UA-IN

Матері-одиначки готові визнати, що у їхніх дітей є батьки – заради матеріальної вигоди

Багато матерів-одиначок, які роками отримували державну допомогу на дитину, тепер почали згадувати, що у дітей є тато. Особливо часто згадують у тому випадку, якщо він загинув на війні, або якщо хоче уникнути мобілізації. Наскільки ефективними можуть бути такі дії матерів-одиначок і батьків, що раптово з’явилися (про моральний бік справи не йдеться в принципі), і чи може держава повернути ті кошти, які раніше виділялися матері-одиначці – з’ясовував “Апостроф”.

Прогресія одиначок
Матір’ю-одиначкою вважається жінка, яка не одружена і не має записів про батька у свідоцтві про народження дитини. Тут одразу слід зазначити – якщо батьки дитини живуть у цивільному шлюбі, але у свідоцтві записано прізвище батька, то матір’ю-одиначкою жінка не вважається.

За офіційними даними, до 2022 року в Україні було близько 195 тисяч матерів-одиначок. І така їхня кількість свідчить лише про те, що цей статус дуже і дуже часто набувався виключно заради державних виплат та пільг. Особливо у селах, невеликих населених пунктах, де погано з роботою. Бувало (і буває) таке, що чоловік і жінка навмисно не розписувалися, і батько не фігурував у метриці заради додаткових грошей. А мешкали разом.

“Це величезна проблема. З 2000 року кількість матерів-одиначок в Україні зросла в шість разів! Це при загальному скороченні чисельності населення та зменшенні народжуваності. І добре, якшо б це були матері-одиначки у віці 35-40 років. Не склалася доля, має дитину. Буває. Але вибачте мені: коли молоді гарні 20-річні жінки – масово матері-одиначки… Я цього не розумію”, – зізнається у розмові з “Апострофом” міністр соціальної політики України у 2016-19 роках Андрій Рева.

За його словами, за чверть століття значно змінилася і громадська думка щодо матерів-одиначок. Це стало цілком нормальним явищем.

“Якщо раніше жінки соромилися такого статусу, то зараз цим бравують. Коли я був начальником управління соціального захисту одного з районів Вінниці, то вони до мене двері ногою відчиняли: “я – мати одиначка, ви мені повинні…”, ну і таке інше”, – каже Андрій Рева.

Великий куш
Тепер, під час війни, деякі матері-одиначки почали згадувати, що вони не непорочні діви і їхні діти мають (чи мали) рідного батька.

Наприклад, до матері повертається пам’ять після смерті на фронті батька їхніх дітей. Адже згідно з урядовою постановою №168 від 28 лютого 2022 року, близькі родичі військовослужбовців, які загинули під час війни, мають право на отримання компенсації у вигляді одноразової грошової допомоги у розмірі 15 мільйонів гривень.

В даний час виплати при загибелі військовослужбовця можуть отримати його дружина, діти (загальні або усиновлені), та батьки. Усі – у рівній пропорції”, – пояснює “Апострофу” колишній директор Центру надання безкоштовної вторинної правової допомоги Наталка Костишин.

Одним словом, самій матері-одиначці жодна фінансова допомога не загрожує. Ну а діти, якщо буде доведено, що загиблий – їхній батько, третину компенсації мають отримати точно. Так, у загиблого, можливо, була офіційна сім’я та діти. Тоді ці суми поділяються пропорційно. Але все одно для матері-одиначки на кону – великий куш. Як максимум 5 мільйонів гривень. І якщо діти неповнолітні, то мати зможе розпоряджатися ними на власний розсуд.

“Довести батьківство можна через суд. Попередньо зробивши експертизу ДНК. Зазвичай такий судовий розгляд триватиме кілька місяців”, – каже “Апострофу” адвокат із сімейних питань Сергій Кушнір.

Сам ДНК-тест на батьківство, точність його проведення становить 99%. Але одинока мати, звертаючись до суду, має бути повністю впевнена, що загиблий боєць – це саме батько її дітей. Інакше вона ризикує суд програти.

Під час тесту на ДНК перевіряються близько двадцяти маркерів. У країнах Європи та США, для Інтерполу, їх 21. Якщо одна ознака не збігається – ще гаразд. Але якщо не збігаються два маркери – то батьківство вже під питанням. І суд цілком може винести негативний вердикт”, – розповідають “Апострофу” у медико-генетичному центрі “Мама Папа”.

Послуги адвоката щодо встановлення батьківства коштують зараз від 28 тисяч гривень. Експертне дослідження щодо встановлення батьківства у державних лабораторіях – до 20 тисяч гривень. (У приватних лабораторіях ця послуга коштує близько 5 тисяч, але суд результатів може не взяти до уваги – лише результати держекспертизи). Разом – близько 50 тисяч гривень. Навіть якщо одинока мати живе в селі, то таку суму можна знайти. Адже на кону мільйони.

