UA-IN

На українців чекають потужні зміни в освітньому процесі.

До 2030 року вища освіта має пройти масштабні реформи, спрямовані на підвищення загальної якості освіти та приведення її у відповідність до міжнародних стандартів.

Заступник міністра освіти і науки Михайло Вінницький розповів про ці зміни в недавньому інтерв’ю ZN.

Основний аспект реформи полягає в скороченні кількості університетів і модернізації їхньої діяльності. Зі 151 державної установи, які наразі перебувають у віданні Міністерства освіти і науки (близько 121), і майже 90 приватних університетів, за прогнозами, до 2030 року залишиться лише близько 100.

План реформи запроваджує нову структуру для української вищої освіти, розділяючи університети на три основні типи:

Ці заклади будуть зосереджені як на освіті, так і на дослідженнях у галузі гуманітарних, соціальних і природничих наук. Деякі з них включатимуть автономні медичні факультети, а їхні дослідницькі можливості будуть одними з найсильніших у країні. Понад 40% студентів у цих установах братимуть участь у магістерських та аспірантських програмах.

Приділяючи особливу увагу співпраці з бізнесом, прикладні університети надаватимуть пріоритет практичному навчанню, включно з програмами подвійного диплома, які поєднують навчання в класі з практичним досвідом роботи в галузі.

Мета цих університетів – підготувати випускників, які одразу ж будуть готові до працевлаштування.

Ці університети спеціалізуватимуться на вільних мистецтвах, мистецтві та музиці, приділяючи увагу не лише професійній підготовці, а й розширенню світогляду студентів. Прикладами таких закладів, які нині працюють, є Острозька академія, Києво-Могилянська академія та Український католицький університет.

Очікується, що нова система також сприятиме більшій конкуренції між університетами, спонукаючи їх підвищувати якість своїх пропозицій.

Реструктуризація дасть змогу студентам мати більше гнучкості у виборі освітніх шляхів, пропонуючи ширший спектр програм, що відповідають різноманітним потребам та інтересам.