UA-IN

Російський солдат здивований асфальтом та освітленням в українських селах.

Російський танкіст – 20-річний Андрій Чеботаревський, якого взяла в полон Гнідинцівська самооборона у районі Брагинців Чернігівської області, хоче залишитися в Україні. Солдат розповідає, як він потрапив в Україну.

Відео опублікували на сайті “Суспільного”.

Він розповідає братові, що їхню роту відправили до Воронезької області, потім – в Бєлгород. Уже там солдати почали хвилюватися, на що їх запевнили, що участі в бойових діях вони не братимуть. Однак це була брехня.Після того, як розбили роту Андрія, той три дні ходив лісами й врешті здався у полон.

“Я сам підійшов, попросив, до кого підійти, щоби не вбили, нічого. У мене все добре. Нам, коли говорили в Росії, що тут є бандерівці, які своїх же бомбардують. Знаєш, як тут насправді все відбувається? Наші війська містами хе*ачат. А нам зовсім зовсім іншу хе*ню говорили.

Я зараз тут, у мене все гаразд. Найголовніше – ти не хвилюйся, якщо тітці похоронка прийде або ще щось, просто скажи їй, що я тобі дзвонив, у мене все добре, я живий-здоровий”, – говорить братові росіянин.

На кадрах російський солдат розповідає, що до нього в Україні ставляться добре: довезли на машині, вмили, нагодували, дали теплий одяг. Окупант здивований, що в українських селах прокладений асфальт і є вуличне освітлення.

“І всім скажи ось, усім, хто у нас є – родичам, не родичам, скажи: те, що говорять по телевізору – все пі*. Насправді, тут все по-іншому. Тут люди добрі: на машині довезли, я сиджу тут, мене вмили, мені куртку дали – я зараз у теплі. Я ситий, нагодований. Я тобі можу сказати одне – те, що казали нам – це все пі*дьош. Я не розумію, нахера все це було сказано, що нам говорили там у Росії. Дороги у них, серйозно, по селах скрізь – асфальт, з освітленням. Все, що по телевізору показували – все пі*дьош, я сам особисто тут перебуваю”, – каже Андрій.

Я серйозно говорю – я не знаю, чи повернуся я до Росії. Я тут хочу лишитися. Тому що тут серйозно набагато краще, ніж у нас. Кажуть те, що, типу, свої, типу, херачат. Пі*деж, це наші війська хе*ачат містами. Я в такому шоці перебуваю, я тобі серйозно говорю. Нам навіть не говорили – як і куди. Якщо рідним похоронка прийде – скажи, що в мене все добре, що я живий-здоровий. Я реально, Дань, я в такому ах*е знаходжуся від того, що у нас там кажуть і що тут насправді”, – говорить полонений.