UA-IN

Дмитро і Христина познайомилися 13 років тому.

Вона — колишня артистка балету, танцювала в Національному ансамблі ім. Павла Вірського. Зараз має свою крамницю одягу. Чоловік був підприємцем, займався автобусними перевезеннями. 2011-го потрапив під слідство за звинуваченням у грабежі. 2,5 року чекав на рішення суду в Лук’янівському СІЗО, отримав два роки умовно. Після звільнення пара побралася.

— Спільне життя не ладилось. Діма пиячив. Батьки намагалися його лікувати, возили “підшитися”. Але він зривався. У черговий запій пішов через два місяці після народження другого сина. Я не витримала, тиждень жила в мами. Свекрів попередила: “Якщо на сина не вплинете — піду від нього”, — розповідає Христина. — Діма також розпускав руки. Бив мене на очах дітей. Витримала так ще два роки. А потім забрала синів і пішла. Влітку 2018-го подала на розлучення. Процес тривав довго. Дмитро подавав апеляцію. І тільки 19 лютого нас розлучили остаточно.

Поки діти жили з матір’ю, їм доводилося переховуватися. Винаймали квартири в різних районах, змінювали садочок. Дмитро весь час погрожував, за словами Христини.

— На мамину машину Діма ставив джіпіес-трекер для стеження, на моїй — п’ять знаходили. Одного разу попросився зайти у квартиру і зразу накинувся з плоскогубцями. Повалив на ліжко, почав відкривати мені рота. Сказав, що вирве язика, бо всім розповідаю про сімейні проблеми, скаржуся на нього, — розповідає Христина. — Не знаю, як тоді відбилася. Затулялася рукою і він вирвав на ній шматок м’яса. Ще якось підстеріг зі своїм батьком. Відібрали телефон, сумку і побили. Це все свідок зняла на відео з балкона квартири. Був ще напад на мою маму з газовим балончиком. Ударив її. А потім розвішав оголошення по району. Що вона, мовляв, труїть собак.

— Зараз у суді лежить справа про завдання мені легких тілесних ушкоджень, — продовжує Христина. — У процесі дізналися, що колишнього зловили за водіння під наркотиками. А також — на крадіжці червоної ікри з супермаркету. Банку ховав під курткою нашої дитини, а інший син сидів у машині. Окремо подала до суду на визначення місця проживання дітей зі мною. Пройшла дві опікунські комісії, вони стали на мій бік. Я маю свою квартиру, авто, бізнес. І зможу все дати дітям. Та навіть не знаю, де вони. Уже разів 20 писала заяви в поліцію. Але там лише руками розводять. Мовляв, шукати не будемо, бо діти з батьком.

Дмитро Друцький від коментарів відмовляється. Говорить, що не дає колишній дружині бачитися з дітьми через її матір. Називає її соціально небезпечною. Погрожу­вав спеціально. Мовляв, знав, що розмови записують. Історії про побиття — наклеп, каже. Це підтверджує і його адвокат Олексій Святогор, 45 років:

— Мій клієнт хоче зберегти родину. Він упевнений, що діти мають виховуватися в повній сім’ї. Тому не хотів розлучення і навіть оскаржував його в апеляції. Винить колишню тещу. Вона розлучилася з чоловіком і доньку накручує: “Твой муж подлец, как все мужчины”. Мій клієнт не раз пропонував наодинці поговорити з дружиною. Щоб ніхто не стояв над головою і не капав на вуха. Але вона не хоче. Тому й не дає їй бачитися з дітьми. Сам виховує — одягає, годує. Ще й третину доходу віддає колишній аліментів на дітей, які з нею не проживають. Хоча вона могла б написати заяву і відмовитися від грошей на цей період.

Жінці потрібно звернутися до суду про негайне відібрання дітей. Для того є підстави, каже адвокат Сергій Старенький, 46 років:

— Батько може негативно впливати своїм прикладом на дітей. Адже є факти водіння в наркотичному сп’янінні і крадіжки. Якщо буде рішення про негайне відібрання — дітей оголосять у розшук і зможуть вилучити навіть силою. А далі — визначати місце проживання з матір’ю. Вимагати, аби батько зустрічався з дітьми у присутності психолога або соціального педагога.