UA-IN

Стандарти харчової продукції внаслідок реформ стали необов’язковими – що робити споживачам і чому ринку потрапляє небезпечна продукція.

Не секрет, що якість продовольчої продукції, яку ми купуємо у магазинах, далека від ідеалу та від того, що продається у країнах Європейського Союзу. Багато українців скаржаться, що ковбаса, сир, олія, йогурт вже давно не схожі на те, що було ще 20 років тому. Овочі, які продаються через мережі великих супермаркетів, часто псуються на другий-третій день зберігання, а сосиски тануть на сковороді. При цьому питання не лише до якості, а й загалом безпеки таких продуктів для здоров’я людини.

Варто лише вдуматися у новину, розміщену нещодавно на сайті Держпродспоживслужби про те, що «вилучено майже 3,5 тонни небезпечних харчових продуктів, які постачалися до навчальних закладів». Виникає питання – чому такі продукти загалом потрапляли на ринок?

Безперечно, якість залежить і від ціни. Але чи має право виробник писати на упаковці масло, якщо продукт насправді маслом не є?

Чи існують зараз взагалі якісь стандарти для продовольчої продукції та хто за цим має слідкувати? З відповідними запитами «Судово-юридична газета» звернулася до Кабінету Міністрів, міністерств, Держпродспоживслужби та інших органів. І поки ми з нетерпінням чекаємо на чіткі відповіді, розберемося, що зараз відбувається у сфері перевірки продукції на відповідність стандартам.

ГОСТи втратили чинність, а що натомість?

Під гаслами наближення до Європейського Союзу в Україні скасували всі колишні ДСТУ та зробили застосування стандартів необов’язковим.

У 2019 році Мінекономрозвитку вказували, що з 1 січня 2019 року переважна більшість технічних стандартів Радянського Союзу «ГОСТ», розроблених до 1992 року, втратили чинність в Україні.

«Необхідність припинення дії території України радянських ДСТ визначена Програмою діяльності Кабінету Міністрів України. Відповідно до неї, у 2015 році ДП «Український науково-дослідний та навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»), яке виконує функції Національного органу стандартизації, було видано відповідні накази про скасування ГОСТів із втратою сили протягом 2016 року -2018 років та з повною відмовою від них, починаючи з 1 січня 2019 року.

Усього скасували 12 090 радянських ДСТУ.

І хоча деякий час ще залишалися чинними 1173 радянські ГОСТи, вони остаточно втратили чинність з 1 січня 2022 року », – стверджувало міністерство. Тобто цього року.

Натомість міністерство обіцяло «поступово впровадити Європейські стандарти (EN), як національні стандарти, зокрема гармонізувати європейські стандарти».

Крім того, стандарти стали «необов’язковими».

Так, Законом України від 05.06.2014 № 1315-VII «Про стандартизацію» було запроваджено принцип «добровільного застосування національних стандартів».

«Якщо ГОСТ скасовано національним органом стандартизації, він уже не має статусу нормативного документа, а є звичайним «текстом»… Виробники можуть застосовувати скасовані ГОСТ у своїй господарській діяльності та для своїх професійних потреб як звичайні інструкції, правила тощо, але не можуть робити посилання на такі ГОСТ, оскільки вони не діють та не визнані національними органом стандартизації», – пояснює на своєму сайті ДП «УкрНДНЦ».

«Також слід зазначити, що Законом внесено зміни до ч. 1 статті 15 Закону «Про захист прав споживачів», відповідно до якої виключено обов’язкову норму, що інформація про продукцію має містити найменування нормативних документів, вимогам яких має відповідати вітчизняна продукція », – додає ДП.

«Не є відкриттям той факт, що більшість державних стандартів втратила свою силу.

Зараз на зміну багатьох ДСТУ запровадили технічні регламенти, зокрема, було здійснено перехід від обов’язкової сертифікації пострадянського зразка до європейської системи оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів. У Мінекономрозвитку заявили, що близько тисячі застарілих норм буде переписано до 2022 року. Уряд та парламент на цьому не зупиняються і пропонують взагалі усунути усі норми щодо обов’язковості застосування національних стандартів.

Так, Роксолана Підласа представила законопроект №1068 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону «Про стандартизацію», який уже прийнятий як закон», – раніше пояснював в інтерв’ю нашому виданню на той момент голова Держспоживслужби Володимир Лапа.

Закон Підласи-Кубракова

Справді, у 2019 році «Слуги народу» Роксолана Підласа та Олександр Кубраков (нині міністр) внесли законопроект 1068, який згодом підписав Володимир Зеленський, про те, щоб взагалі викреслювати з нормативної бази слово «стандарти».

Скасували навіть стандарти у сфері охорони земель. На цьому тижні Кабмін вирішив хоч якось врегулювати ситуацію і прийняти правила, щоб зупинити знищення земель. «Відсутність відповідних нормативних приписів може призводити до недотримання розробниками документації із землеустрою вимог забезпечення охорони земель як основного національного багатства», – наголосив міністр аграрної політики Роман Лещенко у пояснювальній записці до проекту ухвали.

Хоча про такі наслідки у своєму висновку на законопроект “Підласи-Кубракова” попереджало і Головне науково-експертне управління Верховної Ради, і юридичне управління парламенту.

«Зі згоди на обов’язковість для України положень Угоди про технічні бар’єри в торгівлі не слід скасувати обов’язкову юридичну силу всіх національних стандартів, а лише у сфері виробництва та з можливістю класифікації нормативних документів на обов’язкові до виконання технічні регламенти та стандарти, які можуть застосовуватися добровільно. Такий же підхід до порядку застосування національних стандартів передбачається у ч. 2 статей 4 та 23 Закону України «Про стандартизацію», згідно з якими національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена ​​нормативно-правовими. актами.

Законопроектом передбачається виключити з низки законодавчих актів слова “стандарти”, “стандартизація” або замінити їх на загальні терміни “норми” або “вимоги”, що може призвести до виникнення прогалин у відповідній сфері правового регулювання, а отже, неналежного дотримання конституційних гарантій людину, у тому числі на охорону здоров’я, безпечне для життя та здоров’я навколишнє середовище, передбачених статтями 49, 50, 53 Конституції України », – наголошувало юридичне управління Верховної Ради.

Втім, депутатів та Президента Зеленського тоді таких висновків експертів не зупинили.