Польща збирається запровадити суворіші імміграційні заходи, а влада готується депортувати іноземних громадян, замішаних у правопорушеннях. Про це заявив прем’єр-міністр Дональд Туск, як повідомляє PAP.

Польський уряд вживає рішучих заходів для запобігання незаконній міграції, особливо вздовж східного кордону країни з Білоруссю.

Так, Туск звинуватив Лукашенка та Путіна у розпалюванні міграційної кризи з метою дестабілізації регіону.

Підтримка українських біженців продовжується:

Незважаючи на ці нові заходи, Польща, як і раніше, віддана наданню допомоги українським біженцям.

З початку повномасштабного вторгнення Росії країна надала притулок та підтримку понад 2 мільйонам українців.

Важливо розуміти, що ця зміна політики відображає подвійний підхід Польщі — вітати нужденних і забезпечувати суворе дотримання імміграційних законів.

Так, це говорить про те, що українців, які пішли на порушення, також депортують.

The post Масова депортація з Польщі: яким українцям навіть речі не дадуть забрати first appeared on UA-IN.

Запис Масова депортація з Польщі: яким українцям навіть речі не дадуть забрати спершу з'явиться на UA-IN.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час візиту до Берліна висловив сподівання на повернення українців, які знайшли прихисток у Німеччині. Ці заяви викликали не тільки хвилю емоцій, але й потік дезінформації щодо майбутнього українських чоловіків у ЄС.

ТСН.ua разом із юристами та міграційними експертами спробував розібратися у ситуації.

“Як думаєте, чи буде Німеччина “висилати” чоловіків призовного віку?” — такими повідомленнями постійно рясніють групи у Facebook, Telegram та інших соціальних мережах.

Насправді ж українські чоловіки призовного віку, як і жінки та діти, мають право на тимчасовий захист у Німеччині на гуманітарних підставах відповідно до Директиви ЄС 2001/55/EC.

В Німеччині українці перебувають під тимчасовим захистом відповідно до параграфа №24 “Про перебування іноземних громадян”. Попри наявність законних підстав, гарантованих гуманітарним правом, політичні та онлайн дискусії настільки напружили ситуацію, що чоловіки стали активніше звертатися до міграційних експертів.

Найбільша в Німеччині організація захисту прав імміграції Pro Asyl розповіла в ексклюзивному коментарі, що також отримує подібні запити. “Чоловіки призовного віку, звісно, бояться, що якщо їхнє право на перебування є лише тимчасовим (в Німеччині захист продовжено до березня 2026 року — ред.) і його не буде продовжено, а після повернення вони можуть бути покарані як ухилянти від військової служби чи навіть потрапити до в’язниці”, — пояснює експерт організації Дірк Морлок.

На його думку, саме “24 параграф” є хоча й не постійним, але надійним рішенням.

У Pro Asyl наголошують на головному висновку — “право на перебування не може бути просто так відібране, і тим більше на вимогу України”.

Але якщо говорити про інші схеми захусту, то “притулок” — менш прийнятне рішення. Наразі саме за цією схемою у Німеччині живуть, скажімо”, сирійці та афганці.

“У процедурі надання притулку спочатку є кількамісячна заборона на роботу. Також необхідно обов’язково проживати у притулку для біженців, чого не вимагається при тимчасовому захисті. Ба-більше, шанси на успіх позитивного розгляду заяви є досить низькими”, — зазначає експерт підтримки PRO ASYL Дірк Морлок.

Він також розказав про рішення від Вищого адміністративного суду федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія, де було повністю відхилено заяву українського чоловіка, що відмовився від військової служби. Незважаючи на те, що це рішення не є обов’язковим для інших федеральних земель, це прецедентне право вищих судів і тому є дуже актуальним.

Існує й поточна статистика щодо надання притулку від Федерального відомства з міграції та біженців (BAMF). З 1399 рішень щодо надання притулку українцям, 768 розглядалися по суті й лише 101 рішення було позитивним, тобто 87% заяв було відхилено.

