В Україні за два роки повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, населення скоротилося з 42 до 35 мільйонів осіб.

Про це повідомив заступник директора українського державного Інституту демографії та проблем якості життя Олександр Гладун.

Play Video
Як зазначається, за час повномасштабного вторгнення РФ, враховуючи дані ООН, за кордоном перебувають 6,5 мільйонів українців. Проте треба розуміти, що зазначена цифра у 42 мільйоні осіб фігурувала як офіційна оцінка кількості населення на підконтрольній Україні території – без урахування тимчасово окупованих Криму та Донбасу.

Експерти вважають, що насправді кількість населення була менша – в межах 35-28 мільйонів. Оскільки ще тоді мільйони українців перебували за кордоном на заробітках.

Водночас Олександр Гладун в інтерв’ю DW заявив, що Європа після війни українських біженців повертатиме неохоче.

“У сучасній Європі демографічна ситуація також не дуже хороша, тому вони зацікавлені в українцях. І, швидше за все, у більшості країн буде політика, спрямована на те, щоб їх залишити з огляду на нинішні активні дії щодо їх адаптації”, – заявив демограф.

Крім того, після війни демограф прогнозує зустрічні міграційні потоки – тобто частина чоловіків поїде до своїх родин за кордон.

Проте кількість населення зменшується не тільки через виїзд українців за кордон, а ще й через смертність. І причина тут не лише у загибелі внаслідок бойових дій, а й через знищення рівня медобслуговування та зростання серцево-судинних захворювань. За два роки війни на підконтрольних нашій державі територіях зареєстрували понад мільйон смертей: у 2022 році – практично 542 тисячі, у 2023 році – понад 496 тисяч.

Експерт каже, що падіння показника у 2023 році пов’язане з тим, що зменшилась кількість областей, охоплених війною. Проте у 2021 році смертність була вищою – померли 714 тисяч людей.

Водночас Гладун не знає, чи входить до цифр Мін’юсту статистика щодо загиблих військових, оскільки вона засекречена. Але вважає, що має входити, оскільки їхнім сім’ям також видаються документи про смерть.

The post В Україні за два роки війни істотно зменшилася кількість населення: названо цифру, яка може шокувати first appeared on UA-IN.

Запис В Україні за два роки війни істотно зменшилася кількість населення: названо цифру, яка може шокувати спершу з'явиться на UA-IN.

Там зазначили, що більшість смертей пов’язана із застосуванням РФ бомб та боєприпасів великої зони ураження.

Про це йдеться у щоденному повідомленні Управління верховного комісара ООН з прав людини, опублікованому 3 травня.

Серед загиблих – 1 140 чоловіків, 734 жінки, 71 дівчинка та 84 хлопчики, а також 72 дитини та 1 092 дорослих, стать яких поки що невідома. Крім того, поранено 409 чоловіків, 329 жінок, 70 дівчаток, 82 хлопчики, а також 169 дітей та 2 294 дорослих, стать яких невідома.

В ООН вважають, що реальна кількість загиблих значно вища, проте через інтенсивність бойових дій її поки складно встановити.

The post Війна Росії проти України: ООН назвала кількість загиблих цивільних українців first appeared on UA-IN.

Запис Війна Росії проти України: ООН назвала кількість загиблих цивільних українців спершу з'явиться на UA-IN.

Про те, до чого призведе нововведення і чи вплине ситуація на ринок праці, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Навіщо хочуть скоротити кількість вихідних?

поява відразу трьох-чотирьох неробочих днів поспіль нібито заважає адаптуватися до робочих буднів;

«Перенесення робочих днів іноді призводить до чотирьох неробочих днів поспіль, що знижує трудову мотивацію, а також негативно впливає на можливість людини адаптуватися до робочого дня, наступного за довгими вихідними», – йдеться в пояснювальній записці.

