Міністерство освіти і науки скасувало проведення шкільного етапу щорічних учнівських предметних олімпіад.

Відповідні зміни містить оновлене Положення про учнівський олімпіадний та турнірний рух, яке презентували в МОН.

Зокрема, з наступного навчального року всеукраїнські олімпіади проводитимуть у три етапи, а не в чотири, як було раніше.

Першим етапом стане місцевий етап, який передбачатиме відкриту реєстрацію всіх охочих учнів.

Школярі зможуть узяти участь у цьому етапі без посередництва школи чи вчителів, самостійно пройшовши попередню реєстрацію.

При цьому місце проведення олімпіад на місцевому рівні та кількість таких опорних осередків визначатиме кожна область окремо з огляду на свої потреби та структуру регіону.

Освітяни неоднозначно відреагували на повідомлення, розміщене на сайті osvita.ua – про це свідчать їхні коментарі:

Тетяна

Тепер всіх «охочих» примусять реєструвати вчителям. Навантажать додатковою роботою, не може ж бути, щоб не було охочих.

Вчитель

Підтримую. В учнів відсутня мотивація та стимул йти на олімпіаду. Ну займе дитина перше місце на олімпіаді у 8 класі і що? А в 11 класі – при такій кількості пільговиків обдаровані діти просто зайві. Це важка, довга праця учня, яка вузам абсолютно не цікава.

Віра

Предметні олімпіади повинні оголошуватися ВУЗами для підбору здібних для себе абітурієнтів з відповідними грантами на навчання. І тоді зацікавлених в їх підготовці і участі будуть мати і батьки, і учні, між ними буде здорова конкуренція, а не між школами.

Ім’я

І добре, що відміняють цю примусівку та проводитимуть І етап замість колишнього другого виключно для бажаючих.

В

Шановні, а давайте опитування серед здобувачів освіти проведем! Чи хочуть вони брати участь у наших «дорослих іграх»? Діти наші раціональні, вони задають питання: «А навіщо нам ці олімпіади?» А в мене виникає думка – а й справді, навіщо? Щоб задовольнити наші «дорослі амбіції».

Федя

Знаєм які охочі!)) виставлять кожному вчителю кількість учасників, і поженуть гоном!

The post Відміняють те, до чого змушували роками: МОН анонсувало чергове нововведення у школах first appeared on UA-IN.

Запис Відміняють те, до чого змушували роками: МОН анонсувало чергове нововведення у школах спершу з'явиться на UA-IN.

15 січня на сайті Кабінету Міністрів України зареєстровано петицію про підвищення заробітної плати педагогічним працівникам. Наразі її підписали майже 6 тисяч осіб.

Авторкою петиції є Коток Надія Василівна, яка наводить аргументи і факти, які спонукають вчителів вимагати підвищення заробітної плати:

1. Низький рівень зарплати порівняно з іншими країнами

• Середня заробітна плата вчителя в Україні значно нижча, ніж у багатьох країнах Європи.

Наприклад:

• Польща: середня зарплата вчителя – близько $1,200–1,500.

• Чехія: від $1,400.

• Німеччина: $4,000–5,000.

В Україні середня зарплата вчителя становить лише $300–400.

2. Рівень зарплати нижчий за середній у країні

• За даними Державної служби статистики України, середня заробітна плата по країні перевищує 15,000 грн (2023 р.), тоді як у багатьох вчителів оклад значно нижчий.

3. Перевантаженість вчителів

• Більшість вчителів працює понаднормово, займається підготовкою уроків, перевіркою робіт, консультаціями учнів і спілкуванням із батьками.

• Відсутність належної компенсації демотивує педагогів і знижує якість освіти.

4. Висока відповідальність професії

• Вчителі формують майбутнє країни, виховуючи молоде покоління, але їхня праця недооцінена.

• Більше ніж 50% педагогів заявляють, що фінансові умови є основною причиною бажання змінити професію.

5. Плинність кадрів у школах

• Через низький рівень зарплати школи часто стикаються з дефіцитом кадрів, особливо молодих вчителів.

• За даними освітніх досліджень, середній вік вчителя в Україні – понад 50 років. Молодь рідко обирає педагогіку через низьку оплату. Також серед причин для підвищення зарплати освітян названо рівень життя та інфляцію, позитивний досвід країн, де вчительська професія є високооплачуваною, і вони потрапляють до найвищих світових рейтингів освіти.

Тож петиція завершується словами:

Просимо ухвалити рішення про підвищення заробітної плати вчителям до рівня, що відповідає їхньому професійному внеску (збільшити заробітну плату до рівня Європейських держав – 1000-1500 доларів)!

