про головні цифри проєкту бюджету на 2022-й, який 21 вересня в Раді представив міністр фінансів Сергій Марченко, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Жадібні на зарплати
Кабінет міністрів за умови зростання дефіциту Пенсійного фонду, рекордної діри в 200 млрд грн і величезного рівня тіньової економіки ухвалив рішення підняти мінімальну зарплату всього на 200 грн – до 6700 грн. Це один із найнижчих показників за останні роки.

До чого це може призвести?

рівень достатку найбідніших українців буде падати (через зростання інфляції);

різниця між середньою і мінімальною зарплатою збільшиться.

Середні зарплати (не залежить від рішення уряду), за прогнозами Кабміну, становитимуть 15,2 тис. грн. Зарплата лікаря – понад 20 тис. грн, зарплати середнього медперсоналу – 13,5 тис. грн.

Долар злетить на 2 грн
Вартість долара, згідно із закладеним у проєкт бюджету показником, дорівнюватиме 28,6 грн/$. Тут варто враховувати, що, як показав досвід минулих років, уряд найчастіше помиляється з прогнозами вартості валюти. Цього року курс також повинен був досягти 28 грн/$, проте наразі коливається нижче ніж 27 грн/$.

На охорону чиновників заплатимо майже на 200 грн більше, а бюджет Мінцифри злетить утричі
“Доходи закладено на рівні 1,2777 трлн гривень, а видатки – 1,4657 трлн грн. Дефіцит бюджету знизиться до 3,5% ВВП. Зокрема: медична галузь отримає 197,2 млрд грн; освітня сфера – 185,6 млрд грн; бюджет Пенсійного фонду – 531 млрд грн; соціальний захист і забезпечення – 320,1 млрд грн; культура та мистецтво – 13,5 млрд грн”, – пояснив Марченко.

Як переглянуть бюджети відомств:

Міністерство інфраструктури – збільшиться з 987,3 до 1,64 млрд грн

Державне агентство автомобільних доріг – з 4,4 до 5,4 млрд грн;

Верховна Рада – з 2,82 до 2,53 млрд;

Державне управління справами – з 3,22 до 2,85 млрд грн;

Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабміну – з 2,53 до 2,7 млрд;

МВС – з 98,3 до 98,2 млрд;

Конституційний Суд – з 318,5 до 313,7 млн грн;

Верховний суд – з 2,35 до 2,23 млрд грн;

Міністерство освіти і науки – з 103,7 до 114,8 млрд грн;

МОЗ – з 165,8 до 191,2 млрд;

Пенсійний фонд – з 195,3 до 200,6 млрд грн;

Мінцифри – з 456,3 млн до 1,5 млрд;

Управління держохорони – з 1,65 до 1,82 млрд;

СБУ – з 15 до 16,05 млрд грн.

Заощадили на пенсіях
Мінімальні пенсії в Україні збільшаться в липні і тільки на 93 грн – до 2027 грн. З 1 грудня додадуть ще 66 грн (до 2093 грн). Загальне підвищення становитиме всього лише 159 грн. Крім того, 1 березня Кабмін заклав індексацію пенсії (її розмір залежатиме від зростання зарплат та рівня інфляції і для кожного буде індивідуальним).

Бюджет боржника. Борги – головна стаття витрат
На обслуговування і погашення боргів українці у 2022-му віддадуть 574,7 млрд грн. Це по 12 300 з кожного українця, зокрема і новонародженого. З них тільки обслуговування (виплата відсотків) обійдеться в 181,4 млрд грн. Ця сума близька до витрат на охорону здоров’я за весь рік.

Колишній міністр про бюджет: плюси і мінуси
Павло Кухта, колишній в.о. міністра економіки впевнений: це досить непоганий бюджет, дефіцит знижено до 3,5% від ВВП і ми переходимо до так званого первинного профіциту: “Ми менше беремо в борг, ніж віддаємо боргів за відсотками. Не накопичуємо борги, а знижуємо рівень. Це правильна стратегія, – каже Кухта. – Ми йшли цим шляхом останні кілька років до ковіду. Він дозволив нам стабілізувати економіку і порівняно спокійно пройти ковідну кризу”.

Водночас, за словами Кухти, є в ньому і недоліки. Зокрема, залежність витрат на безпеку і оборону, в досить великій мірі, від зовнішньої допомоги. А також залежність деяких категорій витрат, здебільшого капітальних (державних інвестицій), від “антиолігархічного законопроєкту” 5600, який ще не ухвалено.

“Цей законопроєкт передбачає підвищення податків. Проти нього виступали багато бізнесменів і економістів, адже там було чимало проблемних моментів для малого і середнього бізнесу. Законопроєкт 5600 потрібно доопрацювати до прийнятного для бізнесу та економіки стану”.

Бюджет країни – загальні гроші всіх українців. І від того, як Кабмін і депутати розподілять зібрані податки, акцизи і кредити, залежить майбутнє кожного.