З цієї та інших наведених вище причини, чоловікам з України, які підлягають військовій службі, як правило, краще звернутися за тимчасовим захистом, який точно захистить їх до березня 2026 року.

Чи можлива депортація

Юристка Stron Legal Services Мар’яна Гавришко теж нагадала, що країни ЄС дотримується гуманітарного принципу “неповернення”, згідно з яким, не можна депортувати біженців до країни, яка перебуває у стані війни.

Але кожна країна ЄС має законні механізми для здійснення процедури депортації в певних ситуаціях, які можуть становити загрозу для національної безпеки, громадського порядку чи здоров’я, а також порушувати закони та правила перебування в країні.

Причини, які можуть призвести до депортації:

Грубе порушення закону. Мова йде про серйозні злочини або порушення, що загрожують безпеці та цілісності країни. Незаконний в’їзд. Іноземці, які в’їхали в країну незаконно можуть бути піддані депортації. Порушення правил перебування: нелегальне працевлаштування, перебування після закінчення терміну дії візи або дозволу на перебування. Адміністративні правопорушення. Наприклад: порушення правил дорожнього руху, порушення громадянином правил користування жилим приміщенням, порушення податкового законодавства, тощо.

У разі депортації іноземця він може потрапити в систему SIS (Шенгенська Інформаційна Система), яка буде обмежувати його права на в’їзд, проїзд і перебування на території країн Європейського Союзу. Це робиться з метою забезпечення безпеки та дотримання законів країн ЄС.

“Проте важливо зазначити, що для депортації іноземця мають бути вагомі причини, а рішення про це часто приймається судом. Це гарантує захист прав іноземців”, — акцентує увагу Мар’яна Гавришко.

Звісно, є й нюанс з військовозобов’язаними громадянами, які перебувають за кордоном більше трьох місяців. Вони мають стати на військовий облік у консульствах та посольствах України за кордоном. Ця процедура забезпечує збереження військового обов’язку і контроль військової готовності громадян, незалежно від їх місця перебування.“Проте важливо розуміти, що це не означає автоматичну депортацію громадян країн Європейського Союзу. Посольства та консульства мають обов’язок сприяти поверненню військовозобов’язаних шляхом інформування, але не мають права вручати повістки або здійснювати депортацію”, — звернула увагу юристка.

Адвокатка Марина Бекало у коментарі ТСН.ua зазначила, що Женевською конвенцією про статус біженців заборонено висилати біженців, які законно проживають на території країн, які ратифікувати цю конвенцію, окрім як з міркувань державної безпеки або громадського порядку. Цією же Конвенцією забезпечується право на вільне пересування біженців, нарівні з усіма громадянами.

“Отже, примусове висилання біженців є грубим порушенням норм Міжнародного гуманітарного права. А тому, мова не йде про примус та посягання на свободи українських біженців, які отримали статус захисту після 24 лютого 2022 року. Що означає, що жодна країна ЄС або інші цивілізовані країни, які дотримуються міжнародних угод, не підуть шляхом порушення прав та свобод громадян”, — каже адвокатка.

Громадяни, які отримали статус захисту в приймаючих країнах вважаються такими, що на законних підставах перебувають на територіях цих країн, а отже примусово їх висилати або скасовувати статуси захисту, немає жодних підстав, поки в Україні триває правовий режим воєнного стану.

Тож мова йде про створення програм стимулювання українців повернення додому. Тобто, це питання про добровільність, а не примус.

“Будь-які програми — це все добре. Але, ні для кого не секрет, що головними чинниками повернення українських біженців додому є повна безпека та економічний інтерес. Багато українців не повернуться додому, поки тривають обстріли по всій території країни. Інші не повертаються через відсутність житла та роботи. Є категорія українців, які встигли інтегруватися за кордоном, вивчили мову, влаштувалися на роботу, деякі вже створили свої родини. Саме таких українців вже не варто очікувати вдома, адже вони пройшли достатньо важкий шлях інтеграції та працевлаштування, а отже їх можна сміло вважати частиною того суспільства, в якому вони зараз проживають”, — вважає Марина Бекало.

