UA-IN

Приватні притулки для переселенців на межі закриття. На початку повно-масштабного вторгнення волонтери облаштовували приміщення, годували і вдягали тих, хто втікав від війни, а тепер змушені зачинятися.

Так, у Дніпрі, із 40 притулків залишилося трохи більше як половина, йдеться в ТСН.

До притулку для переселенців волонтери привезли консерви. Видають за списком, бо надлишків давно немає. Вистоявши чергу люди повертаються в кімнати, де живуть цілими родинами, або й кількома.

«Ми вас приймемо» – фраза, яку у цьому притулку, сказали вже не одній сотні людей. Нині тут 220 переселенців, 70 з них – діти. Мешкають у колишньому науковому інституті, приміщення років 10 пустувало, а від березня тут почали приймати втікачів від війни.

«Ми годували, готували дома і з дому приносили їжу», – розповідають місцеві волонтери.

І так вже понад три місяців, притулок повністю на утриманні волонтерів. Однак платити за комірне їм уже не під силу. «Ми зробили душові, кухню, нас годує ресторан. Тобто ми налаштували. На другий місяць нам прийшов рахунок в 95 тисяч, який ми не можемо сплатити, у нас немає грошей», – каже засновниця притулку для переселенців Таліна Жарікова.

До 30 тисяч людей прихистили у приватних притулках Дніпра. Таких у місті було 40, залишилося лише 26, бо ресурс приватних підприємців та волонтерів вичерпався. Зачинився і шелтер родини Антоненків, про який ТСН розповідала у квітні. Більше сотні переселенців, що там мешкали, змушені були поїхати, хто куди. «За ці майже повні 3 місяці, дусь 400 тисяч гривень, ми, на жаль, не змогли їх сплатити і ми закрилися. Деякі поїхали в інші шелтери, деякі зняли квартиру», – пояснює засновник притулку для переселенців Дмитро Антоненко.

Комунальні притулки – у школах, садочках та соціальних центрах чекають компенсацію від держави. Передбачені виплати і приватникам, що приймали утікачів від війни у власних оселях. А от про відшкодування волонтерам, посадовці лише клопочуть.

«Ми надали пропозиції, аби передбачити компенсації і приватним підприємствам, які закрили свій бізнес, але допомогли людям, в такій складній ситуації», – пояснює начальниця управління соціального захисту Дніпровської міськради Ірина Максименко.

Проблема в тому, пояснюють урядовці, що досі немає алгоритму підрахунку і контролю витрат приватних притулків.

«Поки ми не можемо чітко відстежувати кількість людей, час їх перебування і що найважливіше – уникнення подвійної оплати з людей і отримання такої ж компенсації з державного бюджету. Якщо дійсно ми зможемо знайти, правильну можливість варифікації кількості людино-годин, скажем так, тоді цей механізм запрацює», – зазначає перший заступник міністра розвитку громад та територій Василь Лозинський.

Над розробкою механізму уже працюють з Мінфіном та Мінцифрою. Кажуть, треба щонайменше місяць. А тим часом, у притулку Таліни половину боргу за комуналку змогли зібрати з мешканців. Інше, сплатили волонтери з Маріуполя, але водночас прийшов новий рахунок, ще на 80 тисяч. Чи зможуть сплатити його, і не виселяти людей ще не знають. «Нам немає куди йти і немає куди їхати», – кажуть мешканці притулку.