The post Вчителі вимагають зарплату 1000 – 1500 доларів: зареєстровано петицію first appeared on UA-IN.

Запис Вчителі вимагають зарплату 1000 – 1500 доларів: зареєстровано петицію спершу з'явиться на UA-IN.

Віктор Громовий, український педагог, освітній експерт, публіцист, шеф-редактор порталу «Освітня політика» написав допис у Facebook, що розпочинається словами:

Свято наближається!

Скоріш за все уже цього року 40 годинний робочий тиждень запровадять для всіх педагогів країни.

Громовий також виклав фото допису у групі «Союз освітян України», в якому йдеться, що за таких умов змін у зарплаті не передбачається. Тобто, години навантаження збільшаться суттєво, а гроші будуть ті ж самі.

Шеф-редактор порталу «Освітня політика» Громовий продовжив:

Успішне запровадження 40 годинного робочого тижня може відбутись лише на фоні радикального підвищення зарплати хоча б до передбачених чинним законодавством розмірів. Тоді подавати вчительському загалу цю зміну можна буде як позитив: ми тепер оплачуємо не лише уроки, а й всю багатогранну діяльність вчителя(повний робочий день).
Перш ніж це робити, треба створити необхідні умови для щоденної 8-годинної роботи кожного вчителя в школі(зокрема, міні-офіс, місця для відпочинку та техніка для приготування принаймні кави чи чаю, зберігання та підігріву їжі тощо) та встановити жорсткий, зокрема, і психологічний бар’єр між роботою та особистим життям (ніякої підготовки до уроків чи комунікації з батьками в позаробочий час!).
Розпочати відмову від класно-урочної системи організації навчання з тим, щоб широко відкрити дорогу гнучким сучасним формам роботи (індивідуальним консультаціям, роботі в проєктних командах тощо). Це дасть відповідь на питання «Заради чого ми це робимо».
Поки цього не буде, навіть заїкатись про реформу оплати праці педагогів не варто.

У коментарях до допису він також написав:

Віктор Громовий

А ще слід мати на увазі, що відмова від поурочної оплати праці призведе до того, що буде неможливою робота на півтори ставки. Не буде сенсу вимагати «більше годин» на якийсь предмет, бо це не впливатиме на заробітну плату…

Написане активно коментують підписники освітянина:

Данило Косенко

Така система оплати праці вже багато років працює у вищій освіті. Нічого складного чи катастрофічного в ній немає. І на півтори ставки теж можна працювати. Все одно навчальне (аудиторне) навантаження фіксоване – у вищій школі це до 600 годин на рік, у ЗСО це очевидно залишиться 18 годин на тиждень.

Елена Шмелькова

А ще обов’язкова обідня перерва, тривалістю не менше 30 хвилин, яка надається як правило після відпрацювання 4 годин робочого дня (ст. 66 КЗпП України). А у дітей щодня по 6 уроків, а з 7 класу по 7 уроків і більше. І хто в цей час перебуває з дітьми?

Тетяна Борисівна

І ЩО?

ТАким чином люди підуть працювати в школу?

Та вони рік пропрацюють й звалять.

Natalie Loboda

Я так розумію теперь буде не можливо отримати півставки взагалі? Ну, якщо людина хоче працювати тільки 12-15 годин?

Лагойко Олена

Якщо ця норма пошириться і на спецзаклад. В той самий день напишу заяву..За такі гроші довше працювати не буду.

Андрій Гапчин

40 годин – це несерйозно. Має бути, як мінімум, 60.

Snizhana Bukata-Melnik

А чому тільки 40???

Ми хочемо всі 168!!!!

The post «Свято наближається!» Учителям доведеться працювати більше за ті самі гроші first appeared on UA-IN.

Запис «Свято наближається!» Учителям доведеться працювати більше за ті самі гроші спершу з'явиться на UA-IN.

Міністерство освіти і науки планує змінити Державний стандарт початкової освіти, щоб врахувати нові освітні виклики, з якими стикнулася українська система під час війни.

Це оновлення передбачає адаптацію структури стандарту до нових вимог, що були встановлені для базової та профільної середньої освіти у 2020 та 2024 роках. Про це в коментарі для Освіта.ua повідомила координаторка напряму “Зміст освіти” Офісу впровадження НУШ Міністерства освіти і науки Катерина Молодик.

Зміни допоможуть створити нові навчальні програми, підручники та інтегровані курси для учнів 1-4 класів, які будуть використовуватись після оновлення стандарту.