Більше того, ці обставини є підставою для отримання інших видів статусів постійного проживання (резидентства) в цих країнах, а тому у разі скасування статусу захисту у разі припинення війни в України вони зможуть отримати посвідки на проживання на інших підставах.

Окремо адвокатка виділила молодь, яка виїхала за кордон під час війни.

“Діти, підлітки та молодь дуже швидко інтегрувалися, вивчили мову та бачать своє майбутнє, на жаль, не в Україні. Адже країни створили для них такі умови для навчання, які Україна досі не спроможна створити. Такі країни як Швейцарія, Австрія, Німеччина, Франція дуже орієнтовані на молодь, особливо українську”, — каже Марина Бекало.

Для них українські діти представляють демографічний та економічний інтерес, і ці країни вкладають в українську молодь достатньо ресурсів та фінансів, каже адвокатка.

“Логічно, що країни, які інвестують свої кошти в нашу молодь, просто так їх не відпустять, а будуть пропонувати привабливі умови для подальшого перебування та працевлаштування в цих країнах. Отже, ціле молоде покоління Україна можна сказати вже втратила. А тому, на мою думку, наразі варто було би задуматися над програмами збереженням тієї молоді, яка поки що залишається в Україні, поки ще не пізно”, — каже адвокатка.

“Полювання на чоловіків” й російські пропагандисти

Соціальні виплати та міграція — вже багато років дуже дискусійна тема для німецьких політиків. У часи урядової кризи та загальної поляризації заяви про необхідність нових підходів до врегулювання — не сюрприз.

Українські медіа активно поширювали заяви лідера Християнсько-демократичного союзу Фрідріха Мерца, що нещодавно розкритикував поточну систему підтримки українців, заявивши у інтерв’ю Rheinische Post: “Соціальна допомога не повинна ставати довготривалим рішенням. Ми повинні підтримувати українців у перші роки, але їхня інтеграція чи повернення в Україну має стати пріоритетом”. Насправді, крім цієї заяви він також закликав колег до дискусії про так звані “гроші громадян” (Bürgergeld). І ці розмови — і це частина дискусії про новий формат допомоги — так звану “нову базову соціальну підтримку”. Вона викликана нелегальною міграцією і бажанням впорядкувати федеральний бюджет. Звісно, є й радикальні політичні сили, які проти будь-якої підтримки мігрантів взагалі. Але їх думка не може вплинути на існуючі рішення ЄС щодо тимчасового захисту.

Також будь-які розмови про необхідність повернення біженців — що зрозуміло на тлі кровопролитної війни — стають справжньою знахідкою для російських пропагандистів. Ось один із прикладів з пропагандиського каналу в Telegram, розрахованого на російськомовну аудиторію у Німеччині: “Прем’єр-міністр Незалежної Шмигаль прошмигнув на німецьке ТБ, щоб оголосити початок великого полювання!”. Отож, будь-які TikTok-відео чи пости зі схожим емоційним забарвленням можна із впевненістю назвати потуранням пропаганді.

Можливі сценарії після 2026 року

“Що буде після 2026 року — ніхто не знає. І тому багато людей, не лише чоловіки призовного віку, але й їх сім’ї, жінки, підлітки, які живуть у Німеччині, звісно, хочуть знати, яка у них перспектива”, — із розумінням каже Дірк Морлок.

Але експерти намагаються утриматися від надання прогнозів. Тому ТСН.ua спробував сам розписати кілька сценаріїв для тих, хто вирішить залишитися у Німеччині:

Продовження тимчасового захисту

Країни ЄС можуть ухвалити рішення продовжити надання захисту через складну ситуацію в Україні. Однак це потребуватиме узгодження на рівні ЄС, що не є гарантованим, оскільки Директива про тимчасовий захист є юридично обмеженою у часі.

Перехід на національні статуси

Якщо загальноєвропейське продовження не буде ухвалене, країни ЄС можуть впровадити власні національні програми захисту або тимчасового перебування для українців. Це може створити значні відмінності між державами щодо прав біженців, доступу до роботи та соціальних послуг.

