UA-IN

Дещо іншу історію має колега Жанни Тєтєнєвої – пані Ольга, що також викладає на Рівненщині. Вона просить не згадувати її прізвище і предмет, якому навчає дітей, – пише УП.

Уже 14 років вона працює в ліцеї маленького села Цепцевичі – саме тут перший день відсторонення освітян почався з батьківського протесту, про який йшлося на початку тексту. Вона також була його учасницею.

Ольга не має релігійних мотивів для відмови від щеплення і навіть припускає, що перехворіла на коронавірус – минулого року мала типовий набір ковідних симптомів з температури, втрати нюху та смаку. Серед її односельчан, зокрема сусідів, були люди, які перенесли цю хворобу тяжко.

На запитання, чи носить Ольга маску в громадських місцях, та відповідає: “Авжеж!”.

Її сумніви щодо ковідного щеплення впираються у дві причини – їй видається “підозрілим” факт обов’язкової вакцинації й те, що виробники вакцин не несуть відповідальності за можливі негативні наслідки.

“Я взагалі до всіх щеплень і медичних процедур ставлюся адекватно, нормально. Мені в дитинстві робили всі щеплення. Коли потрібно, то я звертаюся до лікарів – я дуже рада, що вони дбають за наше здоров’я.

Але оце щеплення від коронавірусу в мене викликало підозру. Бо силою заставляти людину щеплюватися, аж до того що “ми вас звільнимо” – це дуже підозріло”, – пояснює свою позицію вчителька.

Про відсторонення з роботи їй повідомив директор і завуч – адміністрація ліцею скликала спеціальну комісію для цієї процедури, розповідає Ольга, адже інформація про відсторонення вчителів ходила вже давно.

Як і Жанну, її відсторонили без збереження зарплати і до моменту “усунення причини відсторонення” – тобто щеплення. На запитання, чи піде вона після цього вакцинуватись, Ольга відповідає, що це її медична таємниця.

“Чогось депутат може сказати, що він не надасть такої інформації, а простий вчитель має всі документи виложити на стіл”, – обурюється жінка.

З таким рішенням школи та центральної влади вона не погоджується, але до суду поки що не піде. Наразі вона підписала колективне звернення працівників свого ліцею до місцевої та центральної влади з вимогою повернутись на робоче місце.

“Я надіюсь, що все таки в нашій Україні не вся влада настільки продана, вибачте, і, можливо, знайдуться люди, які скасують ці постанови й накази. У мене є така віра. Ще, крім нашої влади, є Бог”, – додає Ольга.