Російські військові на тимчасово окупованій території Херсонської області вбили семеро осіб. Серед жертв опинилася і гауляйтерка окупованого села.

Стали відомі подробиці вбивства.

Як стало відомо, вбивці людей в окупованому селі Абрикосівка – раніше засуджені російські військові.

“Влаштували справжню бійню. Серед убитих – гауляйтерка села, мирні жителі та інші російські військові. Трупи вбитих підпалювали та підривали гранатами”, – написав зокрема журналіст Денис Казанський.

РосЗМІ своєю чергою зазначають, что підозрювані у вбивстві людей на Херсонщині були сильно п’яні.

За словами співрозмовника агентства “РИА Новости”, підозрювані спалили будинок, де продавали алкоголь, убили жінку та забрали звідти двох своїх знайомих. Потім вони поїхали до Абрикосівки, але в лісосмузі стався конфлікт, і цих двох вони вбили, а тіла спалили, щоб приховати сліди злочину.Раніше стало відомо, що 65-річну Валентину Старченко знайшли в житловому будинку в окупованому селі Подо-Калинівка Херсонської області 23 квітня. Окупанти розстріляли жінку в живіт, підпалили будинок і зникли.

Також у селі Абрикосівка окупанти ударами по голові вбили окупаційну “очільницю села” Абрикосівка 54-річну Любов Тимчак і російського військовослужбовця 40-річного Олексія Глініна. Будинок із трупами теж підпалили. Потім росіяни вбили ще 32-річного місцевого жителя Сергія Шуваєва і військовослужбовця ЗС РФ у селі Абрикосівка. У цьому випадку тіла теж підпалили.

За підозрою у всіх цих убивствах затримали двох російських військових. Йдеться про 34-річного Олександра Осипова та раніше неодноразово судимого 36-річного Олександра Кайгородцева.

The post Росіяни підпалювали тіла та підривали гранатами: подробиці масового вбивства на Херсонщині first appeared on UA-IN.

Запис Росіяни підпалювали тіла та підривали гранатами: подробиці масового вбивства на Херсонщині спершу з'явиться на UA-IN.

У Бериславському районі на ворожій міні підірвався місцевий житель. Сталося це поблизу села Трифонівка.

Про це повідомляє Херсонська ОВА.

Деталі
Відзначається, що 34-річний чоловік наступив на вибухонебезпечний предмет. Потерпілого доставили до лікарні з численними травмами.

“В нього вогнепальні уламкові поранення обличчя, шиї, рік та ніг. Медики надають йому необхідну допомогу”, – повідомили в ОВА.

Людей учергове закликали бути обережними та не відвідувати місця, де ще не працювали вибухотехніки. Якщо ви помітили підозрілий предмет, слід негайно відійти на безпечну відстань та викликати рятувальників або поліцію.

The post У Херсонській області на ворожій міні підірвався чоловік: що відомо first appeared on UA-IN.

Запис У Херсонській області на ворожій міні підірвався чоловік: що відомо спершу з'явиться на UA-IN.

Про це повідомив очільник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. Відомо, що жінка померла на місці. Їй було 68 років.

Крім того, внаслідок атаки постраждав син загиблої. 43-річний чоловік отримав мінно-вибухову травму та поранення черевної порожнини.

“Його доставили до лікарні у тяжкому стані. Медики продовжують боротися за його життя”, – додав Прокудін.

В ніч проти 10 лютого росіяни атакували Україну дронами. У Харкові три безпілотники вдарили по Немишлянському району міста. Внаслідок цього був зруйнований об’єкт критичної інфраструктури, зайнялася пожежа. Згоріли більше 10 будинків.

Вранці стало відомо, що в результаті атаки загинули 7 мешканців Харкова. Серед жертв російського удару паралізований чоловік та його дружина, а також сімʼя з пʼятьох осіб – зокрема, троє дітей.

Згодом зʼясувалося, що разом із чоловіком та трьома дітьми – 7-річним Олексієм, 4-річним Михайлом та 10-місячним Павлом – загинула прокурор Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури. 35-річна Ольга Путятіна перебувала у декретній відпустці.

11 лютого у Харкові оголошено Днем жалоби.

The post Росіяни вбили жінку на Херсонщині, її син отримав важкі поранення first appeared on UA-IN.