Зміна статусу на постійний або інший

У багатьох країнах тривалий час перебування (зокрема робота, інтеграція) може стати підставою для отримання дозволу на постійне проживання або інших форм захисту. Однак важливо, що час під тимчасовим захистом наразі не зараховується у вимоги до постійного статусу в деяких країнах.

The post “Початок великого полювання на чоловіків”: кому загрожує депортація з ЄС та чого чекати українцям в Німеччині first appeared on UA-IN.

Запис “Початок великого полювання на чоловіків”: кому загрожує депортація з ЄС та чого чекати українцям в Німеччині спершу з'явиться на UA-IN.

Депортація чоловіків в Україну з Чехії – до чого готуватись
Чехія не буде примусово відправляти додому українських чоловіків призовного віку, які зараз перебувають у країні. Про це в коментарі «Радіо Свобода» розповів посол України в Чехії Василь Зварич.

“Чехія не повертатиме додому українських чоловіків призовного віку” — про це розповів посол України в Чехії Василь Зварич.

Наразі в Чехії постійно чи тимчасово проживають 253 тисячі чоловіків з України. З них 95 тисяч — це ті, хто перебуває в Чехії за візою тимчасового захисту і є віком від 18 до 65 років.

«Я скажу і заспокою усіх, що тут не йдеться про якісь примусові заходи із повернення українців в Україну — особливо тих, які мобілізаційного віку. Звісно, мотивація — це свідомість кожного громадянина України. […] Звичайно, це вибір кожного громадянина, який із тих чи інших причин опинився за межами своєї країни. Наше завдання як держави — це створити умови громадянам, які хочуть захищати свою державу в Україні, створити всі умови для такого повернення», — сказав дипломат.

Слід нагадати, раніше міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявляв, що Прага не підтримує українських чоловіків, які намагаються сховатися від мобілізації в Україні, сидячи за кордоном. Водночас він наголошував, що можливості примусового повернення цих чоловіків додому є обмеженими.

The post Депортація чоловіків в Україну: торкнеться всіх, хто виїхав – до чого готуватись first appeared on UA-IN.

Запис Депортація чоловіків в Україну: торкнеться всіх, хто виїхав – до чого готуватись спершу з'явиться на UA-IN.

У четвер, 1 грудня, українець, якого окупанти примусово вивезли до Росії, у межах експериментального проєкту оформив посвідчення на повернення на Батьківщину.

Про це інформує МВС України.

Оформлення провели працівники Державної міграційної служби України. Воно є безоплатним та здійснюється протягом п’яти робочих днів від моменту подання заяви-анкети. Документ чинний 3 місяці.

“Українці, рідні яких втратили українські документи, стали заручниками та були насильно вивезені на територію РФ, можуть звернутися до поліції та оформити своїм рідним посвідчення на повернення в Україну”, – сказано в повідомленні.

У МВС нагадають, що після повномасштабного вторгнення Росії до України загарбники РФ примусово вивезли з окупованих територій понад мільйон українців. У цих людей окупанти викрали або знищили документи, які засвідчують їхню особу та підтверджують належність до громадянства України.

Нагадаємо президент України Володимир Зеленський заявляв, що окупанти примусово депортували до Росії щонайменше 11 тис. дітей з України.

The post Перший депортований українець оформив посвідчення для повернення із РФ: як отримати документ first appeared on UA-IN.

Запис Перший депортований українець оформив посвідчення для повернення із РФ: як отримати документ спершу з'явиться на UA-IN.

Як пише видання “Сегодня” з посиланням на експертку ринку праці Кароліну Шлешинську, нелегалом вважатиметься:

той, хто працює без відповідного дозволу;

отримав запрошення однією роботу, а працює в інший;

використав фальсифіковане запрошення працювати.

Після перевірки нелегалам можуть заборонити в’їзд до країни на 5 років, депортувати та оштрафувати приблизно на 7 тис. грн. Крім того, можуть виникнути проблеми при спробі потрапити до будь-якої країни ЄС навіть як турист.

