Кабінет міністрів України запровадити нульові квоти на експорт, який підлягає ліцензуванню, жита, вівса, гречки, проса, цукру та солі, придатної для споживання людьми.

Про це йдеться у відповідній ухвалі уряду, пише “Інтерфакс-Україна”.

Також запроваджено нульові квоти на експорт живої великої рогатої худоби та її мороженого м’яса, “м’яса та їстівних м’ясних субпродуктів, солоних або в розсолі, сушених або копчених; їстівного борошна з м’яса або м’ясних субпродуктів: м’яса великої рогатої худоби”.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль цього ж дня повідомив, що уряд ухвалив рішення про обмеження експорту низки соціально-важливих товарів та сировини, з якої вони виробляються.

Нагадаємо, оператор ГТС України (ОГТСУ) та оператор ГТС Польщі Gaz System S.A. домовилися про запровадження гарантованих потужностей для імпорту газу від 6 березня.

The post Україна призупиняє експорт м’яса, гречки, цукру та інших продуктів first appeared on UA-IN.

Запис Україна призупиняє експорт м’яса, гречки, цукру та інших продуктів спершу з'явиться на UA-IN.

Експорт зернових і зернобобових з початку нового 2020/2021 маркетингового року (МР, липень-червень) станом на 9 листопада склав 17,35 млн тонн зернових і зернобобових, що на 3,59 млн т менше, ніж на цю ж дату минулого МР. Про це повідомляє інформаційно-аналітичний портал АПК України з посиланням на дані Митної служби.

Зокрема, експорт пшениці в новому МР склав 10,97 млн ​​тонн, що на 1,24 млн т менше показника на аналогічну дату минулого року. Ячменю експортовано 3,38 млн тонн, що майже відповідає рівню минулого року.

Водночас експорт кукурудзи склав 2,93 млн т (-2,2 млн т), борошна – 62 000 т (-68 000 т).

The post Україна експортувала 17 млн т зерна з нового урожаю first appeared on UA-IN.

Запис Україна експортувала 17 млн т зерна з нового урожаю спершу з'явиться на UA-IN.

Експорт українського зерна в сезоні 2020/21 років, що стартував у липні, знизився до 11,32 мільйона тонн з 12,67 мільйона тонн за аналогічний період минулого сезону через скорочення обсягів продажу кукурудзи, повідомило в п’ятницю Міністерство економіки України. Про це пише Reuters.

Трейдери продали закордонним покупцям 621 000 тонн кукурудзи порівняно з 1,94 млн тонн на аналогічну дату в минулому сезоні.

Експорт пшениці склав 7,90 млн тонн порівняно з 7,91 млн тонн, а ячменю – 2,77 млн тонн порівняно з 2,79 млн тонн.

Україна є одним з найбільших експортерів зерна в світі, продавши 57,2 млн тонн в сезоні 2019/20 років, який завершився в червні.

Міністерство економіки очікує, що урожай зернових впаде в 2020 році до 68 млн тонн через засуху з рекордних 75,1 млн тонн в минулому році. Експорт може знизитися до 47,4 млн тонн.

Міністерство повідомляло, що Україна вже завершила збір пшениці, отримавши в цьому році 25,1 млн тонн порівняно з 28,3 млн тонн в 2019 році.

The post Експорт українського зерна з початку сезону 2020/21 років упав на 10,6% first appeared on UA-IN.

Запис Експорт українського зерна з початку сезону 2020/21 років упав на 10,6% спершу з'явиться на UA-IN.

Такий ризик може стати реальним у разі реалізації урядом свого плану ліквідувати Держпродспоживслужбу, розподіливши її між МОЗ та Мінекономіки.

Відповідний проєкт постанови 19 серпня було винесено на розгляд Кабміну, проте рішення ще не прийняте.

Це дає надію, що Україна уникне чергового порушення Угоди про асоціацію, яке здатне завдати суттєвого удару по нашому експорту.

Тож варто детальніше розглянути, навіщо знищувати Держпродспоживслужбу, до чого тут Угода про асоціацію та які наслідки це може мати.
Лабораторне рейдерство

Відповідно до розділу 5 Угоди про асоціацію, Україна взяла на себе відповідальність прозорого контролю за безпечністю харчових продуктів, адаптувавши систему контролю до вимог ЄС.