Робоча група, до складу якої входять представники МОН, науковці та педагоги, працюватиме над переглядом мети початкової освіти, ціннісних орієнтирів, а також вимог до результатів навчання.

The post Школярі будуть навчатися за новими стандартами: що зміниться first appeared on UA-IN.

Запис Школярі будуть навчатися за новими стандартами: що зміниться спершу з'явиться на UA-IN.

“Чи може освіта бути з-під палиці? Коли вчити щось треба, бо так хтось сказав”, – запитує Страшко. Він переконаний, що навчання без внутрішнього розуміння його важливості стає марним. “Вчителька сказала, мама покарає, тато перевірить” – це досвід, який знайомий багатьом. Однак такий підхід не створює ґрунту для довготривалого засвоєння знань.

На думку Страшка, ефективне навчання можливе лише за наявності мотивації. Вона може бути різною:

інтерес до нових знань;
можливість отримати вигоду від навичок;
бажання стати кращим чи перемогти в грі;
прагнення застосувати знання на практиці.
Однак примус у стилі “так написано, отже, так треба” не сприяє ні інтересу, ні зацікавленості.

Страшко звертає увагу, що проблема мотивації стосується не лише школярів, а й державних службовців та педагогів. Закон вимагає від них постійного навчання, але на практиці курси часто проходять формально – лише для отримання сертифіката.
“Ідея навчатися протягом життя знецінюється, коли стає неприємною необхідністю, а не джерелом особистого й професійного розвитку”, – наголошує освітянин.

На думку Страшка, система освіти повинна зосереджуватися на створенні умов для внутрішньої мотивації до навчання. Для цього потрібен не лише інший підхід з боку вчителів та батьків, а й загальна зміна освітніх принципів. Лише тоді знання перестануть бути “тягарем” і перетворяться на цінний ресурс для розвитку особистості.

The post Чому освіта “з-під палиці” втрачає сенс: експерт про недоліки сучасної системи освіти first appeared on UA-IN.

Запис Чому освіта “з-під палиці” втрачає сенс: експерт про недоліки сучасної системи освіти спершу з'явиться на UA-IN.

Крім того, планується розробляти механізми, які залучатимуть більше педагогів. Еspreso зібрало головні зміни, які чекатимуть на учасників освітнього процесу у 2025 році.

Очне навчання

Міністерство освіти та науки (МОН) планує повернути до очного навчання якомога більше школярів у 2025 році. Реалізація цієї ідеї передбачатиме певні умови. Зокрема, заклади освіти повинні мати матеріально-технічне забезпечення для організації змішаного навчання чи укриття у школі або в радіусі 500 метрів.

Для 10 областей – Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської (крім тимчасово окупованих територій) – аби повернутись до очної чи змішаної форми, потрібне ще й рішення ради оборони області або розпорядження керівника обласної військової адміністрації (ОВА), а також рішення педагогічної ради щодо виведення учнів на очне навчання. Зміни впроваджуватимуться з 1 вересня 2025 року.

Дистанційне навчання

З 1 вересня 2025 року мінімальна кількість школярів у дистанційному класі становитиме 20 учнів. Якщо жоден заклад освіти не зможе виконати умови, то в обласній територіальній громаді буде визначено школу, яка працюватиме без дотримання вимог щодо наповненості.

Школярі-ВПО та з тимчасово окупованих територій

Учні, які змушені були змінити місце проживання через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, з 1 вересня повинні навчатися у школах за місцем свого фактичного перебування. У такий спосіб МОН планує підвищити рівень освіти учнів. Водночас вчителі матимуть змогу знайти індивідуальний підхід, а школярам буде легше інтегруватися в нову громаду.

Діти, які перебувають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), зможуть переходити до інших закладів освіти, якщо їхні дистанційні класи, де вони вчилися, перестануть функціонувати за новими правилами. Переведення може відбуватися згідно з рішенням ОВА.

Також для учнів на ТОТ передбачено педагогічний патронаж, коли за кожним школярем закріплюється вчитель, а навчання відбувається в індивідуальній формі.

Навчання для дітей за кордоном

Діти, які перебувають за кордоном, не зможуть паралельно навчатися у двох школах. Так, для школярів передбачено українознавчий компонент, згідно з яким учні вивчатимуть лише ті предмети, яких немає в закордонних закладах: українську мову та літературу, географію та історію України. Так МОН планує зменшити подвійне навантаження. Обрати школу за такою програмою можна вже зараз.