Як українці стають нелегалами?
Частина польських роботодавців зацікавлена у нелегальних працівниках. Це дає можливість платити їм менше мінімалки, при цьому порушувати права працівників та не сплачувати за них податки. Крім того, у разі отримання травми на роботі, хвороби тощо, нелегали фактично залишаються ні з чим.

Також нелегали часто стають жертвами шахрайства з боку несумлінних працедавців. Наприклад, після виконання роботи їх послуги оплачують не в повному обсязі або не платять. Часто виявляється, що з обіцяної зарплати забирають витрати на транспорт, гуртожиток, зіпсовану продукцію тощо.

Українці стають нелегалами у двох випадках:

коли свідомо вирішують скористатися туристичною візою та їдуть на три місяці до Польщі на роботу;

коли стають жертвами обману роботодавця: запрошення отримують одну роботу, а запрошують їх у іншу.

The post Українських заробітчан депортують із Польщі: названо причини first appeared on UA-IN.

Запис Українських заробітчан депортують із Польщі: названо причини спершу з'явиться на UA-IN.

Як і будь-яка інша країна, Польща прагне повністю легалізувати свій ринок праці. Адже легальна праця – це і регулярні надходження до казни, і зниження кількості правопорушень у сфері праці. Тому за нелегальну роботу у Польщі передбачено серйозні покарання як для роботодавця, так і для самого заробітчанина, який погодився працювати без офіційного працевлаштування.

Про те, як шукають нелегалів серед заробітчан, і чим загрожує їхнє виявлення, розповіла віце-президент агентства з міжнародного працевлаштування Gremi Personal Кароліна Шлешинська.

Кого із заробітчан вважають у Польщі нелегалом?
Нелегалами вважаються такі працівники:

якщо у них немає підстав для перебування в Польщі (візи або картки побуту – дозволу на тимчасове проживання);
якщо немає дозволу на роботу;
якщо заробітчанин працює на іншій роботі, ніж зазначено в його запрошенні, або на інших умовах (інша посада, адреса підприємства).
“Цього року Національна інспекція праці Польщі (PIP) особливо уважно стежитиме за роботодавцями, які наймають іноземців. Перевірки на підприємствах, де працюють українці, білоруси та інші іноземці, є пріоритетними для інспекції”, – попереджає Кароліна Шлешинська.

Звісно, більшість заробітчан хотіли би працювати у Польщі легально. Однак іноді буває так, що наймані працівники до ладу й не знають, чи їх працевлаштували офіційно чи ні. Крім того, нерідко вони погоджуються на нелегальну працю через те, що роботодавець пообіцяв їм платити більше.

Нелегальних заробітчан шукають здебільшого у кількох сферах, куди найчастіше беруть без офіційного працевлаштування. До таких сфер належать:

будівництво;
транспорт;
склади;
гастрономія.
Як перевіряють заробітчан на легальність працевлаштування?
Перша перевірка розпочинається ще на в’їзді до Польщі. Польські прикордонники дивляться у базах даних, чи активне запрошення працювати; чи видано воно фірмою, що реально існує; чи не був іноземець раніше викритий у порушеннях (нелегальному перебування в країні, нелегальному працевлаштуванні); чи немає у нього заборони на в’їзд до країни. Якщо виявляють підроблене запрошення на роботу, то передають цей факт на розгляд поліції. За цим, як правило, слідує заборона на в’їзд до країни.

Як іще можуть виявити нелегальних заробітчан?
Це може статися випадково. Наприклад, заробітчанин порушив правила руху. А під час перевірки документів з’ясувалося, що він нелегал.
Перевірка працівників на підприємстві. Інспектори праці навідуються з такими перевірками або з профілактичною метою, або за сигналом.
Що буде у разі виявлення на підприємстві нелегального працівника?
Відкриють адміністративну справу як проти самого заробітчанина, так і проти його роботодавця.
Нелегала, швидше за все, оштрафують та депортують із країни. Сума штрафу становить щонайменше 1 тисячу злотих.
Роботодавця оштрафують на суму до 30 тисяч злотих.
Нелегальному заробітчанину заборонять в’їзд до Польщі терміном до 5 років.
Таким чином, якщо ви націлені серйозно працювати та заробляти у Польщі, то краще легально працевлаштуватися та постаратися ніде не порушити закон.