Запис Росіяни вбили жінку на Херсонщині, її син отримав важкі поранення спершу з'явиться на UA-IN.

“Моя війна розпочалася так само, як і в Україні, 24 лютого, але я була в Чехії на роботі, – згадує Людмила Купрійчук. – До нас підійшла начальниця з іншого цеху і сказала: “Дівчата, в Україні війна, бомблять Київ”. Почала дзвонити в Україну, телефоную Максиму – не бере, знов телефоную – не бере. Взяв після п’ятого чи шостого дзвінка, каже: “Мам, все у нас нормально, чого ти кіпішуєш?”. Я питаю: Ти мені тільки скажи, де ти знаходишся? Ти у Львові на полігоні?”. Він каже: “Так”.

20-річний Максим, син Людмили Купрійчук, іще в 17 років вирішив, що хоче бути військовим. Згодом хлопець підписав контракт з легендарною 80-тою окремою десантного-штурмовою бригадою. Людмила не знала, що у перший день війни саме це військове формування взяло на себе удар на південному фронті: “Ми з ним переписувалися ще довго, я все питала, що там. “Мам, у нас срака”, – відповідав мені. Казав, що це не по телефону. “Я коли приїду, все тобі розповім”, – це останнє, що він написав. І все. 25 лютого ввечері подзвонила Аня з таким криком: “Тьоть Люда, тьоть Люда!”. Я починаю зриватися і кричати на неї: “Чого ти тьотяєш, чого кричиш, говори нормально, що сталося?”. – “Максима вбили”. – “Як вбили? Де вбили?”… Багато потім було подій. Про які краще взагалі не памʼятати нічого”.

Людмила до останнього не могла повірити у смерть свого сина і одразу почала обдзвонювати його бойових побратимів: “Я дзвоню: “Синочок, ти впевнений, що це Максим? Ну скажи мені!”. Він каже: “Так, впевнений. Я впізнав по його по телефону і по його берцях”. Ви розумієте, коли вам говорять, що твою дитину впізнали за телефоном і за берцями, ви ж не повірите в отаке, ви будете сподіватися до останнього, що це не так. І я так само. Кажу: “Марьян, точно?”. – “Точно”. І в мене істеричний крик…”

За кілька днів Людмила була вже в Україні з однією метою – забрати тіло сина, що залишилось лежати на полі бою в степах Херсонщини. Тоді їм з чоловіком Анатолієм це завдання здавалось найголовнішим у житті: “Ми приїхали до Херсонської області, а в саме Томарине, вже було видно блокпост.

Я зав’язала хустку, вийшла з машини і просто пішла до них. До мене йде молодий хлопець з автоматом, направленим на мене”.

“Кажу: “Здравствуйте. Я хочу забрать тело своего сына”. Він дивиться так на мене і каже: “Я такого не решаю, я сейчас позову старшего, подождите здесь”. Іде до мене такий собі колобок, добрий хряк такий, каже “здравствуйте”. Я до нього: “Я хочу забрать тело своего сына, я знаю, что он здесь”. Він каже: “Я это тоже не решаю, у меня есть старший, поехали”.

“Коли людина отримує звістку про смерть, це свідоме сприйняття. Тобто, свідомо я чую та якось сприймаю цю інформацію, але існує ще моє підсвідоме, яке продовжує відкидати реальність, – пояснює стан людей, які отримали звістку про втрату, психологиня Антоніна Картушинська. – Є момент, коли потрібне підтвердження для цього підсвідомого – тобто, побачити, що людина померла. На жаль, під час війни не завжди є можливість побачити і поховати. Але коли вона є, обов’язково треба це робити. Провести ритуал поховання, відбуття 9 днів, 40 днів. Близькі мають це проходити, тому що це і є частина проживання горя, це терапевтично, це здатне трохи полегшити емоційний стан”.

Про те, як важливо для сімей загиблих військовослужбовців отримати тіло рідної людини, не в теорії знає Тетяна Потоцька – волонтерка, яка повертає загиблих воїнів додому з їхнього останнього бою.

“Від родичів мені потрібно прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження, перша сторінка паспорту, прописка і сповіщення від військкомату. Жодного випадку не було, щоб я відмовила у перевезенні загиблого військовослужбовця. Якщо загинув військовий, це перевезення безкоштовне”.

