Про це розповідає РБК-Україна.

Зараз організатори українського протесту контролюють порядок проїзду через пункти пропуску та не дозволяють польським вантажівкам об’їжджати загальну чергу.

“Водії стоять тижнями, живуть в машинах без жодних умов. Кордон блокують фермери, але маємо інформацію, що до цього причетні польські перевізники. Є проросійська партія “Конфедерація”, яка надає всі настанови що і як робити. Вимог до України фактично нема, вони мають претензії до свого уряду, до Єврокомісії, але страждаємо ми”, – розповів голова громадської організації “Міжнародні автомобільні перевізники України” Володимир Михалевич.

“В нас є інформація, що кожен тракторист отримує приблизно по 100 євро на добу за те, що він стоїть на кордоні. Всі ті інші наративи – це сліди російської пропаганди, вони ширять ненависть до нас, українців. Також співорганізатор акції, Маклер, пов’язаний з Росією через транспортні перевезення”, – розповів учасник акції Мирослав Крук.

За словами учасників акції, вони будуть зупиняти усі автомобілі, які виїжджають з кордону, і українські – також. Пропускати будуть тільки вантажівки з гуманітарною та військовою допомогою. Зараз водії оголосили продовження акції до 15 березня або до розблокування кордону поляками.

The post За блокаду кордону польські фермери отримують по 100 євро: українські водії розповіли про ситуацію на кордоні з Польщею (ФОТО) first appeared on UA-IN.

Запис За блокаду кордону польські фермери отримують по 100 євро: українські водії розповіли про ситуацію на кордоні з Польщею (ФОТО) спершу з'явиться на UA-IN.

В Україні у 2024 році буде відновлено низку програм підтримки аграріїв, повідомляє прес-служба Верховної Ради з посиланням на засідання Комітету з аграрних питань.

Зазначимо, минулого року українську аграрну продукцію експортовано майже на 22 млрд доларів США, що свідчить про те, що агросектор продовжує працювати і розвиватися, незважаючи на війну та 20% тимчасово окупованих територій.

Народні депутати мають намір приділити окрему увагу сільськогосподарським виробникам на деокупованих територіях.

Підтримка аграріїв, особливо на деокупованих територіях, важлива з погляду соціальної складової, справедливості та можливості працювати всім сільгоспвиробникам. Тому у 2024 році реалізовуватиметься програма підтримки малих фермерів, що мають до 120 гектарів.

Також триватиме реформа меліорації. У Держбюджеті закладено 200 млн. грн. на компенсацію для закупівлі устаткування зрошення. Також програмою можуть скористатися організації водокористувачів.

Раніше Парламент України підтримав законопроект №9627, яким пропонувалося кардинально спростити процедуру зміни цільового призначення землі. Головною метою законопроекту є ліквідація зайвих бюрократичних перешкод для людей, які хочуть збудувати в Україні новий завод чи інший промисловий чи енергетичний об’єкт.

Якщо раніше на це потрібно від 1 до 3 років, щоб отримати всі необхідні рішення, то після ухвалення цього законопроекту термін скоротиться до не більше ніж 1,5 місяця.

Змінити цільове призначення земельної ділянки можна буде на підставі укладання уповноваженого органу містобудування та архітектури місцевої ради щодо можливості розміщення запланованого об’єкту.

The post Є пай чи городи: Кабмін хоче видати фіндопомогу мешканцям сіл first appeared on UA-IN.

Запис Є пай чи городи: Кабмін хоче видати фіндопомогу мешканцям сіл спершу з'явиться на UA-IN.

В Польщі сьогодні, 24 січня, розпочинаються протести фермерів, які вимагають захистити їхній бізнес від імпорту з України. Мінімум 150 міст та сіл виходять на антиукраїнський мітинг. Акції з тракторами та іншою технікою на дорогах заплановані у понад 150 населених пунктах по всій території Польщі.

Про це йдеться у повідомленні RMF FM.

Play Video
Фермери вимагають зупинити безконтрольний імпорт с/г продукції з України та інших країн за межами ЄС, які не дотримуються стандартів. Польські аграрії кажуть, що вони опинилися у неконкурентному становищі, тому що вони у своїй діяльності зобовязані виконувати низку правил і додатково витрачати кошти на певні заходи захисту довкілля, тоді як на виробників третіх країн ці вимоги не поширюються.

Також польські громадяни закликають готувати “стратегію щодо вступу України в ЄС у сфері сільського господарства” з поділом на сектори і вимагають хпереглядання спільної європейської політики у сфері сільського господарства.

“Фермери невдоволені низкою обмежень, пов’язаних з Європейським зеленим курсом, і хочуть змін та більшої гнучкості у національній стратегії на увесь період до 2027 року”, – йдеться у повідомленні.