багато вихідних поспіль нібито погано впливають на ефективність праці;

«Надмірна кількість переносів робочих днів негативно впливає на продуктивність праці, мінімізує можливості роботи з інвесторами та донорами і загалом формує негативну репутацію бізнесового потенціалу України в світі», – впевнені автори законопроєкту.

«типова радянська традиція»;

«Перенесення робочих днів – типова радянська традиція, яка досі зберігається в деяких пострадянських країнах, зокрема, в Росії», – написано в документі.

Скільки вихідних заберуть?

Якби документ був ухвалений раніше, то в 2021 році українці відпочивали б на три дні менше. Кількість перенесення робочих днів варіюється: наприклад, Великдень і Трійцю завжди святкують у неділю, отже, вихідний переноситься на понеділок. Інші свята відзначають без прив’язки до дня тижня: це може бути як вихідний, так і будній день.

Всього в Україні є 11 офіційних святкових вихідних. І це менше, ніж у багатьох країнах світу:

Аргентина – 19;

Колумбія – 18;

Японія – 16;

Гонконг – 16;

Таїланд – 15;

Росія – 14;

Малайзія – 14;

Литва – 13;

Італія – 12;

Іспанія – 12.

Чи вплине скасування перенесення вихідних на продуктивність?

Тут питання спірне. У комітеті Верховної Ради з питань соцполітики вважають, що вплине. Водночас опитані експерти менш оптимістично ставляться до нововведення. «Я не впевнена, що це дасть економічний ефект. Я абсолютно не впевнена, що це посприяє збільшенню продуктивності. Ба більше, я навіть не думаю, що цю ідею потрібно так активно обговорювати», – розповідає HR-експертка Тетяна Пашкіна.

«У нас дуже багато інших важливіших проблем: гендерна нерівність, сірий ринок тощо», – каже вона.

Старша наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень Лідія Ткаченко зовсім впевнена, що на продуктивність праці таке нововведення ніяк не вплине. Мовляв, щоб збільшилася продуктивність, потрібно міняти ситуацію в економіці, структуру зайнятості.

«За три дні продуктивність праці ніяк не порушується. Людям потрібно відпочивати, повинні бути можливості кудись поїхати, зустрітися з рідними. Це не найбільше зло: два-три рази на рік перенести вихідні», – зазначила вона.

Крім того, назвати перенесення вихідних «радянською традицією» вкрай складно: робити так почали лише 2011 року і передусім через релігійні свята Великдень та Трійцю. «У Радянському Союзі взагалі не відзначали релігійні свята. А релігійні люди, які всю ніч були на всеношній, наступного дня все одно нормально працювати не будуть», – говорить вчений.

Документ також не підтримує Головне науково-експертне управління Верховної Ради. Там вважають, що у вихідні дні зазвичай зростає попит, зокрема туристичних і культурних послуг, що загалом позитивно впливає як на інтереси працівників, так і економіки країни.

Саме твердження, що продовження робочого тижня допомагає поліпшити продуктивність праці, неоднозначне. Наприклад, кілька років тому експерти Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) заявили: робочий тиждень необхідно скоротити до 4 днів. Низка країн досі намагається впровадити нововведення і звітує про результати: продуктивність не губиться, а настрій співробітників поліпшується.

Таке нововведення підтримує і Міжнародна організація праці. Там підрахували: тривалість робочого дня і так скорочується. Ще 100 років тому люди працювали в середньому 3 тис. годин на рік. Це виходить приблизно по 13 годин на добу (за п’яти робочих днів на тиждень). Зараз у більшості розвинених країн нормою вважається 8-годинний робочий день.

З огляду на те, що законопроєкт зареєстрували відразу 15 нардепів від монобільшості, а головний автор документа – глава профільного комітету – цілком можливо, що вже незабаром ідею скоротити кількість вихідних підтримають у парламенті.

The post В Україні хочуть скоротити кількість вихідних днів: для чого це потрібно first appeared on UA-IN.

Запис В Україні хочуть скоротити кількість вихідних днів: для чого це потрібно спершу з'явиться на UA-IN.