UA-IN

Блогер Богдан-Нестор Ліпич, який велосипедом подолав 2400 кілометрів та дістався Парижа, поділився неприємною історією, яка трапилась з ним у мандрівці під час відвідування Почаївської лаври РПЦвУ. Там, попри хрещення у Московському патріархаті, від нього відмовились прийняти молитовну записку за здоров’я.

Як зазначає Богдан-Нестор Ліпич, почаївського ченця роздратувало лояльне ставлення та повага мандрівника до інших конфесій, передає “Галас”.

– Будеш у Почаєві, замовиш собі молитву “За здоров’я”!, – мовила мені мама. Так і зробив. Підійшов до каси, взяв бланк під назвою “О здравии” та прописав своє ім’я, а також ім’я мами. Вирішив замовити молитву на декілька місяців. Підходжу до каси, подаю лист та у відповідь чую від священнослужителя ряд запитань:

– А ви хочете до церкви? Причащаєтесь? Поститесь? Молитесь?

Це мене завело у ступор. Зі спокійною душею прийшов до храму – і тут на мене налітають. Причому з питаннями, що є абсолютно неетичними.

– Послухайте, я прийшов до вас і даю вам гроші, щоб ви за мене і мою маму молилися. Для чого ці всі питання? – кажу я.

Після цього питань стало ще більше і наша розмова ледь не переросла в дискусію.

– Та нам не треба ваші гроші. Ви знаєте, що в Україні розкол? – знову запитав священик.

– Ну я б з вами поспорив, – кажу я, проте навідріз відмовляюся дискутувати.

– То до якої ви церкви ходите? – знову запитав священик.

– Послухайте, я хрещений у вашій церкві. Але поважаю всі релігії, що існують в Україні, адже всі вони ведуть до одного Бога. І можу дозволити собі зайти будь-куди! – відповідаю я.

– Вибачте, ми не можемо прийняти ваші замовлення, – під кінець завершує священик на касі.

– Окей, занесу в іншу церкву! – відповідаю я, виходячи з приміщення.

Ще ніколи візит до храму мене так не засмучував. Оце дожився, вже і молитви тут не приймають! Що за ненависть та неприязнь?!

Тоді мандрівник вирішив провести експеримент та перевірити принциповість монахів Почаївської Лаври, подавши таку ж записку за здоров’я Владіміра Путіна. Втім церковна приналежність і рівень «духовності» російського президента у ченця не викликали одних сумнівів. Записку за здоров’я прийняли охоче, хоча й з подивом:

“…під ранок вирішив провести експеримент. Я подумав: “Якщо вони за мене не хочуть молитися, то чи будуть молитися за Путіна?! Цікаво. Адже він точно підпадає під всі їх критерії”.

Склав намет – і знову прибув у місто. Заходжу до каси. Знову беру бланк і під словом “О здравии” прописую українськими літерами “Владіміра Путіна”. Оглядаю прайс, де найдешевша молитва на 1 літургію коштує 3 гривні. Та й цього йому забагато! Я просто бажаю, щоб Бог дав Путіну мудрості припинити війну в Україні.

Переді мною черга з 5 осіб. Люди стоять з бланками, які вщент заповнені іменами і священник знову розпитує їх, чи відвідують вони церкву, чи причащаються, чи моляться і т.д. А хто не підходить хоча б під один критерій – відмовляє у молитві. “Строго”, – думаю я, але не переймаюся, бо впевнений, що священик точно знає, що Путін – прихожанин православної церкви Московського патріархату, і якщо ходить до храму, то робить це й публічно. Тут цікавість в тому, як реагуватимуть у лаврі і чи приймуть молитву за нього.

Нарешті настала моя черга. Подаю касиру завернутий бланк. Той розгортає його, читає і… Бачу великі круглі очі священика… Ніяковіння… А потім запитання:

– А Путін – то фамілія?

– Так, – відповідаю я.

– Харашо! – промовляє священик, забравши гроші та бланк. Більше жодних питань він не ставив.

Я шокований… Та водночас заспокоївся, адже все стало на свої місця”, – пише Богдан-Нестор Ліпич.