UA-IN

В Україні педагогічні працівники мають право на відстрочку від мобілізації. Але це не означає, що вона надається всім і освітян не можуть призвати. Українців цікавить, кого мобілізують вже до кінця осені.

Як інформує “РБК-Україна”, серед освітян призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають:

науково-педагогічні та наукові працівники, які викладають у закладах вищої та фахової передвищої освіти і мають науковий ступінь;

працівники, які викладають у закладах фахової передвищої, професійно-технічної та середньої освіти.

Втім, вони мають право на відстрочку лише в тому випадку, якщо обидві категорії працюють на 0,75 ставки. Тобто, якщо вчитель працює на пів ставки, то його можуть мобілізувати.

У комплексному “мобілізаційному” законі, який Верховна Рада ухвалила цього року пояснюється, що робота у закладі освіти повинна бути основною, а не за сумісництвом. Зайнятість повинна складати не менше 0,75 ставки.

Варто зазначити, що технічний педагогічний персонал, зокрема лаборанти, методисти та бібліотекарі, або інші спеціалісти, які працюють в закладах освіти, не можуть отримати відстрочку. Вона надається лише науковим та науково-педагогічним працівникам.

Порядок оформлення відстрочки визначається Кабміном. Перевірка підстав щодо її надання та оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Якщо педагогу, який має відстрочку, вручили повістку: що робити

У разі отримання повістки науковий, науково-педагогічний чи педагогічний працівник, який має законну підставу для звільнення від призову, має прибути до визначеного ТЦК та надати такі документи:

заяву про надання відстрочки на ім’я голови ТЦК у двох примірниках, один з яких із відміткою про реєстрацію залишити собі.

оригінали чи посвідчені нотаріально копії письмових доказів, що підтверджують підстави надання відстрочки, а саме:

оригінал довідки з підписом керівника закладу освіти, яка містить інформацію про те, що він працює в даному закладі за основним місцем роботи, з зазначенням найменування займаної ним посади (посад) та його педнавантаженність на обійманій посаді не у годинах, а у відсотках ставки (наприклад: не “з педнавантаженням 12 годин”, а “на 0,75 ставки”);

посвідчена нотаріально копія документа про освіту та спеціальність;

посвідчена нотаріально копія документа про отримання вченого звання та/або наукового ступеню (для наукових і науково-педагогічних працівників).

Зазначимо, що право на відстрочку, окрім педагогів, має ще низка чоловіків-громадян України у зв’язку з професійною діяльністю. До того ж її можна отримати за станом здоров’я, за сімейними обставинами чи у зв’язку з навчанням тощо.

Правила мобілізації деяких військовозобов’язаних зазнали деяких змін. Тепер чоловіки, яким уже виповнилося 50 років, можуть бути призвані тільки за спеціальним мобілізаційним розпорядженням.

Як інформує “PMG”, однак українцям пояснюють, що чоловіків віком від 50 до 60 років і надалі будуть мобілізовувати. Тобто це розпорядження не означає, що таких українців заборонено призивати до війська. На цьому неодноразово наголошують, адже частина людей хибно трактує запроваджені нововведення.

Представники ТЦК запевняють, що процедура призову є цілком прозорою. Призов таких чоловіків реалізовують за письмовою згодою військових частин спеціальним мобілізаційним розпорядженням і мобілізовують таких українців переважно до підрозділів, які не мають спеціальних вимог до військовозобов’язаних. Наприклад, до підрозділів забезпечення чи до державної служби спеціального транспорту.

Тепер військовозобов’язані чоловіки віком від 50 років проходять ВЛК для визначення придатності. Далі ними займаються рекрутери відповідних частин і проводять співбесіди у ТЦК та СП. А далі за результатами усіх цих етапів чоловікам оформлюють відношення до тієї чи іншої частини і призначають відповідну військову спеціальність. Далі списку затверджує Генштаб, а в мобілізаційному розпорядженні зазначають конкретні прізвища.