The post Українських заробітчан попередили про депортацію з Польщі: що треба зробити, щоб залишитися у країні first appeared on UA-IN.

Запис Українських заробітчан попередили про депортацію з Польщі: що треба зробити, щоб залишитися у країні спершу з'явиться на UA-IN.

Джерело: Державна прикордонна служба України
Як пишуть українські ЗМІ, мовиться про актора театру і кіно В’ячеслава Чепурченка.

Українські прикордонники встановили, що 34-річний громадянин Росії порушував порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію Криму. Там він брав участь у зйомках російського серіалу”.

Під час бесіди з працівниками Держприкордонслужби росіянин усіляко відхрещувався та заперечував перебування на тимчасово окупованому півострові. Він також зазначив, що нібито прямував в Україну на зйомки.

Яке покарання отримав актор
За порушення норм українського законодавства актора не пропустили в Україну, крім того, він отримав заборону в’їзду в Україну на найближчі 3 роки. Чоловік повернеться зворотним рейсом.

Цікаво! Актор В’ячеслав Чепурченко брав участь у зйомках серіалу “Гурзуф” в окупованому Росією Криму.
Російського актора не пустили в Україну: дивіться відео

The post Російського актора не пустили в Україну на зйомки і заборони в’їзд на 3 роки first appeared on UA-IN.

Запис Російського актора не пустили в Україну на зйомки і заборони в’їзд на 3 роки спершу з'явиться на UA-IN.

Четверо маленьких братиків можуть розлучити із батьком. Йдеться про родину українців, у яких у Польщі народилася четверня. Діти з’явилися на світ передчасно і досі перебувають в інкубаторах. Тим часом їхнього тата можуть депортувати через проблеми з документами на роботу.

Про це 8 жовтня йдеться у сюжеті ТСН.19:30.

Вони не можуть надивитися на 4 своїх синів. Три близнюки однояйцеві, і один окремий. Адам, Алан, Кай – це близнюки, і Ной. Зізнаються, хоч про велику родину і мріяли, але й гадки не мали, що станеться це в одну мить.

“Це був шок, бо генетично ні в мене, ні в чоловіка в родині не було ні двійнят, ні трійнят, а тим більше – чотирьох”, – каже багатодітна мама Марина Кучер.

“Велика сім’я – це велика радість, коли я дізнався, що я за один раз буду багатодітним батьком, я був в невеликому шоці”, – каже багатодітний батько Олексій Кучер.

Пара перебралася до Польщі шість років тому. Оселилися у Вроцлаві, тут і одружилися. Марина – майстер манікюру, Олексій – працював на фірмі. За 4 роки після переїзду відкрив агенцію з працевлаштування і мав переоформити дозвіл на роботу. Але справа затягнулася.

“У мене були документи на перебування, я подав документи на дозвіл на роботу, я його чекаю, вже близько двох років, і досі не отримав”, – каже багатодітний батько Олексій Кучер.

Але згорнути бізнес не міг, адже він з Мариною і її сином від першого шлюбу винаймають квартиру. Тож заробітку лише дружини на життя не вистачало. А потім вона завагітніла. Перед самим народженням четверні в агентство прийшли прикордонники.

“Перевіряли всіх моїх працівників, мене і мого партнера. Мені видали депортацію за те, шо в мене не було такого виду документу”, – каже багатодітний батько Олексій Кучер.

А за кілька тижнів в Марини почалися передчасні пологи. Діти народилися на 8 місяці, тож їх лишили в інкубаторах, а маму виписали додому. Щоправда, дозволили щодня навідувати малюків.