Тетяні щомісяця доводиться робити для інших людей те, що Людмила Купрійчук зробила для свого сина. Під прицілами автоматів жінка вмовила окупантів пропустити її на поле, де ймовірно лежав її син.

“Коли ми приїхали до першого поля, в один бік було саме поле, а в іншу якісь огорожі. І тіла. Не хочу казати “тіла” – просто хлопці. Росіяни вийшли. Я кажу, що теж піду. Один каже: “Вам нельзя, вы ждите здесь. Будьте в машине”. Я відкрила дверцята задні, думаю, що хоч ступлю на ту землю та буду за ними приглядати. А опустити ноги не можу, бо прям коло машини лежить тіло чийогось сина, чийогось брата, може, чийогось чоловіка, розумієте…”

Людмила трималася з останніх сил. Але знайти сина серед решти загиблих було непросто. Тіло впізнав її чоловік.

“Я бачила, як він підняв руку, повернув і почав розривати бушлат, – згадує Людмила Купрійчук. – І в цей момент, коли Толя розривав йому бушлат, я казала, мовляв, дивись татуювання у нього на руці. Він тримає руку, випускає і просто сідає. Я розумію, що це все, бо він просто сідає і за голову береться руками. І я починаю кричати несамовито, а просто повз йде колона техніки з оцими “зетками”. Господи, горіли б ви всі! І під тобою трясеться земля, ти розумієш, що ця техніка просто розстріляла твою дитину. Вони взяли його, а я впала на коліна і кричала: “Покажіть мені його!”. Вони мені його не показали…”

“Так, впізнавалися тіла по татуюваннях. Коли родичі знають, що у воїна є тату, це найкраще працювало, – свідчить волонтерка Тетяна Потоцька. – Був у мене такий випадок, дуже болючий, коли ми привезли тіло, в той самий день було поховання, і дружина сказала, що це не її чоловік. Я тоді попросила всіх вийти з хати і ми почали роздягати цього військового. Це кричуща ситуація, але виходу іншого не було. Я почала знімати шкарпетки, діставати руки, розкривати костюм. Впізнали по зубах”.

Людмила повернула сина додому у багажнику власного авто.

“Колись він до бабусі казав: “Бабусь, ти побачиш, от я виросту і зроблю все, щоб по життю мене називали Максим Анатолійович”. Ви знаєте, коли його привезли з морга, перший вінок, який занесли до хати, був від міської ради: “Шановному Максиму Анатолійовичу”… Я просто стояла і думала: “От скажи мені, чого так? Чого Максимом Анатолійовичем ти став у 20 років?”.

“Важливий момент прожиття втрати близького – це правильно відгорювати. Це не означає почекати – мовляв, час мине і щось зміниться. Відгорювати – це дійсно або виплакати, або викричати, або відмовчати, адже є і таке поняття як усвідомлене усамітнення”, – пояснює психологиня Антоніна Картушинська.

Зараз Людмила добудовує дім, про який мріяв Максим. І попри біль утрати продовжує жити далі.

“Уламок, який дістали з його тіла, завжди зі мною, завжди біля мене. Це шмат заліза, який вбив мою дитину”.

Якщо ви з родини загиблого військового і не знаєте, как перевезти тіло, зверніться по допомогу до Тетяни Потоцької. Посилання на її сторінку у соціальній мережі: https://www.facebook.com/ekzotyk

The post Вивезла сина у багажнику. Матір розшукала в степах Херсонщин загиблого воїна first appeared on UA-IN.

Запис Вивезла сина у багажнику. Матір розшукала в степах Херсонщин загиблого воїна спершу з'явиться на UA-IN.

У Чорнобаївці на Херсонщині Служба безпеки України під час стабілізаційних заходів затримала ворожого поплічника, який за вказівкою гауляйтера Турульова розквартировував у селищі окупантів.

Про це повідомляє пресслужба СБУ.

Зрадником виявився мешканець Чорнобаївки, який після захоплення селища добровільно пішов на співпрацю з ворогом.

“Для цього запропонував свою «допомогу» колишньому очільнику місцевої окупаційної адміністрації колаборанту Юрію Турульову, який наразі переховується у захоплених районах півдня України. Саме за “протекцією” гауляйтера кремля його призначили керівником так званого “комунальні препринти сель ской территориальной общины”, – йдеться у повідомленні.