Привіт мобілізація
Є й друга причина, через яку стало актуальним встановлення батьківства. Якщо у матері-одиначки більше трьох дітей від одного батька, то він, встановивши батьківство, у такий спосіб може уникнути мобілізації. У цій ситуації ініціатором визнання батьківства виступає зазвичай чоловік.

В Україні вже було кілька подібних судових розглядів після початку війни. Зокрема, 2023 року на Волині двоє чоловіків вигадали цікаву схему для ухилення від мобілізації. Вони підшукували багатодітних жінок, які за гроші вписували ухилянтів у метрики своїх дітей. У результаті одна з них постала перед судом. Правда як свідок.

Проблема повернення

Виникає проблема. Довгі роки одинока мати отримувала від держави допомогу на дітей, а потім згадала, що у дітей є батько. Або батько, що бажає уникнути мобілізації, ініціює, щоб його ім’я-прізвище фігурували у свідоцтві про народження дітей.

І ось, мати-одиначка починає розгойдувати гойдалку з судом. І, припустимо, виграє. Тож чи не має вона повернути ці виплачені раніше гроші на дітей державі? Отримані, зізнаємося, шляхом, який на межі законності. Адже у часто поряд був фактичний батько дітей, просто він таким юридично був. Саме задля виплат та пільг.

“Піднімати це питання – це, як кажуть, що стригти свиню: вовни мало, а вереск – на все село. Матері-одиначки заголосять – ой, грабують! Та й взагалі, це буде дуже погано психологічно і морально, не етично. У дитини загиблого солдата держава забере гроші, що виділяла на виховання… Його батько загинув на фронті, і все списав… Зокрема й всі вчинки матері дитини. Це моя думка. Ми наче хочемо покарати матір, а в результаті морально постраждає дитина, якщо все дізнається”, – каже Андрій Рева.

Але щодо моральної сторони справи – так дитині можна про це не розповідати. А кошти, які держава може повернути (і спрямувати, наприклад, на армію) – досить суттєві. Середня сума виплат матері-одиначці на дитину за останні десять років – 2000 гривень на місяць. Для прикладу, десять років просто виплат – це щонайменше 250 тисяч. Але плюс ще пільги – на шкільне харчування для дітей, навчання (виплати можуть тривати до 23 років, якщо дитина матері-одиначки здобуває вищу освіту). За безкоштовний проїзд, зрештою. Усі ці пільги можна монетизувати. А якщо ще врахувати, що, як правило, дітей у матерів-одинаків кілька – сума в результаті накопичується неабияка. І до мільйона гривень легко може дійти.

Припустімо, суд встановив, що мати-одиначка такою не є. Як у такому разі повернути гроші? У Мінсоцполітики кажуть – через суд.

“Якщо батьківство буде встановлено через суд, і при цьому встановлять факт спільного проживання батьків, то цим буде підтверджено, що мати отримувала виплати незаконно, вводячи державу в оману. Це йде як “надання явно неправдивої інформації”. І в такому разі виплати необхідно буде повернути – як такі, на які мати не мала права. Рішення щодо визначення переплати встановлює управління соціального захисту, і воно може повернути ці кошти через суд”, – розповідають “Апострофу” у прес-службі Міністерства соціальної політики.

У разі, якщо мати-одиначка з батьком своїх дітей не проживала, то виплати на них за існуючими зараз законами стягнути неможливо.

Коли жінка встановлювала статус матері-одиначки, за документами вона такою і була. І починала отримувати відповідні виплати та пільги. Перестала бути за документами матір’ю-одиначкою, наприклад, встановивши батьківство або вийшовши заміж – все, виплати та пільги припиняються”, – каже Наталка Костишин.

При цьому стягнути якісь виплати як незаконні можна лише в тому випадку, якщо жінка, яка не проживала з батьком своїх дітей, вийшла заміж або встановила батьківство, але при цьому не повідомила управління соціального захисту. І продовжувала отримувати гроші та пільги, як мати-одиначка.

“Подібні випадки зараз не рідкісні, але йдеться лише про кілька місяців – поки управління соціального захисту не дізнається”, – пояснює юрист.

Але тут треба наголосити, що всі ці закони були ухвалені ще в довоєнний час. І якби не війна, то питань про отримання частини мільйонів “гробових” на загиблого батька дітей матері-одиначки, або використання встановлення батьківства як способу уникнути мобілізації – навіть не виникало б.

Тож має бути розроблений механізм повернення виділених державою коштів для матері-одиначки (скажімо прямо – наших грошей, із наших податків), якщо вона отримувала їх обманом. Навіть просто тому, що це буде справедливо.