НМТ і ДПА для випускників

У 2025 році учні 4, 9 та 11 класів не складатимуть державну підсумкову атестацію (ДПА). Лише четвертокласники братимуть участь у другому етапі пілотування ДПА, проте отримані дані не позначатимуться на підсумкових оцінках. Результати використають лише для уточнення підходів до оцінювання.

Національний мультипредметний тест проходитиме з 14 травня до 25 липня. Учасники складатимуть тести з чотирьох предметів: трьох обов’язкових (українська мова, математика та історія України) і четвертого на вибір – українська література, географія, біологія, хімія, фізика або іноземна мова.

Профільна середня освіта

У 2025/26 навчальному році розпочнеться дворічне пілотування профільної середньої освіти. Воно відбудеться у понад сотні шкіл, де будуть створені академічні ліцеї, відбуватимуться тестування навчальних та методичних матеріалів та створюватимуться курси за вибором. Саме впровадження реформи відбудеться у 2027 році.

Підготовка нових вчителів

Для того, щоб уникнути гострого дефіциту вчителів, відбувається пошук шляхів, як можна залучити до професії більше людей. Робоча група розроблятиме механізми залучення та підготовки до роботи в школі людей з вищою непедагогічною освітою. Зокрема, одним із виходів може стати участь у спеціальних коротких річних програмах для людей з вищою непедагогічною освітою.

The post 7 головних змін, які чекають на українських учнів та вчителів у 2025 році first appeared on UA-IN.

Запис 7 головних змін, які чекають на українських учнів та вчителів у 2025 році спершу з'явиться на UA-IN.

З 1 вересня 2025 року в українських університетах запровадять базову військову підготовку як обов’язкову навчальну дисципліну. Ця ініціатива випливає із закону про мобілізацію, який набув чинності 18 травня 2024 року.

Студентів, які пройдуть цю підготовку під час навчання, буде звільнено від проходження базової військової служби. Ця військова освіта забезпечить:

Спеціальність з військового обліку.

Основні навички для виконання конституційних обов’язків, включаючи поводження зі зброєю, експлуатацію вибухових пристроїв, дії на полі бою та надання першої допомоги.

Крім того, проходження або базової військової підготовки або служби стане обов’язковою умовою для працевлаштування в державному секторі. Це включає посади у державній службі, Національній поліції, прокуратурі, органах місцевого самоврядування та інших державних органах.

The post Освіту кардинально змінять у 2025 році: що чекає дітей і до чого тут мобілізація first appeared on UA-IN.

Запис Освіту кардинально змінять у 2025 році: що чекає дітей і до чого тут мобілізація спершу з'явиться на UA-IN.

Освітня омбудсменка України Надія Лещик виступила з ініціативою суттєвого підвищення штрафів за булінг у навчальних закладах. У своєму інтерв’ю для «Освіторії» вона наголосила, що нинішні розміри штрафів у 850–1700 гривень є недостатньо дієвими, аби стимулювати вчителів і батьків до належного виховання дітей.

За словами Лещик, невелика сума штрафу спонукає багатьох просто сплатити його, уникаючи відповідальності та виховної роботи з дитиною.

850–1700 грн – це невелика сума, яка змушує замислитись над вихованням дитини далеко не всіх. Багатьом батькам і вчителям легше просто сплатити цей штраф, ніж займатися виховними заходами.

Я вважаю, що ефективний штраф за булінг має починатися від 10 000 гривень, – наголосила омбудсменка.

Вона впевнена, що підвищення штрафів стане вагомим стримувальним фактором для всіх учасників освітнього процесу, зокрема для батьків, педагогів і самих учнів.

Окрім пропозиції підвищення штрафів, Надія Лещик звернула увагу на значні проблеми у процесі фіксації випадків булінгу:

Часто справи розвалюються через неналежно оформлені документи.
Постраждалі учні стикаються зі складнощами у збиранні доказів булінгу.

Особливу стурбованість викликають ситуації, коли учні фіксують випадки булінгу на відео чи аудіо, але батьки булерів або педагоги забирають гаджети та видаляють записи.

Раніше на цю тему ми писали:

Жодних дзвінків після роботи: у освітнього омбудсмена зацікавилися батьками, що турбують вчителів

Стеляться і прибирають за учнями: відомий освітянин різко висловився про ініціативу профільної омбудсменки

The post За шкільні конфлікти каратимуть гривнею: кому світить штраф у 10 000 грн? first appeared on UA-IN.

Запис За шкільні конфлікти каратимуть гривнею: кому світить штраф у 10 000 грн? спершу з'явиться на UA-IN.

