UA-IN

Родина втратила дім і тепер будуть починати життя з нуля в новому місці.

Відео як дідусь заколисує онучку в запорізькому центрі переселенців облетіло всі соцмережі. Його сумний розгублений погляд та дитина, яка спокійно спить розчулили тисячі людей. Зараз родина в Івано-Франківську, а це тисяча кілометрів з їхнього дому. За кермом весь час був 84-річний Валентин Платов, який погодився евакуюватися лише заради порятунку родини.

Про це йдеться в ТСН.

«Дитина є дитина. Її треба колисати, щоб вона була щаслива, здорова. От я її і колисав, щоб вона ніколи не бачила те, що я бачив», – розповідає чоловік.

В Івано-Франківську родина знайшла прихисток в одній з церков. На обличчях вже геть інші емоції.

У їхнє село Степове, що за 50 км од Запоріжжя, нападники зайшли у перші дні весни. «Спочатку це були чечени – розвідка. Поставили машини, повитягали міномети і пішли гахкати», – розповідають родичі Валентина Юрій.

Від небезпечної траси Платови переселилися до дідуся, який жив у глибині села. Вчасно – вже за 2 дні їхню домівку розбомбили. По Степовому, каже Юрій, ворог гатив з усього, що мав. Місяць без світла та газу. В окуповане село жодна допомога не потрапляла. За цей час з’їли усі запаси і ледь не втратили донечку Марію, яка сильно захворіла. Гарячку їй ледве збили дитячими ліками, інших просто не було. Нарешті 2 квітня до Степового увійшли українські військові і порадили евакуюватись. «Я не хотів виїжджати. Думаю: у мене тут виноград, садок і кози, і кури. Я не думав, що буде така війна», – додає Валентин.

Однак 84-річний Валентин Миколайович – єдиний водій у сім’ї. Тож аби врятувати рідних сів за кермо і за 2 дні подолав майже тисячу кілометрів до Івано-Франківська. Каже вперше в житті проїхав стільки і вперше користувався навігатором. «Руки втомились трохи, звичайно. Я за себе не боявся, що мене вб’ють. Мені жалко було дітей своїх. І ми тікали як найшвидше», – розповідає чоловік.

Чи повернуться до рідного Степового Платови не знають, адже хати немає, усі городи всіяні мінами, а ліси у розтяжках. Проте тікати далі – за кордон теж не хочуть і пробують почати життя з нуля у місті, що їх прихистило. Задля цього волонтери взялися їм допомогти. Для тих, хто має можливість також посприяти: Ощадбанк 4790 7299 4656 6700