“Я між цими боксами розриваюся, кожного хочу хоча б мізинчиком притулитися. Мамине серце дуже болить”, – каже багатодітна мама Марина Кучер.

Найбільше тепер переживає, аби родину не розлучили.

“Мій чоловік – найбільша підтримка та допомога і мені реально дуже страшно залишитися з дітьми без підтримки”, – каже багатодітна мама Марина Кучер.

На ситуацію родини вже звернула увагу місцева влада. Уповноважена мера Вроцлава у справах мігрантів просить воєводу втрутитися у справу.

“Я вітаю батьків та бажаю їм витривалості і сили. Сподіваюся, ми зможемо допомогти батькові уникнути загрози депортації”, – каже Уповноважена мера Вроцлава у справах мігрантів Ольга Хребор.

“Я подав документи до воєводства, щоб Олексій міг залишитися в Польщі на гуманітарних правах, така можливість надається з огляду на сімейний стан”, – каже адвокат Артур Желінський.

Щороку лише у Вроцлаві дозвіл на проживання та роботу просять шістдесят тисяч українців. Через таке навантаження, справи, які мали вирішитися за кілька місяців, розтягуються на роки. Аби допомогти родині ТСН звернулася з запитом до Міністерства закордонних справ, та відповіді наразі не отримала. Єдине, що втішає Олексія – через пандемію вимога залишити країну протягом 30 днів не діє. Тож він може лишатися з сім’єю принаймні до кінця карантину.

The post У Польщі в родини з України передчасно народилось четверо синів: чому батька дітей можуть депортувати first appeared on UA-IN.

Запис У Польщі в родини з України передчасно народилось четверо синів: чому батька дітей можуть депортувати спершу з'явиться на UA-IN.

У Польщі на пункті пропуску Корчова затримали 38-річного українця, який показав прикордонникам фальшивий румунський паспорт.

Про це повідомили в прикордонній службі Польщі.

Прикордонник одразу помітив неточності в паспорті на сторінці персональних даних. За допомогою спеціалізованого обладнання було підтверджено, що цей документ підроблений. Крім того, з’ясувалося, що чоловік також мав фальшиве румунське посвідчення водія. У багажі знайшли його український паспорт, що підтверджує особу порушника.

Чоловіка звинуватили у використанні фальшивих документів та спробі незаконного перетину кордону. Він визнав себе винним у цих злочинах і добровільно погодився на покарання у вигляді шести місяців позбавлення волі з відтермінуванням на один рік. Також він заявив, що купив документи в Україні.

Чоловік пояснив, що вирішив скористатися підробками, оскільки, як громадянину Румунії, йому не доведеться повертатися до своєї країни кожні 90 днів. Також українець уточнив, що він планував працювати в логістичній компанії в Німеччині.

Поляки відправили чоловіка назад в Україну.

The post У Польщі 38-річний українець прикинувся румуном заради роботи в Німеччині: його покарали first appeared on UA-IN.

Запис У Польщі 38-річний українець прикинувся румуном заради роботи в Німеччині: його покарали спершу з'явиться на UA-IN.

Чоловік прилетів до Гданська рейсом зі Львова. Під час перевірки пред’явленого ним паспорта було встановлено, що один із штемпелів польського прикордонного контролю був підроблений. Але й це ще не все. Прикордонники почали перевіряти й інші сторінки паспорта українця й виявили ще низку фальшивих чеських, литовських та іспанських штемпелів нібито про перетин кордону.

У підсумку громадянина України не впустили до Польщі й повернули назад на батьківщину. Крім того, його покарали штрафом та забороною в’їзду до Шенгенської зони на наступні 2,5 роки.

Нагадаємо, місяць тому подібний випадок стався з 48-річною українкою в Корчовій.

The post 38-річного українця затримали в аеропорту Гданська попався українець з повним паспортом фальшивих штемпелів first appeared on UA-IN.

Запис 38-річного українця затримали в аеропорту Гданська попався українець з повним паспортом фальшивих штемпелів спершу з'явиться на UA-IN.