UA-IN

Українські вчителі, які викладають у 5–9 класах, почали ставити оцінки школярам за новою системою. Основна новація у ній полягає у тому, що тепер у школах оцінюють не лише знання дітей, але й їхні навички, вміння та розвиток за групами результатів.

Педагоги поділились з Новою українською школою перевагами та недоліками нової системи оцінювання дітей. Так, вчителька української мови та літератури Ірина Сітькова не погоджується з необхідністю виставляти оцінки на кожному уроці. За її словами, школярам потрібно давати простір для навчання з можливістю помилятися. А коли оцінюють кожен крок, не буде результату.

“Я так само не зі всім погоджуюсь. Наприклад, з оцінками на кожному уроці. Учням потрібно дати простір для навчання, де можна безпечно помилятися, а не оцінювати кожен крок. Якщо учневі не дати цього простору, ми не матимемо результату”, – ділиться Сітькова.

Крім того, вона зазначає, що не варто було давати критерії оцінювання перед початком нового навчального року. Зробити це потрібно було або з початком реалізації реформи Нової української школи (НУШ), або хоча б у травні, щоб педагоги мали час на ознайомлення.

Педагогиня також не підтримує виставлення середнього арифметичного за усіма оцінками. Адже, якщо школяра отримав погану оцінку на початку навчання, а згодом кращу – значить він зробив роботу над помилками, тож заслуговує мати вищі бали.

За словами Сітькової, вчителі потребують рекомендацій, як складати контрольні роботи, адже вона визначає, що робити зі школярами протягом вивчення теми. Вона зауважує, що система далека від досконалості й було б непогано отримати зворотний звʼязок від педагогів, щоб розуміти з якими рекомендаціями вони впоралися, а з якими ні. Таким чином можна знайти оптимальний шлях для розвʼязання проблем, які виникають по ходу.

Заступниця директора ліцею Наталія Терлецька, також погоджується з думкою Сітькової щодо термінів отримання нової системи. Адже, крім підготовки до нового навчального року педагогами довелося нашвидкоруч опрацьовувати нововведення.

Терлецька винесла питання, з якими довелося зіштовхнутися у процесі ознайомлення. Серед них:

Якщо оцінювання за темою здійснюється на підставі комплексної контрольної роботи, як оцінити учнів, які відсутні в цей день на заняттях?
Скільки варто передбачити завдань і якого типу для кожної групи результатів, щоб забезпечити ефективне оцінювання? Адже кожна група передбачає оцінювання в балах від 1 до 12. За умови використання тестових завдань із вибором однієї відповіді, завдань має бути не менше ніж 36, а це вже не контрольна, а цілий іспит. Чи встигнуть діти виконати таку роботу за 45 хвилин?
Що робити, якщо оцінювання за темою здійснюється на підставі поточних оцінок, а в частини учнів немає жодної оцінки з певної групи результатів?
У ліцеї, де працює Терлецька, педагогічна рада запропонувала вчителям кілька варіантів виставлення оцінок у журнал. А вони вже самостійно визначають, який із них будуть застосовувати.

Зауважила заступниця директора й на позитивних моментах. Зокрема, внесення коректив у свідоцтво щодо сформованості наскрізних умінь. Таким чином у дітей демонструється динаміка: має значні успіхи, демонструє помітний прогрес, потребує уваги й допомоги.

Покращення у роботі бачить й директорка школи Оксана Коваленко. Вона пояснює, що з появою груп результатів стало чітко зрозуміло, що школярам дається краще, а де виникають проблеми. Крім того, за оцінкою стоїть не просто цифра, а вміння, за якими її сформували.

Вчитель історії, громадянської освіти та основ здоровʼя Василь Дяків зауважує на проблемі виставлення оцінок за підсумкову роботу, якщо школяр був відсутній на уроці. Він пропонує кілька варіантів вирішення проблеми, але все ж таки, виникають певні питання щодо її виставлення.

“Виникає питання, що ставити в групах результатів відсутнього на уроці проведення підсумкової роботи учня. Адже в клітинці стоїть “н”, а потім? Так і залишати, чи теж ставити “н”?”, – каже педагог.