The post У Польщі до 150 міст та сіл страйкують проти українського імпорту — подробиці first appeared on UA-IN.

Запис У Польщі до 150 міст та сіл страйкують проти українського імпорту — подробиці спершу з'явиться на UA-IN.

Уряд розглядає законопроєкт, яким зокрема хочуть удвічі збільшити ставку єдиного податку для платників четвертої групи – сільгоспвиробників. Про це йдеться в матеріалі «Економічної правди».

Підвищення податку потенційно стосуватиметься сільгоспвиробників крім тих, які працюють на землях закритого грунту (теплиці) та земель водного фонду.

Тобто, фермери платитимуть удвічі більше. Пропорційно збільшенню зростуть і надходження в місцеві бюджети. На думку авторів, це дозволить акумулювати 5,3 млрд грн.

Сьогодні для четвертої групи об’єкт оподаткування – земельні площі, база оподаткування – нормативна грошова оцінка землі з урахуванням коефіцієнта індексації. Розмір ставки з 1 га землі залежить від категорії та розташування земель.

Крім того, пропонується скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки земель, від якої залежить розмір податків сільгоспвиробників та орендна плата за користування землею.

Завдяки цьому в уряді розраховують додатково отримати ще 3,4 млрд грн.

The post Влада хоче збільшити ставку податку для фермерів first appeared on UA-IN.

Запис Влада хоче збільшити ставку податку для фермерів спершу з'явиться на UA-IN.

Копам повідомили, що пізно ввечері близько 20 осіб приїхали на поле з комбайнами і збирали кукурудзу

Вони погрожували людям зброєю і навіть відкрили вогонь по машині.

У Городищенському районі Черкаської області поліцейські запобігли спробі рейдерського збору врожаю – близько 20 осіб захопили поле і за допомогою комбайнів збирали урожай кукурудзи.

Інцидент стався в селі Калинівка пізно ввечері 19 вересня, повідомляється на сайті МВС.

Зазначається, що зловмисники погрожували зброєю тим, хто намагався перешкодити їм, і навіть здійснили кілька пострілів.

У результаті був пошкоджений автомобіль, власник якого знаходився в момент стрілянини в салоні. Під час інциденту ніхто не постраждав.

Копи розповіли, що за вказівкою керівника ГУНП у Черкаській області Михайла Куратченка за тривогою підняли два відділення поліції Городищенського і Смоленського районів. На місце злочину також виїхали слідчі управління обласного главка та спецпідрозділ спецназівців.

Зловмисників затримали, на місці події вилучили важку сільськогосподарську техніку (комбайни і вантажні авто), п’ять одиниць зброї та боєприпаси.

Дії правопорушників кваліфіковано як хуліганство із застосуванням зброї і замах на крадіжку в особливо великих розмірах, вчиненей організованою групою.

Підозрюваним загрожує від семи до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

The post На Черкащині рейдери зі стріляниною захопили поле заради врожаю, було піднято спецназ first appeared on UA-IN.

Запис На Черкащині рейдери зі стріляниною захопили поле заради врожаю, було піднято спецназ спершу з'явиться на UA-IN.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства отримало завдання щодо підготовки програми підтримки фермерів, які постраждали від цьогорічної засухи. Зокрема, передбачається розширення програми «Доступні кредити 5-7-9%». Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, передає прес-служба.

«Я говорив з фермерами. Поставили завдання. Крім програми «5-7-9%», буде виділено частину в цій програмі для фермерів. Перш за все для тих, які постраждали від посухи в Україні», – зазначив Зеленський під час спілкування з журналістами в межах робочої поїздки в Одеську область.

Президент наголосив, що за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» видано позик на суму 6 млрд грн.

Крім того, профільні міністерства мають розробити програми зрошування.

«Всі скаржаться, що довгі роки – засуха, фермери втрачають урожай. Так, це природа, це клімат, але держава не може відповідати, що це тільки природа та клімат», – зауважив Володимир Зеленський.

Також глава держави зазначив, що уряд має вирішити питання страхування врожаю.

За даними «АПК-Інформ», до кінця серпня посухою в Україні було охоплено близько 50% площ, призначених під озимі врожаю 2021 року.

Найбільше постраждали південно-східні та частково центральні області. Опадів у липні-серпні майже не було, а температура повітря на 2-3°C перевищувала норму.

The post Зеленський: програму «Доступні кредити» слід розширити на фермерів, постраждалих від засухи first appeared on UA-IN.

Запис Зеленський: програму «Доступні кредити» слід розширити на фермерів, постраждалих від засухи спершу з'явиться на UA-IN.

Відтак, львів’ян та гостей міста запрошують придбати продукцію місцевих фермерів, підтримавши цим локального виробника. Фермерський ярмарок планують проводити щосуботи до кінця літа. Про це інформує прес-служба ЛМР.

