Ініціатива залишати дітей на другий рік у тому ж класі спрямована на руйнацію української системи загальної середньої освіти, – вважає екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук

Він зазначив, що за умови відсутності мотивації у дітей радянська каральна педагогіка не працюватиме. Крім того, в сучасному інформаційному середовищі, за бажання, навчатися можна не відвідуючи школу.

У переважної більшості українських учнів відсутня мотивація здобувати освіту. Вони ходять до середньої школи тому, що «так потрібно».

Більше того, у нас до школи затягують чи не силоміць (часто – з допомогою поліції), танцюють (у прямому в переносному розумінні цього слова) перед здобувачами освіти, кормлять, розважають (часто замість освітнього процесу), до туалетних кімнат супроводжують, прибирають після учнів (часто – вчителі), бояться грізне слово сказати здобувачам освіти, терплять знущання і зневагу від багатьох, стеляться килимком перед тими, хто «яжемать», – написав Лікарчук.

То чи спрацює радянська каральна педагогіка, до якої нас тягне омбудсмен, за умов коли мотивації здобувати загальну середню освіти у величезної кількості учнів немає.

Тим більше, що в сьогоднішньому інформаційному середовищі, якщо маєш бажання, то освіту можна здобути і не відвідуючи школу, – додав він.

За словами відомого освітянина, подібна практика існує в кількох державах колишнього СРСР, а також там, де рівень мотивації дітей безкоштовно отримати освіту настільки високий, що подібна подія стане справжньою життєвою трагедією.

Більш того, така ініціатива в Україні не нова та була дуже поширена у школах колишнього СРСР, запевняє експосадовець. За його словами, залишення на повторний курс повністю відповідало духу і змісту каральної радянської педагогіки. Цей засіб впливу був в одному ряду із виключенням зі школи, видаленням із уроків, залишенням на додаткові заняття після навчального дня тощо.

Натомість, Лікарчук каже, що навряд чи хтось з педагогів зможе згадати приклад, коли учень, якого залишили на повторний курс, зміг виправитися.

Навпаки, поява дітей старших за віком стала проблемою і для школярів і для вчителів.

The post Стеляться і прибирають за учнями: відомий освітянин різко висловився про ініціативу профільної омбудсменки first appeared on UA-IN.

Запис Стеляться і прибирають за учнями: відомий освітянин різко висловився про ініціативу профільної омбудсменки спершу з'явиться на UA-IN.

Колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти та доктор педагогічних наук Ігор Лікарчук розповів, що шкільну форму раніше носили лише елітні заклади освіти. Натомість за часів СРСР таким чином намагались зробити усіх однаковими за зовнішнім виглядом.

Тож, за його словами, те, що зараз деякі керівники вимагаються від учнів дотримуватися єдиної уніформи ніщо інше, як пережиток совка.

Про це Лікарчук сказав в інтервʼю OBOZ.UA. Він зазначив, що у випадку, коли у старшокласника виросте борода і її вимагатимуть поголити, то це можна буде розцінювати, як порушення його прав. Тож, на його думку, скасування шкільної форми було одним із мудрих рішень в сфері освіти.

Те, що й зараз деякі керівники вимагають від учнів дотримуватися єдиної форми одягу, то це або глибокий пережиток совка, або домовленість на певних умовах із тими, хто цю форму виготовляє, – запевняє освітянин.

Між іншим, якщо у старшокласника виросла борода, то вимагати її поголити – може бути розцінено як булінг або порушення його прав. До мене з подібними питаннями не раз зверталися батьки таких здобувачів освіти, – додає Лікарчук.

Він пояснив, що раніше одним із чинників, який впливав на запровадження шкільної форми в незалежній Україні, було бажання підтримати вітчизняну швейну промисловість. І саме через це було видано перший указ президента про запровадження уніформи у школах.

На думку педагога, школярі мають ходити на навчання у зручному і комфортному одязі. А у випадку, коли учні старшого віку дозволяють собі певні надмірності, зокрема макіяж або прикраси, в кожному закладі освіти мають встановлювати певний дрескод.

За словами Лікарчука, він має бути розроблений за принципом: «можна все, крім..», а не: «можна лише…».

The post Вимога носити шкільну форму: відомий освітянин гостро висловив свою думку first appeared on UA-IN.

Запис Вимога носити шкільну форму: відомий освітянин гостро висловив свою думку спершу з'явиться на UA-IN.