Задля цього за технічного сприяння ЄС у вересні 2014 року створили Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужбу).

Її основою стала Державна ветеринарна та фітосанітарна служба, із приєднанням до неї Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, а також Державної санітарно-епідеміологічної служби.

Таке об’єднання відповідало логіці проєвропейських реформ: відповідати за всі питання, пов’язані з безпечністю харчових продуктів, мала одна служба, відслідковуючи безпечність всього ланцюжка виробництва за принципом “від лану до столу”.

Утворення єдиного органу контролю було ключовою вимогою ЄС для того, щоби вважати Україну надійним постачальником продуктів харчування, що дозволяло. відкрити європейський ринок для українських виробників.

Тож навіщо уряду руйнувати цю працюючу схему? Формальне пояснення – через коронавірус.

У Міністерстві охорони здоров’я вже давно бідкалися через нестачу лабораторій, здатних проводити ПЛР-тестування, і пропонували відновити санітарно-епідеміологічну службу. Фактично, саме це й пропонує проєкт урядової постанови, “вбиваючи двох зайців” одночасно.

Відповідно до його тексту, який оприлюднив сайт Agroportal і достовірність якого підтвердила ЄвроПравді низка джерел, пропонується створити новий орган – Державну службу по контролю захворювань, що буде у сфері управління МОЗ.

Новий орган отримує “у спадок” усі лабораторії Держпродспоживслужби, що ліквідується. Очільником ліквідаційної комісії пропонується призначити заступника голови МОЗ та головного санітарного лікаря Віктора Ляшка.
Зауважимо, що лабораторії, що проводять дослідження для комерційних компаній і генерують доходи для відомства – найсмачніший шматочок служби, яку пропонується ліквідувати.

Натомість решту функцій, які непритаманні МОЗ, Кабмін пропонує віддати Мінекономіки.

Фактично Мінекономіки має створити нову Держспоживслужбу, проте вже без лабораторій. І як вона зможе виконувати свої функції – невідомо. Втім, не виключено, що МОЗ захоче забрати собі й контроль за безпекою харчових продуктів, залишивши Мінекономіки лише захист прав споживачів.

Шанс для європейських виробників

Головним та ледь не єдиним бенефіціаром нової реформи стає МОЗ. А хто постраждає від неї?

В першу чергу – споживачі, тобто пересічні українці. А ще – постраждають виробники, які замість налагодження системи харчової безпеки будуть вимушені знову відбиватися від перевіряючих кількох служб. Але особливо постраждають виробники, що працюють на експорт.

Невідомо, як довго Мінекономіки буде створювати новий орган і що з цього вийде. Щонайменше, у час трансформації забезпечити повноцінний контроль за якістю продуктів харчування, які купують українці, буде проблематично. Якщо не сказати – неможливо.

Проте якщо можливий опір та критику всередині країни уряд ще може проігнорувати, то критика і реакція з боку ЄС може стати набагато небезпечнішою.

Співрозмовники ЄвроПравди запевняють, що висновок ЄС про відповідність цих змін Угоді про асоціацію буде негативний. Щоправда, через сезон відпусток, його варто чекати не раніше початку вересня.

Чим може дорікнути нам ЄС?

Йдеться не лише про те, що Угода про асоціацію вимагає від України впровадження європейського підходу до контролю за безпекою продуктів. А в Євросоюзі ці функції контролю сконцентровані в одному органі. Невипадково створення Держпродспоживслужби відбувалося за технічної допомоги ЄС.

Але це не головне.

Євросоюз має право (і напевно ним скористається) перевірити, наскільки ретельно забезпечено захист якості українських харчових продуктів під час трансформації.

А також, виходячи з реалій, він напевно висловить сумніви, чи матиме роз’єднаний орган можливість забезпечувати повноцінний контроль за безпекою продуктів. І матиме підстави для цього – як показав попередній досвід співпраці з Україною, розпорошування контролю призводило до хаосу та появи “сірих зон”, за які невідомо хто відповідає.

А оскільки тепер йдеться про безпеку ще й європейського споживача, то відповіддю на цю реформу може стати тимчасова заборона на весь чи частину українського харчового експорту. Принаймні, поки уряд не доведе, що нова система здатна забезпечити рівноцінний контроль за безпекою.