Зрадник займався розквартируванням особового складу окупаційних угруповань рф у приміщеннях місцевих підприємств. Також за його вказівкою підготували територію комунальних об’єктів для базування військової техніки та озброєння російських загарбників.

Також повідомляється, що на території власного підприємства він зберігав “гумдопомогу” з Росії, яку ворог намагався використати для забезпечення “явки” на псевдореферендумі.

Після звільнення селища зловмисник планував втекти до Росії. Суд обрав йому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Колаборанти та зрадники України
Від початку повномасштабної війни правоохоронні органи продовжують встановлювати особи людей, які добровільно пішли на співпрацю з російськими загарбниками.

Так, нещодавно, на Харківщині повідомили про підозру в колабораційній діяльності чоловікові, який обіймав посаду директора Палацу культури в селищі Борова Ізюмського району.

У Києві перед судом постане 49-річна працівниця одного з центрів надання адміністративних послуг столиці. Посадовиця закликала до захоплення державної влади.

А у Херсоні затримали ще двох працівників пенітенціарної служби. Їм повідомили про підозру у державній зраді – після захоплення міста вони перейшли на бік ворога.

The post Розселяв окупантів у приміщеннях підприємств: у Чорнобаївці СБУ затримала зрадника first appeared on UA-IN.

Запис Розселяв окупантів у приміщеннях підприємств: у Чорнобаївці СБУ затримала зрадника спершу з'явиться на UA-IN.

У звільненій частині Бериславського району Херсонської області в неділю, 30 жовтня, російські окупати обстріляли приватний будинок. На місці трагедії загинули мати та її донька.

Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

Російські окупанти вночі, 30 жовтня, обстріляли звільнені населені пункти Бериславського району Херсонської області. Ворожий снаряд поцілив у приватний будинок. Під його завалами знайшли тіло жінки. Матір загиблої госпіталізували, проте вона померла в лікарні.

“За процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури розпочато кримінальне провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України)”, – йдеться у повідомленні.

Контрнаступ на Херсон
Українські захисники продовжують звільняти від російських терористів Херсонську область. Сили оборони взяли під вогневий контроль усі мости на правому березі Дніпра на Херсонщині та періодично знищують там загарбників, які намагаються переправитися разом із військовою технікою.

У неділю, 30 жовтня, в районі Антонівського мосту пролунали вибухи.

Керівник української військової розвідки Кирило Буданов повідомляв, що операція зі звільнення тимчасово захопленого Росією Херсона, найімовірніше, триватиме до кінця листопада. Окупанти ж примусово змушують українців покидали свої домівки на окупованій частині Херсонщини. Також “друга у світі армія” мародерів краде майно українських громадян та вивозить його до Росії.

The post Тіло доньки було під завалами, її мати померла у лікарні: на звільненій Херсонщині окупанти вбили двох жінок first appeared on UA-IN.

Запис Тіло доньки було під завалами, її мати померла у лікарні: на звільненій Херсонщині окупанти вбили двох жінок спершу з'явиться на UA-IN.

Про це свідчить перехоплена СБУ розмова двох окупантів із так званої ДНР, які патрулюють для рашистів на сусідніх блокпостах у Херсонській області.

Відповідний аудіозапис перехопленої розмови СБУ оприлюднила на своїй сторінці у Facebook.

“Мені сказали: якщо підозріла особа, без розмов спалювати нах*й… У мене наказ від майора такий: з’являється машина чи фура, або щось з яблуками, дивишся, питаєш: “Що везеш?”. Якщо людина підозріла, єб*шити без розмов”, – сказав бойовик з позивним “Сєдой”.

А його співрозмовник уточнює: “…Ага, з твоєї сторони ви їх першими будете спалювати. А якщо не встигнете, то ми?”.

The post На блокпостах Херсонщини окупантам дозволили розстрілювати цивільних: перехоплена розмова загарбників first appeared on UA-IN.

Запис На блокпостах Херсонщини окупантам дозволили розстрілювати цивільних: перехоплена розмова загарбників спершу з'явиться на UA-IN.

