UA-IN

Зауважимо, що в інших народів аналогом Стрітення було давнє свято Імболк.

Зміст

Стрітення Господнє: церковне свято
Стрітення Господнє і Громниці: народні традиції
Стрітення Господнє і Громниці: особливі свічки
Стрітення Господнє і Громниці: ворожіння та прикмети
15 лютого святкують Стрітення Господнє. У народі це свято подекуди називалося Громниці. У цьому матеріалі розкажемо про найпопулярніші традиції, звичаї та ворожіння до цього свята.

Стрітення Господнє: церковне свято
Стрітення Господнє, також Стрітення, принесення до храму — християнське свято, яке святкують в історичних церквах і деяких протестантських конфесіях. Принесення до Єрусалимського храму немовляти Ісуса Христа його батьками відбулося на 40-й день після Різдва і на 32-й день після Обрізання. У Єрусалимському храмі Святе сімейство зустрів Симеон Богоприємець.

Стрітення Господнє і Громниці: народні традиції
Зі Стрітенням пов’язували надії на весну.Вважалося, що в цей день зустрічається зима з літом. З цього приводу казали: “Цього дня лютий до березня приїхав”.

Стрітення Господнє і Громниці: особливі свічки
На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду й свічки. Побутувало повір’я, що “громниці” (посвячені свічки) вельми помічні від грому. Їх спеціально тримали в господарствах, і коли надходила гроза, то запалювали, щоб “грім хати не підпалив”, а також давали в руки тим, хто помирав, коли читали відхідну. Посвяченою в цей день водою лікували хворі місця й пристріт. Навіть чумаків, які вирушали в далеку дорогу, господарі, давши хліб та сіль, скроплювали стрітенською водою, а також волів і тварин, приказуючи: “Боже тобі поможи!”.

Освячення вогню трансформувалося з прийняттям християнства у освячення свічок, які називали громничними. Освячували їх у церкві після освячення води, там же запалювали і несли до хати. Коли приходять із церкви в день Стрітення, запалюють “громичну” свічку — “щоб весняна повінь не пошкодила посіви і щоб мороз дерева не побив”. Від “громичної” свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й “Громиця”.

Освячену цього дня у церкві воду використовували проти пристріту. Нею кропили тварин і людей у найвідповідальніші моменти життя.

Протягом року зберігали такі свічки на покуті, або ж вплітали у дідухи. Такі свічки, за повір’ями, мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, ниву — від бурелому чи граду, а членів родини — від “злого ока” та хвороб.

Стрітення Господнє і Громниці: ворожіння та прикмети
Цього дня співаються язичницькі пісні-замовляння на тепло та добре літо, відбуваються ворожіння. Період від Стрітення (зустрічі зими з літом) до Благовіщення вважався біологічною межею боротьби з зимою.

Кожен господар на Стрітення ретельно спостерігав за погодою, оскільки, як уже мовилося, зустрічаються зима з літом. Найбільш завбачливі навіть складали прогностик на кожну годину дня. В давнину вважали, що “як капає зі стріх, так капатиме й з вуликів”, а якщо на Стрітення є відлига, то знову треба чекати на холоди і пізню весну. Селяни спостерігали цього дня чимало хліборобських прикмет:

ясна і тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл;
вітер — погана ознака;
відлига — очікуй пізньої весни;
як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще холоду.
Цього дня ворожили, виставляючи тарілку з зерном на ніч надвір (якщо ранком роса — врожай, нема роси — погана ознака).