Зауважимо, що такий сценарій вдарить і по нашому експорту до інших країн (наприклад, до Китаю), які, дозволяючи експорт українським виробникам, орієнтувалися на оцінки ЄС.
Чи скористається Євросоюз такою можливістю? Ризикнемо припустити, що з високою ймовірністю – так. Бо Брюссель має стимули жорстко поводитися з українськими виробниками

Не є таємницею, що за останні роки українські експортери стали потужним гравцем на харчовому ринку ЄС. Що вже непокоїть європейських виробників.

Ініціатива Кабміну дає цим виробникам підстави вимагати легального обмеження харчового експорту з України. Звісно, винятково в інтересах європейських споживачів. А те що Україна від цього постраждає – то це її проблема, та ще й створена нею власноруч.

Цікаво, чи замислилися в уряді над цими наслідками? І чи готові нести за них відповідальність?

The post Загроза на столі: навіщо МОЗ хоче знищити європейську систему харчової безпеки в Україні first appeared on UA-IN.

Запис Загроза на столі: навіщо МОЗ хоче знищити європейську систему харчової безпеки в Україні спершу з'явиться на UA-IN.

Як повідомляє пресслужба ОПУ, президент підтримав надання такої можливості «за умови, що її неможливо продати в Україні, але вона відповідає вимогам інших держав».

Кабмін, як зазначається, напрацює потрібні рішення наступного тижня.

Президент також порушив питання закупівлі засобів індивідуального захисту та обладнання для запобігання поширенню коронавірусної інфекції та порятунку пацієнтів. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що в Україну було доправлено літаком понад 100 000 респіраторів завдяки допомозі однієї з національних компаній, також налагоджена співпраця зі Світовим банком щодо закупівлі всього необхідного, а з наступного тижня укладатимуться контракти щодо майбутніх закупівель.

«Лікарні, медики, аптеки – скрізь мають бути маски, дезінфектори, обладнання. Закупівлі тривають задовго. Треба шукати виходи, щоб скоротити цей процес, щоб надалі міністерство закуповувало все швидше. Яка у нас складна бюрократія, ми знаємо. Знайдіть шляхи спростити її. Кожна затримка може коштувати нам життів. У світі очікують на другу хвилю коронавірусу. Ми порівняно добре пройшли першу, хоча, на жаль, втратили понад 600 життів. Маємо бути готові з усіма процедурами й надалі», – наголосив Зеленський.

Як повідомлялось Кабмін заборонив експорт товарів протиепідеміологічного призначення до 1 червня.

The post У Зеленського розповіли, за якої умови дозволять відновити експорт медичних масок first appeared on UA-IN.

Запис У Зеленського розповіли, за якої умови дозволять відновити експорт медичних масок спершу з'явиться на UA-IN.

Сума експорту української агропродовольчої продукції за січень-квітень 2020 року становить $7,5 млрд, що на 6% більше в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року; сума імпорту зазначеної продукції становить $2,2 млрд, що на 14% більше, ніж за січень-квітень минулого року. Про це повідомляє пресслужба асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) у Facebook.

«Зовнішньоторговельний баланс агропродовольчої продукції склав $5,3 млрд, що свідчить про те, що Україна залишається нетто-експортером цієї продукції», – сказано в повідомленні організації.

Зазначається, що в порівнянні з січнем-квітнем 2019 року, у 2020 році частка експорту продукції АПК зросла в загальній структурі експорту з 43,1% до 46,5%. Частка імпорту продукції АПК в загальній структурі імпорту зросла з 10,3% у 2019 році до 12,8% у 2020 році.

Україна збільшила експорт продукції АПК на 6% та імпорт на 14% цього року
Як повідомлялось, експорт українського цукру в квітні зменшився більше ніж удвічі минулого місяця, вітчизняні виробники експортували 9,1 тис тонн цукру в квітні проти 19,6 тисяч тонн у березні.

Україна готова ввести заборону на експорт пшениці, якщо його обсяг перевищить узгоджений з трейдерами рівень.

The post Україна збільшила експорт продукції АПК на 6% та імпорт на 14% цього року first appeared on UA-IN.

Запис Україна збільшила експорт продукції АПК на 6% та імпорт на 14% цього року спершу з'явиться на UA-IN.

Про це свідчать дані Інформаційно-аналітичного порталу АПК України.

Цього сезону експорт зернових на 8,16 млн тонн або 19% перевищує показник за аналогічний період минулого маркетингового року (43,3 млн тонн).

