UA-IN

Хлопець розчарувався в агенстві з працевлаштування, яке влаштувало його на роботу до Польщі.

Все більше українців їдуть на заробітки в сусідню Польщу. Щоправда, дуже часто стикаються не з тими комфортними умовами праці та проживання, які пропонують агенства з працевлаштування.

Своєю історією заробітків у Польщі поділився українець, інвалід по слуху, Станіслав, який поїхав туди у травні цього року.

За словами хлопця, він довгий час не наважувався розповісти про це, а свій досвід назвав “пекельним”

Все почалося з того, що у травні цього року Стас поїхав до Польщі на вакансію працівника складу одягу від агенства MM Work Force. Він вирішив дістатися до сусідньої країни літаком, але в агенстві, яке його працевлаштовувало, наполягали, щоб їхав перевізником, з яким вони працюють, що вийшло набагато дорожче і довше за часом.

“Поїхав із Запоріжжя до Львова поїздом, і там мене зустрів перевізник і взяв з мене 330 злотих (2300 грн) , мікроавтобус на 6 осіб, немає туалету. Сидів по середині між пасажирами, і це була дуже довга дорога (майже 2 дні, сумарно від Запоріжжя до Познані), з довгими пересадками. Перевізник їздив Польщею, висадив одного десь там, іншого десь там, мене останнім висадили під Познанню. Там мені зробили тест за 120 злотих, і на 2 дня поселили в обсервацію в хостел, поки чекав результату”, – розповідає хлопець.

За його словами, наступного ранку у нього та інших українців, які приїхали на роботу, відбулася зустріч з представником агенції.

“Мене зустрів координатор і менеджер агенції Артем, з кислим виразом обличчя зі мною розмовляв “на відвали”. Зібрав всіх і мене і привіз в офіс, де він усім читав лекцію про все, якщо я щось не розчув (ред. – хлопець має проблеми зі слухом), кричав на мене мовляв “не спи, бл*дь”. На момент підписання договору мої питання ігнорував, кричав на мене”, – розповідає хлопець.

Станіслав розказує, що наступного дня працівників привезли до селища Рабакове до великого будинку (за проживання вираховують 250 злотих в місяць), де мешкають заробітчани. За його словами, багато з них перебували в стані алкогольного сп’яніння. Хлопець став свідком бійки між нетверезими українками.

“Мене поселили на цокольний поверх в кімнату на двох. Два ліжка були розташовані близько, відсунути було неможливо через барний холодильник. Все було тісно і душно. Ближче до ночі до мене оселився сусід-алкоголік, ледве рухався, смердів страшенно. Сів на моє ліжко, через пару хвилин обблював його, і тоді я вирішив піти з роботи і шукати іншу роботу. Я спав на холодній підлозі без матраца і ковдри і подушки”, – розповів Станіслав.

До роботи хлопець мав добиратися полем 50 хвилин.

Станіслав вирішив не працювати і не жити у таких умовах, тож вирішив працевлаштуватися до ресторану швидкого харчування McDonald’s в іншому місті. Зателефонував, там сказали приходити на співбесіду. Хлопець побоювався, що його можуть не взяти і він залишиться без грошей, але все ж купив квиток і рушив.

Дорогою до іншого міста йому телефонував Артем-координатор і погрожував поліцією.

У Влоцлавеку, де хлопець хотів працевлаштуватися, його зустріли роботодавиці, влаштували до хостелу, де виділили кімнату на одного і безкоштовно.

“Медкомісію пройшов за рахунок компанії, потім договір “Umowa o prace” з лікарняними, страховкою і відпускними, і почав працювати. Друзi, це небо і земля з агенством MM Work Worce. Працював 2 місяці в McDonald’s з великим задоволенням і в середині липня приїхав додому, отримав до копійки зарплату за липень і плюс у вересні несподівано отримав за серпень (я припускаю, це відпускні). До речі, забув сказати – коли підписав договір з агенством в кабінеті менеджера Артема, один екземпляр він забрав собі, а другий, який повинен був дати мені, на моїх очах порвав і викинув у сміття. Сподіваюся, ця історія, цей досвід стане в нагоді читачам” -, написав Станіслав.