UA-IN

У боях за Україну 26 січня загинув унікальний український спеціаліст у сфері використання ядерної енергії. Колосальний досвід, відповідальна посада у Держінспекції ядерного регулювання та три вищі освіти не завадили Юрієві Єсипенку в перші ж дні повномасштабного вторгнення Росії добровольцем піти захищати рідну землю.

Він відбивав ворожі навали у найгарячіших точках і знаходив час, аби консультувати колег, які ліквідовували наслідки агресії на своєму, мирному “фронті”, а також вірив, що Україна скоро переможе, – і мріяв уже влітку повернутися додому. Про тяжку втрату повідомили у Держатомрегулюванні.

“26 січня 2023 року, на 47-му році життя, у бою із російськими загарбниками загинув начальник Центрального інспекційного відділу – державний інспектор Державної інспекції ядерного регулювання України Юрій Миколайович Єсипенко”, – зазначено у повідомленні.

У Держатомрегулюванні розповіли, що Юрій Єсипенко був унікальним українським фахівцем у сфері використання ядерної енергії, зокрема опікувався питаннями культури безпеки та системи управління діяльністю. Чоловік здобув три вищі освіти за період 1999-2010 років за кваліфікаціями магістра та викладача фізики, економіста, інженера-енергетика. Мав за плечима колосальний досвід роботи: понад 10 років у ДП “Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки”; з 2007 року і до самої мобілізації довгий шлях роботи в Держатомрегулюванні – від головного спеціаліста до начальника.

“Беззаперечний авторитет серед української та світової спільноти атомників. Безліч наукових досліджень, лекцій та консультацій як в Україні, так і по всьому світу… Він не захотів і не зміг бути осторонь війни. Із початком повномасштабного вторгнення рф в Україну, 24 лютого 2022 року, Юрій Миколайович пішов добровольцем до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Був мобілізований та спочатку захищав Київ у лавах територіальної оборони. Згодом брав участь у найзапекліших боях за незалежність нашої держави на найгарячіших ділянках фронту”, – розповіли колеги полеглого Героя.

Навіть із передової Юрій Єсипенко допомагав колегам на їхньому мирному “фронті”.

“Боронячи Україну зі зброєю в руках, Юрій Єсипенко до останнього залишався відданим фанатом своєї мирної спеціальності – підказував, допомагав, консультував своїх колег. Востаннє Юрій Єсипенко виходив на зв’язок 25 січня 2023 року. А потім настала гнітюча тиша… Співробітники Держатомрегулювання та ДП “ДНТЦ ЯРБ” (Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки ДП Держатомрегулювання України. – Ред.), які довгі роки пропрацювали з Юрієм Миколайовичем Єсипенком, зі сльозами на очах згадують його як щирого друга, порядну і високоосвічену людину, чуйну та завжди відкриту для усіх й готову прийти на допомогу”, – наголосили у Держатомрегулюванні.

У новорічну ніч Юрій Єсипенко озвучив своє найпалкіше бажання. В одному зі своїх останніх дописів, 31 грудня, він поділився планами щодо короткої відпустки у квітні – і впевненістю, що до літа українські воїни виженуть агресора з рідної землі.

“Вітаю нас усіх із Новим роком! Роком нашої перемоги. Взяв відпустку у квітні, бо влітку вже сподіваюсь на кінець війни та демобілізацію! Так і буде! Повернусь додому і ввімкну світло в усіх кімнатах!” – написав тоді Єсипенко.

У коментарях, відповідаючи на привітання друзів, Юрій висловлював упевненість у швидкій перемозі України та у тому, що 2023-й рік принесе добрі новини для України.

Після трагічної звістки про загибель воїна-науковця радісне передчуття у коментарях змінила хвиля скорботи.

“Юрчик уже вдома… Сумуємо разом з його рідними. Однак зустрінемося у Господа Ісуса Христа і возрадуємося, бо ж Ісус подолав смерть!”, “До зустрічі, брате, в обіймах нашого Батька! Сумуємо”, “Ти вмикав світло в наших серцях… Вічна пам’ять”, – пишуть друзі воїна.

Сам Юрій Єсипенко точно знав, навіщо покинув усе і пішов на фронт і від якого страшного ворога він захищав рідну країну та свій народ. Після однієї з масованих ракетних атак він дав вичерпну характеристику Російській Федерації та її справжнім цілям у війні проти України.

“Злісні дебіли з ракетами досягли свого. Мільйони людей залишилися без світла, тепла, води. Померли люди, підключені до апаратів, затопило шахти, замерзли квіти в оранжереях, зіпсувалася продукція в холодильниках, не приїхали швидкі та поїзди, не відкрилися аптеки, магазини, не проведено навіть онлайн-уроків. На болотах, напевно, сьогодні національне свято. Стільки шкоди та болю змогли завдати. Херсон розбитий, пограбований. Села розбиті та безлюдні. Сади зламані та заміновані. Такими, напевно, мають бути всі міста та села в Україні? Це і є їхня справжня мета. Не слухайте, про що вони говорять! Дивіться, що роблять там, куди дотяглися. Господи, дай сили та мудрості нашим воїнам вигнати цю злісну орду з України”, – написав тоді воїн.

І він не сумнівався, що Україна неодмінно очиститься від загарбників.