Через проблеми із забезпеченням росіяни їдять собак.

Про це стало відомо СБУ з листування в Мережі між окупантами.

Так, один з них, який перебуває на території тимчасово окупованої Херсонщини, скаржиться своєму товаришу, що недоїдає, через це разом з побратимами їдять все, що ворушиться, зокрема, собак.

Жертвою голодних окупантів став йоркширський тер’єр.

Про це свідчить переписка російського загарбника, яку перехопила СБУ.

“Все х*ево. Нас укры е*ут, как молодых. Собак едим, жрать нечего. Сегодня йорка ели. Йоркширского терьера”, – пише своєму знайомому окупант.

За словами загарбника, у них немає харчів, тому що в армії відсутня логістика, і продукти не можуть постачати.

І щоб розжитися продуктами, окупант просить позичити грошей, але у друга з великої і заможної Росії їх немає.

The post “Собак їмо, жерти немає чого”: окупанти на Херсонщині скаржаться на проблеми з постачанням first appeared on UA-IN.

Запис “Собак їмо, жерти немає чого”: окупанти на Херсонщині скаржаться на проблеми з постачанням спершу з'явиться на UA-IN.

На Херсонщині український військовий підірвав міст ціною власного життя, щоб зупинити прорив ворога.

Про це інформує Генеральний штаб ЗСУ.

Одним із найважчих місць оборони України став Кримський перешийок, де одним із перших ворога зустрів окремий батальйон морської піхоти. Щоб зупинити просування танкової колони, було ухвалене рішення підірвати Генічеський автомобільний міст.

Виконати це завдання зголосився інженер окремого батальйону матрос Віталій Скакун. Міст було заміновано, але відійти звідти він не встиг. За словами побратимів, Віталій вийшов на зв’язок, та повідомив про те, що підриває міст.

“Одразу ж пролунав вибух. Наш побратим загинув. Його героїчний вчинок значно уповільнив просування ворога, що дало змогу підрозділу передислокуватись та організувати оборону”, – йдеться в повідомленні.

Командування морської піхоти буде клопотати перед вищим командуванням про присвоєння героєві державної нагороди.

The post “Серце обливається кров’ю” підірвав міст разом із собою: Віталій Скакун віддав життя за рідну Україну. Вічна пам’ять Герою first appeared on UA-IN.

Запис “Серце обливається кров’ю” підірвав міст разом із собою: Віталій Скакун віддав життя за рідну Україну. Вічна пам’ять Герою спершу з'явиться на UA-IN.

Про це повідомили у прес-службі ДСНС, пише “Цинічний Львів”.

Ще двоє пасажирів цієї ж автівки – отримали травми різного ступеню тяжкості. Наразі встановлюються всі обставини автопригоди.

«24 жовтня близько 01 год. 00 хв. на автодорозі між с. Давидів Брід та с. Мала Олександрівка Бериславського району внаслідок зіткнення автомобіля Volkswagen «Touareg» з деревом загинуло 4 особи (з них 2 дитини 2006 р.н.) та постраждало 2 дитини (2004 р.н.), яких з травмами різного ступеня тяжкості госпіталізовано до лікарні», – йдеться у повідомленні.

Як повідомив начальник відділу з розслідування злочинів у сфері транспорту Дмитро Думанський, на місці автопригоди поліцейські попередньо встановили, що за кермом автомобіля Volkswagen Touareg перебував 15-річний мешканець смт Велика Олександрівка.

«Також в салоні автомобіля перебували односельчани керманича віком 15 та 20 років, а також 21-річний мешканець села Нова Калуга, які разом з водієм загинули на місці ДТП. Ще двоє 17-річних пасажирів (мешканці смт Велика Олександрівка), доставлені в Великоолександрівську центральну лікарню з травми різного ступеню тяжкості», – зазначається в повідомленні.

В поліції повідомили, що подія кваліфікується за ч.3 ст.286 «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами» Кримінального кодексу України.

The post “Загинули діти віком 15-21 рік”: у ДТП загинуло четверо дітей, серед яких неповнолітній водій (ФОТО) first appeared on UA-IN.

Запис “Загинули діти віком 15-21 рік”: у ДТП загинуло четверо дітей, серед яких неповнолітній водій (ФОТО) спершу з'явиться на UA-IN.