«Наша теза „Купуй львівське“ впроваджується в дію. З 8 липня з 9.00 год. ранку до 15.00 год. Дня на площі Ринок буде діяти, так званий, фермерський ярмарок, де буде представлено понад 20 фермерів, які є у Львові та Львівській області. Там будуть представлені городина, фрукти, овочі, молочна продукція, м’ясна продукція. Запрошуємо всіх містян відвідати, сподіваємось, що цей ярмарок буде проходити щосуботи до 31 серпня», — зазначила директорка департаменту економічного розвитку Ірина Кулинич.

Так, до заходу долучились 20 фермерів міста та області. На ярмарку мешканці можуть придбати натуральні та свіжі сири, молочні продукти, фрукти, овочі, свіжу рибу, салати, зелень тощо.

Додамо, що співорганізаторами ярмарку є ТзОВ «Львівські ярмарки» та Сільськогосподарський дорадчий центр «Фермерська Країна».

The post У Львові стартував перший фермерський ярмарок на площі Ринок. first appeared on UA-IN.

Запис У Львові стартував перший фермерський ярмарок на площі Ринок. спершу з'явиться на UA-IN.

“Правильно, щоб у всіх була можливість купувати землю. Це обов’язково буде після певних рішень. Ми не могли відкрити купівлю землі для всіх, включаючи іноземні компанії, тому що іноземні компанії мають зовсім інші кредитні умови.

Треба спочатку зробити прийнятні кредитні умови для наших людей”, – заявив президент Володимир Зеленський на зустрічі з представниками бізнесу в Хмельницькій області.

За його словами, українські фермери мають мати можливість брати кредити під 2%.

Водночас президент наголосив, що влада захищатиме договори довгострокової оренди землі іноземними компаніями, які давно на українському ринку.

Президент підписав закон про ринок землі в Україні 28 квітня. Документ передбачає поетапну земельну реформу. З 1 липня 2021-го купувати сільськогосподарські землі зможуть фізособи-громадяни України з обмеженням у 100 га. З 1 січня 2024-го об’єми зростуть до 10 тис. га, а купувати землі зможуть також юридичні особи. Забороняється продаж земель іноземцям, юрособам з іноземними акціонерами.

The post Коли іноземцям дозволять купувати українські землі first appeared on UA-IN.

Запис Коли іноземцям дозволять купувати українські землі спершу з'явиться на UA-IN.

Як пише “Цинічний Львів” про це йдеться у сюжеті “ТСН.ТИЖДЕНЬ”.

На Закарпатті у селі Заріччя чи не в кожному дворі по парі стометрових теплиць. З них перша молода капуста та огірки традиційно роз’їжджалися ринками західної України. Та не цього року. Ігор Садвар має п’ять соток вже стиглої капусти. Вона мала б забезпечити піврічний дохід двох родин та майбутній урожай перцю, вирощений на цьому ж місці.

“От перець, в принципі, розсада така, що можна було б висаджувати. Але як, коли нема збуту на капусту. Ми чекаємо, коли це можна забрати. Знову зорати, переробити землю”, – каже фермер.

Однак через карантин посипалась система, відпрацьована десятиліттями. Тут у Заріччі цього ніхто не чекав. Бо свої теплиці селяни почали закладати ще в листопаді, коли про COVID-19 ще й не чули. Але у квітні, коли прийшов час зрізати ці тонни капусти, з’ясувалось – везти її нікуди.

Наслідки всі відчули дуже швидко. За умов, коли працювали лише супермаркети або гуртові ринки, ціни на ранні овочі посипались. Якщо торік у квітні перша капуста продавалась по 35 гривень, цього року за неї виробнику давали максимум 10. Така ж ситуація з редискою та огірками. Тож селяни постали перед непростим вибором між поганим варіантом та ще гіршим: або здати городину нечисленним перекупникам за безцінь, або залишити гнити врожай у теплицях. Бо цей товар має дуже короткий термін придатності.

Наслідки першими відчули жителі міст – в супермаркетах засилля імпорту. Наскільки він підскочив, легко побачити з даних митниці. Цього року в Україну завезли втричі більше огірків ніж торік, у два з половиною рази більше капусти і цибулі. Тобто ми гривнею підтримували албанських, македонських, азербайджанських фермерів. І це в той час, коли ці самі овочі перезрівали в закарпатських, херсонських чи вінницьких теплицях. Виявилось, що звичайний базар – недооцінений у високих кабінетах канал збуту. І це вивело на трасу аграріїв Півдня.

Крики з траси біля Херсону донеслися до столичних високих кабінетів. І змусили чиновників терміново переглянути свої рішення щодо ринків. Вже втретє. Цієї п’ятниці мали відновити роботу близько тисячі таких торгових майданчиків по всій країні. Вимоги для них точно такі самі, як і для супермаркетів: вимірювання температури, санітайзери на входах, не більше одного покупця на кожні десять метрів, між продавцями відстань у три метри і дезінфекція території кожні три години. І контролюватимуть все це представники Держпродспоживчслужби. Якщо щось піде не так – штраф і закриття.

