UA-IN

Людей закликають поки не повертатись на території, які звільнили від окупантів.

 

Староста села Гавронщина на Київщині разом із двома військовими підірвалися на розтяжці. Вони дістали контузії та осколкові поранення обличчя і рук. Жителям Київщини все ще не радять поспішати повертатися додому, бо розмінування триває. Однак, у пріоритеті – шляхи і місця важливі для відновлення газо- та електропостачання. Аби оглянути всі двори і будинки – поки що просто не вистачає ресурсів.

В неї посічене чоло, зашита щока, постраждали очі – пані Наталя налякана і соромиться понівеченого обличчя. «Були пару частинок в роговиці ока, їх витягнули, тут зашили», – розказує жінка.

Вона староста села Гавронщина на Київщині. Після відходу російських військ повернулася у свою громаду. Збиралася почати роботу у сільраді. Разом із військовими перевіряла адмінбудівлю, збиралися спуститися у підвал. «Пані Наталя з двома військовими хотіла оглянути підвальне приміщення сільради. Ніхто не міг подумати, що тут є якась небезпека, бо двері були зачинені акуратно на замок. А він тут висів ще задовго до приходу росіян», – розповідають працівники.

Військові встигли лише спуститися на три сходинки вниз. «Я тільки побачила світло і це вибух. Все залило кров’ю, я розуміла, що у мене є руки, ноги, я була у свідомості, але я не знала, чи є в обличчя і чи в мене є очі», – каже вона.

Пані Наталя прооперована. У одного військового осколкові поранення обличчя та передпліччя. У іншого контузія і осколкові поранення. «Там була граната і ми підірвалися на розтяжці», – констатують вони.

З двох гранат здетонувала одна. На вході у підвал обгоріла стіна і все посічене довкола. Сама розтяжка була дуже ретельно замаскована, каже військовий, і хоча вони обережно заходили, все одно її зачепили. «Вибуховий пристрій може бути, де завгодно і як завгодно, як на розтяжці внизу за дверима, так і зверху. Таких подарунків буде багато і дуже небезпечно», – повідомляють військові.

Щоб обстежити усі будинку і подвір’я в селах і містах, що були під окупацію на Київщині знадобляться місяці.

Олег хотів повернутися до дому до Бучі. Треба перепоховати маму і брата, які заховані на подвір’ї. Він встиг вивезти жінку з дітьми. Повернувся до Бучі, що врятувати брата і маму, але під час спроби виїзду єдиний вижив під обстрілом росіян. Після деокупації сусіди сказали, що в його будинку жили окупанти. Тож піротехніки обстежують дім. У шафі кухні стоїть посуд господарів, а під одною з кружок лежить граната. Якби Олег зрушив посуд – навряд чи залишився живий.

Роман Шутило, керівник піротехнічної частини показує, як вони працюють саме в будинках. «Відкриваєте шухлядку на два сантиметра, продивляєшся, далі ще на два сантиметра», – пояснює він.

Потім військові методично проглядають подвір’я. Олег, який поховав маму і брата, розуміє, наскільки правильним було рішенням не повертатися додому з дружиною і дітьми, тут досі вибухи, але вже під час розмінувань.

Мешканцям області кажуть, що ще рано повертатися, але дуже багато людей хочуть подивитися, чи вціліли їх будинки. Розмінування триває, однак в пріоритеті дороги, адмінбудівлі, місця, де працюють газовики та електрики. Обстежити будинки і подвір’я швидко – не вистачає фахівців.