Ініціатива залишати дітей на другий рік у тому ж класі спрямована на руйнацію української системи загальної середньої освіти, – вважає екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук

Він зазначив, що за умови відсутності мотивації у дітей радянська каральна педагогіка не працюватиме. Крім того, в сучасному інформаційному середовищі, за бажання, навчатися можна не відвідуючи школу.

У переважної більшості українських учнів відсутня мотивація здобувати освіту. Вони ходять до середньої школи тому, що «так потрібно».

Більше того, у нас до школи затягують чи не силоміць (часто – з допомогою поліції), танцюють (у прямому в переносному розумінні цього слова) перед здобувачами освіти, кормлять, розважають (часто замість освітнього процесу), до туалетних кімнат супроводжують, прибирають після учнів (часто – вчителі), бояться грізне слово сказати здобувачам освіти, терплять знущання і зневагу від багатьох, стеляться килимком перед тими, хто «яжемать», – написав Лікарчук.

То чи спрацює радянська каральна педагогіка, до якої нас тягне омбудсмен, за умов коли мотивації здобувати загальну середню освіти у величезної кількості учнів немає.

Тим більше, що в сьогоднішньому інформаційному середовищі, якщо маєш бажання, то освіту можна здобути і не відвідуючи школу, – додав він.

За словами відомого освітянина, подібна практика існує в кількох державах колишнього СРСР, а також там, де рівень мотивації дітей безкоштовно отримати освіту настільки високий, що подібна подія стане справжньою життєвою трагедією.

Більш того, така ініціатива в Україні не нова та була дуже поширена у школах колишнього СРСР, запевняє експосадовець. За його словами, залишення на повторний курс повністю відповідало духу і змісту каральної радянської педагогіки. Цей засіб впливу був в одному ряду із виключенням зі школи, видаленням із уроків, залишенням на додаткові заняття після навчального дня тощо.

Натомість, Лікарчук каже, що навряд чи хтось з педагогів зможе згадати приклад, коли учень, якого залишили на повторний курс, зміг виправитися.

Навпаки, поява дітей старших за віком стала проблемою і для школярів і для вчителів.

The post Стеляться і прибирають за учнями: відомий освітянин різко висловився про ініціативу профільної омбудсменки first appeared on UA-IN.

Запис Стеляться і прибирають за учнями: відомий освітянин різко висловився про ініціативу профільної омбудсменки спершу з'явиться на UA-IN.

До 2030 року вища освіта має пройти масштабні реформи, спрямовані на підвищення загальної якості освіти та приведення її у відповідність до міжнародних стандартів.

Заступник міністра освіти і науки Михайло Вінницький розповів про ці зміни в недавньому інтерв’ю ZN.

Основний аспект реформи полягає в скороченні кількості університетів і модернізації їхньої діяльності. Зі 151 державної установи, які наразі перебувають у віданні Міністерства освіти і науки (близько 121), і майже 90 приватних університетів, за прогнозами, до 2030 року залишиться лише близько 100.

План реформи запроваджує нову структуру для української вищої освіти, розділяючи університети на три основні типи:

Ці заклади будуть зосереджені як на освіті, так і на дослідженнях у галузі гуманітарних, соціальних і природничих наук. Деякі з них включатимуть автономні медичні факультети, а їхні дослідницькі можливості будуть одними з найсильніших у країні. Понад 40% студентів у цих установах братимуть участь у магістерських та аспірантських програмах.

Приділяючи особливу увагу співпраці з бізнесом, прикладні університети надаватимуть пріоритет практичному навчанню, включно з програмами подвійного диплома, які поєднують навчання в класі з практичним досвідом роботи в галузі.

Мета цих університетів – підготувати випускників, які одразу ж будуть готові до працевлаштування.

Ці університети спеціалізуватимуться на вільних мистецтвах, мистецтві та музиці, приділяючи увагу не лише професійній підготовці, а й розширенню світогляду студентів. Прикладами таких закладів, які нині працюють, є Острозька академія, Києво-Могилянська академія та Український католицький університет.

Очікується, що нова система також сприятиме більшій конкуренції між університетами, спонукаючи їх підвищувати якість своїх пропозицій.

Реструктуризація дасть змогу студентам мати більше гнучкості у виборі освітніх шляхів, пропонуючи ширший спектр програм, що відповідають різноманітним потребам та інтересам.

The post Освіта в Україні “посиплеться”: дітей чекає тотальна трансформація – чи оцінять батьки first appeared on UA-IN.

Запис Освіта в Україні “посиплеться”: дітей чекає тотальна трансформація – чи оцінять батьки спершу з'явиться на UA-IN.