UA-IN

Єдине, що у батьків залишилося на згадку про їхнього сина, це фартух, який Максим подарував на згадку зі своєї першої стипендії.

Через два тижні після трагедії в Дніпрі відбулося поховання 17-річного Максима Богуцького, який разом з іншими 45 жителями загинув внаслідок удару російської ракети.

Про це повідомила військова фотографиня, блогерка Оксана Йоханнессон в Іnstagram.

Того трагічного дня, 14 січня, коли росіяни випустили ракету по багатоповерхівці у Дніпрі, батьки Максима – 45-річний Дмитро і 47-річна Тетяна були в гостях. Підліток сам залишився вдома. Єдине, що у подружжя залишилося на згадку про їхнього 17-річного сина, це фартух, який Максим подарував їм на згадку зі своєї першої стипендії.

“Я вперше зустріла його батьків на другий день рятувальних робіт – в них була така величезна надія в очах. Вони показали свій дім на 7 поверсі, точніше лише кухню, все, що від неї лишилося, і сказали – “бачите, там досі висить зелений фартух на холодильнику, подарунок сина з першої стипендії”. Наступного дня вони вмовили рятувальників дістати цю річ з уламків”, – розповіла блогерка.

Від квартири і машини родини не лишилося нічого, всі речі, і головне фотографії – перетворилися у попіл.

“Ми були дуже дружня родина. Максим завжди був з нами. Я завжди думала – як мені поталанило з сином. В нього було чудове почуття гумору, він любив готувати і навчатися новому”, – розповіла мама загиблого хлопця.

“Саме поховання було важким: ховали його з накритим простирадлом. Тетяна тримала часто труну, дивилася на його портрет вдалечі. Навколо всі ридали, а вона повторювала “не можна плакати, не плачте, Максим це завжди забороняв”. В якийсь момент Тетяна майже втратила свідомість, її ледве підхопив чоловік. Під кінець священники також не ховали своїх сліз”, – зазначила блогерка.

Від квартири і машини родини не лишилося нічого, всі речі, і головне фотографії – перетворилися у попіл.

“Ми були дуже дружня родина. Максим завжди був з нами. Я завжди думала – як мені поталанило з сином. В нього було чудове почуття гумору, він любив готувати і навчатися новому”, – розповіла мама загиблого хлопця.

“Саме поховання було важким: ховали його з накритим простирадлом. Тетяна тримала часто труну, дивилася на його портрет вдалечі. Навколо всі ридали, а вона повторювала “не можна плакати, не плачте, Максим це завжди забороняв”. В якийсь момент Тетяна майже втратила свідомість, її ледве підхопив чоловік. Під кінець священники також не ховали своїх сліз”, – зазначила блогерка.