І ось тут закрадається великий сумнів щодо виконання оцих вимог. Один з найбільших в України гуртових ринків на Херсонщині – аби працювати, тут дотримувались усіх карантинних вимог ще до того, як це стало нормою. Але його закрили на цілий тиждень, чим спричинили справжню паніку серед аграріїв, аргументувала місцева влада “19 зауваженнями організаційного та інвестиційного плану”. Що це за зауваження інвестиційного плану? Які і як можна вимагати інвестиції від тих, хто сам потребує негайної помочі. З’ясувалось, що одна з вимог – це проведення додаткового водопроводу та Інтернету в одній з будівель на ринку. І це просто виглядає як мародерство під час кризи. Свого підлеглого спробував виправдати голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв та спихнути провину на самих базарників.

“Що стосується зауважень, які, як ви сказали, інвестиційні, певним чином треба було забезпечити підведення додаткової води. Для того, щоб забезпечити унеможливлення розповсюдження COVID-19 на території цього ринку. Ми працювали, щоб виробники відчували турботу з боку влади і могли активно реалізовувати свою продукцію”, – стверджує Гусєв.

Однак турботи влади мешканці Херсонщини не оцінили – вийшли на вулиці. За різними оцінками, в той час, поки влада, центральна і місцева, гралася з закриттям та відкриттям ринків, селяни втратили до третини свого врожаю. І це теж матиме наслідки. Однак, міністр економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко катастрофи для держави в цьому не бачить.

“Якщо норми не будуть виконуватися, вони будуть закриватися, штрафуватися. Ми звернем увагу на “інвестиційні норми”. Ми не вважаєм, що це було дуже катастрофічно для економіки, враховуючи, що ми швидко ухвалюємо рішення про відкриття. Те, як зараз ми реагуємо по відкриттю, воно теж є правильним. Я не вважаю що воно було запізніле”, – каже Петрашко.

Втім, так не вважають ані на Херсонщині, ані в Закарпатті. Найголовніше в цій історії – втрачений час. Городина, що опинилась на смітниках або була продана за три копійки, це втрата обігових коштів аграріїв. Це означає, що в теплицях в селі Заріччя на наступний виробничий цикл не стане грошей. Менше грошей – менше городини. А для містян це знов означає імпорт і вища ціна. А для держави втрата ВВП і вивіз валюти з країни. Ми просто всі стали біднішими і це в кращому випадку.

Тут на допомогу могла б прийти влада, яка б організувала розрізнених фермерів, запропонувала їм кооперацію та вихід на супермаркети. І тут важка і неповоротка державна машина має зробити вибір: чиїх виробників підтримувати – наших чи закордонних. І те, на чий бік вона стане, ми можемо легко зрозуміти, пішовши в магазин.

The post Тонни дбайливо вирощених овочів на смітниках: українські фермери вимушені знищувати урожай, поки супермаркети торгують імпортом (ВІДЕО) first appeared on UA-IN.

Запис Тонни дбайливо вирощених овочів на смітниках: українські фермери вимушені знищувати урожай, поки супермаркети торгують імпортом (ВІДЕО) спершу з'явиться на UA-IN.

Але покупці, які прийшли в п’ятницю на ринки за покупками, були неприємно здивовані тим, що овочі буквально за добу дуже сильно подорожчали. Про це повідомляє hyser, пише agronews.ua.
Тепер зробити салатик з мелітопольських огірочків буде в два рази дорожче: з відкриттям ринків підприємці замість вже звичних 18-20 гривень за один кілограм стали просити за свій товар 33 гривні за один кілограм.

Вся справа в тому, що через закритих ринків фермери були змушені втратити значну частину своїх доходів, а тепер намагаються компенсувати втрати підвищенням цін на сезонні овочі.

Експерти коментують ситуацію на українських продуктових ринках ситуацію. Вони стверджують, що план підприємців по відновленню втрачених заробітків шляхом підвищення вартості товару ні до чого доброго не призведе, оскільки купівельна спроможність українців значно знизилася через карантин, а ранній сезонний врожай буде продовжувати гнити через відсутність покупця.

Крім того, фахівці вже роблять прогнози про вартість деяких продуктів на майбутнє. Так, кандидат економічних наук Ярослав Навроцький стверджує, що незабаром збільшиться вартість борщового набору, круп, а також яловичини і телятини, що може спровокувати попит на курятину.

The post На продуктових ринках фермери підняли ціни на овочі в два рази first appeared on UA-IN.

Запис На продуктових ринках фермери підняли ціни на овочі в два рази спершу з'явиться на UA-IN.