Як пише «Укрінформ», Андрій Кузьменко народився в місті Самбір Львівської області. Мати – вчителька музики, батько – інженер. В дитинстві мріяв стати водієм сміттєвозу, потім – лікарем-неврологом. Перше музичне потрясіння, яке стало поштовхом до меломанії – пісня The Beatles «Lady Madonna», яку Андрій випадково почув у 1979 році, коли йому було 10 років: «Я не знав, що її виконують Бітли, я прочитав назву на конверті значно пізніше. Мене здивувало інше: наскільки простою здавалася музика й наскільки сильно вона «вставляла», – згадував Кузьма. Музикою почав займатися з 8 класу, після того, як родина переїхала до Новояворівська. Ходив до музичної школи, грав на фортепіано. Служив в армії, закінчив стоматологічний факультет Львівського медінституту. Але стоматологія йому не подобалась, натомість все більше захоплювався музикою, зокрема панком. Тут одкровенням був спочатку шотландський гурт The Exploited, потім легендарні «Брати Гадюкіни». Наприкінці 80-х років Андрій Кузьменко разом із друзями створює гурт «Скрябін» з яким відтоді тісно пов’язує власну долю.

Впродовж тривалого часу Кузьма працював ведучим популярних теле- та радіо програм. Проявив себе і як талановитий письменник: у 2006 році видав книгу-автобіографію «Я, Побєда і Берлін», яка згодом декілька разів перевидавалась. Кузьма запам’ятався різним – енергійним, гострим на язик, часом провокативним (згадати хоча б створений ним дівчачий гурт «Пающие Труси» чи пісні з ненормативною лексикою), різким, епатажним – часом любив напустити на себе мачизму чи пограти роль Мефістофеля, але в душі він був романтиком – тонким і вразливим. Це видно по його кращих піснях: «Мам», «Люди як кораблі», «Квінти», «Радіо любов», «Старі фотографії», «Мовчати», «Місця щасливих людей».

2 лютого 2015 року загинув в автокатастрофі біля села Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області. Того ж дня пресслужба департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України повідомила, що, за попередніми даними, на 86 км траси Кривий Ріг — Кіровоград відбулося зіткнення позашляховика Toyota Sequoia, за кермом якого перебував співак, і молоковоза ГАЗ-53. Від отриманих травм Андрій Кузьменко загинув на місці. Кузьменко повертався з Кривого Рогу, де напередодні його гурт дав концерт.

Андрія відспівували 5 лютого 2015 року в Преображенській церкві Львова. Поховали музиканта в родинному склепі на кладовищі в Брюховичах.

The post “7-років, як його нестало”: сьогодні день пам`яті Андрія Кузьменка (ФОТО) first appeared on UA-IN.

Запис “7-років, як його нестало”: сьогодні день пам`яті Андрія Кузьменка (ФОТО) спершу з'явиться на UA-IN.

29 січня в Україні – День пам’яті героїв Крут. По всій країні вшановують українських студентів та гімназистів, які рівно 104 роки дали бій більшовицькій армії Муравйова. Через чисельну перевагу чужинців – шансів майже не було. Але попри втрати – українцям таки вдалося виграти час.

Про це йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Як і під час початку подій на сході 104 роки роки тому військо російських, тоді більшовиків, сунуло на Україну. Проти шеститисячної армії Муравйова стало в десятеро менше: старшин, гімназистів та студентів. За різними даними – втрати українців сягнули від 80 до 100 загиблих. Одні з найкривавіших подій – сталися неподалік залізничної станції Крути, за 130 кілометрів від Києва. 27 студентів потрапили в полон. Спершу – їх катували, потім – розстріляли. На сьогодні вiдомi прізвища 20-х вояків – студентів. Частину перепоховали на Аскольдовій могилі в Києві – в братській ямі.

На старому Лук’янівському кладовищі – чи не єдине перепоховання з іменами і фотографіями: Володимир Наумович і Володимир Шульгін.

“Якщо ми забуваємо історію – ми не матимемо майбутнього”, – говорить один з учасників акції Володимир.

Саме за такою логікою – події під Крутами радянська влада ретельно приховувала. Так, що більшість фактів тепер доводиться збирати по всьому світу: з переказаних історій очевидців та тогочасної закордонної преси. Більшовики боялися: спільна біда здатна неабияк об’єднати людей.

“Це суто окупаціно-політична була діяльність. Оце і є, на сьогоднішній день, що можемо назвати гібридною війною тих часів. Все, що було спрямоване на визвольний рух – воно знищувалося… Я пам’ятаю всі ці шкільні підручники – там ніколи нічогісінько не було про ці події. Воно все було приховано, щоби народ не знав і не вибухнув”, – зазначає провідник київської міської ОУН Леонід Осибчук.

Зупинити ворога 100 років тому не вийшло. Утім – вдалося затримали чужинців на підступах до Києва, а дипломати змогли підписати Брест-Литовський мирний договір і домогтися аби тодішню УНР – визнали незалежною і рівноправною державою. Люди вірять, нині для захисту держави – шансів більше.

The post День пам’яті героїв Крут: чому радянська влада ретельно приховувала події тих часів first appeared on UA-IN.

Запис День пам’яті героїв Крут: чому радянська влада ретельно приховувала події тих часів спершу з'явиться на UA-IN.