Отже, наразі з України вже експортовано:

пшениці – 19,19 млн тонн (більше на 4,8 млн тонн або 33%);
ячменю – 4,72 млн тонн (+1,31 млн тонн, 38%);
кукурудзи – 26,88 млн тонн (+2,12 млн тонн, 9%);
жита – 8,2 тис. тонн (-80 тис. тонн, 91%).

The post Україна продовжує активно вивозити зерно. Експорт пшениці на третину більший, ніж минулого сезону графіка first appeared on UA-IN.

Запис Україна продовжує активно вивозити зерно. Експорт пшениці на третину більший, ніж минулого сезону графіка спершу з'явиться на UA-IN.

Про це йдеться у зверненні асоціацій до Президента України Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля і міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка.

«З огляду на розгортання в світі пандемії вірусу COVID-19, економіку України очікують непрості часи. Зміна та ускладнення логістичних маршрутів, підвищена волатильність світових ринків і підвищений попит на продукти харчування з огляду на запроваджені по всьому світу карантинні заходи уже починають негативно відображатися на українських компаніях, які працюють в секторі постачання продовольчих товарів», — зазначили в асоціаціях.

Через карантин відбувається закриття деяких підприємств, звільнення працівників чи їхній вихід у позапланові відпустки за свій рахунок. А суттєве зниження платоспроможності населення уже в найближчі тижні відіб»ється на роботі виробників.

«Пекарська та борошномельна галузі у ситуації, що склалася, є одними зі стратегічних для забезпечення продовольчої безпеки України. Утім, низка факторів ставить під загрозу спроможність наших підприємств виконувати цю соціально важливу і необхідну функцію у цей складний час», — підкреслюють в асоціаціях.

Зокрема, як зазначають «Борошномели України» та Всеукраїнська асоціація пекарів, на сьогодні склалася критична ситуація на внутрішньому ринку зерна. Через зростання попиту на зовнішніх ринках і через сезонні фактори збільшуються ціни на продовольчу пшеницю.

«Приміром, лише за останні десять днів середня ціна на пшеницю другого і третього класу зросла на 400-500 грн/т. Таке здорожчання уже в найближчому майбутньому призведе до зростання ціни на борошно всіх сортів на 500-600 грн/т. Оскільки борошно у собівартості хліба складає понад 40%, то й підвищення ціни на цей товар першої необхідності для громадян на 15-20% є майже доконаним фактом», — пояснюють вони.

Виробники хліба намагаються максимально оптимізувати виробничі процеси, аби зростання не було різким і болісним для споживачів. При цьому підприємства галузі вживають безпрецедентних заходів безпеки на виробництві, аби максимально захистити споживачів і працівників від розповсюдження небезпечного захворювання.

«Крім того, ми повністю і безперебійно забезпечуємо зростання попиту на хліб і хлібобулочні вироби в роздрібній мережі (наразі зафіксовано зростання такого попиту на 30-40% від нормального сезонного рівня, а в деяких точках зростання кратне), аби не дати створити у населення відчуття паніки через відсутність найголовнішого і найнеобхіднішого продукту — хліба.

У обставинах, що склалися, ми звертаємось до вас із проханням допомогти нам зберегти нинішній рівень цінової політики і убезпечити споживачів від різкого підвищення цін на хліб і хлібобулочні вироби. Одним зі способів це зробити ми бачимо запровадження тимчасового обмеження на експорт зернової продукції продовольчої групи в обсягах, які необхідні для забезпечення потреб внутрішнього ринку на період очікуваної тривалості карантинних заходів», — підкреслили в асоціаціях.

«Борошномели України» та Всеукраїнська асоціація пекарів розуміють, що такий крок може викликати незадоволення у частини експортерів, тому готові надати детальні пропозиції щодо механізму регулювання цього питання в рамках національного антикризового штабу з протидії пандемії чи на будь-якій іншій оперативній та ефективній платформі для діалогу виробників і влади.

Текст звернення:

The post Україна продовжує експорт зерна. Борошномели та пекарі просять обмежити експорт. Інакше хліб різко здорожчає first appeared on UA-IN.

Запис Україна продовжує експорт зерна. Борошномели та пекарі просять обмежити експорт. Інакше хліб різко здорожчає спершу з'явиться на UA-IN.