UA-IN

Ситуація на “Азовсталі” продовжує загострюватися. Російські окупанти нещадно гатять по заводу, де перебувають українські захисники. Серед них і 21-річний молодший сержант Артем з позивним “Вайс”, батьки якого закликають світових лідерів негайно допомогти евакуювати бійців з Маріуполя. Далі – пряма мова Тетяни та Ставра Вишняків.

З 14 років син хотів служити в полку захисників Маріуполя. Він навіть перевівся на іншу спеціальність, щоб швидше закінчити коледж, і у 18 років туди вже поїхати. Ми про це дізналися раптово – він запросив нас із чоловіком на випускний. Однак я вмовила його потерпіти ще рік,- пише 24 канал.

У 19 років він привіз пачку паперів і сказав: “Вже точно йду”. За виразом обличчя сина стало зрозуміло, що відговорити його не вдасться. Так він і служив у полку останні 3 роки. Під час останнього зв’язку мій син, як і зазвичай, не сказав нічого поганого: “Все добре. Всі чікі-пукі, мам. Б’єм окупантів”.

Я завжди питаю: “Скільки у вас там їжі залишилося?”. На що він відповідає: “На три роки точно вистачить”.

У перші дні повномасштабної війни він більше за нас із чоловіком переживав. Ми ж живемо у Броварському районі – поряд із Великою Димеркою. Тут були дуже важкі бої.

24 лютого син нам зателефонував і закликав батька взяти паспорт та йти у військкомат. Він наголосив: “Або ми їх усіх, або вони всіх нас”. Мій чоловік Ставр досі служить у теробороні.

Ми любили ввечері гуляти у парку біля будівлі Драмтеатру, коли приїжджали до Маріуполя. Там такі фонтани та клумби з квітами!

Я питаю сина: “Навіщо їм тепер місто? Його вже немає. Залишилися одні руїни”. Син сказав: “Грозний пам’ятаєте? Так тут ще гірше”.

Наші родичі в Росії намагалися розповісти, що війну в країні розпочала Америка з Україною, а ми просто нічого не розуміємо. Але мене вони не чіпають, бо знають, де перебуває моя дитина.

Під час розповіді Тетяни їй зателефонував син. З “Азовсталі”. Вони говорили 15 хвилин. Найцінніших у теперішній час.

Син вибачився, що не зміг набрати та привітати з Днем матері. Запевняє, що в нього все чудово. Він голодуватиме, але віддасть свій шматок хліба іншому. Я його завжди прошу мене не заспокоювати.

Він тільки іноді питає: “Ну, як там? Чути щось про нас?”. Що йому відповісти?

Тому я звертаюсь до нашої влади та до усього світу: поверніть мені, будь-ласка, сина. Йому лише 21 рік. У пеклі він вже побував, дайте йому змогу повернутися на землю й побачити сонце! Він довів, що гідний цього!Єдине бажання, щоб він мене обійняв!

Батько захисника Ставр Вишняк підтримує дружину й також наголошує, що влада та лідери всього світу повинні вплинути на ситуацію та повернути додому їх сина й інших бійців.

Закликаю евакуювати всіх захисників із заблокованої “Азовсталі”, цивільних, поранених і військових, провести процедуру “extraction”. Кожень день там – це чиєсь життя!

Підписати петицію із закликом врятувати усіх бійців, які перебувають на території “Азовсталі”, можна тут. Звернення адресоване ООН та її очільнику Антоніу Гутеррешу.