Деякі процеси на планеті вже досягли точки неповернення через глобальне підвищення температури на 1,1 градуса. Попереду на нас чекають катастрофічніші події через зміну клімату.

Про це пише The Guardian.

За оцінками вчених, незворотні зміни через підвищення температури торкнулися льодовиків Гренландії, які вже тануть, що призвело до підвищення рівня океану.

Також сталося порушення течії Гольфстрім в Атлантичному океані, порушився режим дощів, що призводить до посух, а також почала різко танути багата на вуглецю вічна мерзлота в різних куточках Землі.

Якщо температура підвищиться на 2 градуси, то світ чекає ще більше катастрофічних подій, вважають вчені.

“Подолання моментів, таких як танення льодовиків, що почастішали, чи танення вічної мерзлоти і багато іншого, означає, що нам терміново потрібно задуматися про те, як зберегти придатні для життя умови на Землі до того, як стане занадто пізно”, — зазначив експерт Рокстрем.

The post Земля перебуває на межі кількох кліматичних катастроф: вчені б’ють на сполох first appeared on UA-IN.

Запис Земля перебуває на межі кількох кліматичних катастроф: вчені б’ють на сполох спершу з'явиться на UA-IN.

Протягом 10 років в Україні з’являться природні явища, до яких країна не готова. Про це під час пресконференції “Про виклики екологічного розвитку в Україні” заявила президентка Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок, пише “Укрінформ”.

“За прогнозами кліматологів і вчених, природні зони в Україні зсунуться з півдня на північ уже в найближчі 10 років на 150–200 км. Ми відчуємо зовсім інші природні умови і клімат. Зміни клімату не пожаліють нікого”, – сказала вона.

За словами Циганок, Україна має бути готовою адаптуватися до цих змін.

“Згадайте, у середині квітня, коли Київ накрила пилова буря. Ці бурі будуть повторюватися. А сніжні зими, до яких ми звикли, навряд чи повернуться в наші широти. Одночасно наклалася проблема масштабних лісових пожеж, дефіцит питної води”, – вважає експертка.

Сильний поривчастий вітер 16 квітня підняв піщану бурю над Києвом та областю. У Києві, а також у Ворзелі, Ірпені, Бучі, Борисполі та інших населених пунктах Київської області небо змінило колір через величезні маси піску, підняті у повітря.

The post Кліматичні зони в Україні зсунуться з півдня на північ протягом найближчих 10 років – учені first appeared on UA-IN.

Запис Кліматичні зони в Україні зсунуться з півдня на північ протягом найближчих 10 років – учені спершу з'явиться на UA-IN.

Особливо це стосується країн, що розвиваються, адже там умови роботи можуть бути на межі можливостей людського організму. Наприклад, це стосується роботи на землі чи на будівництві на відкритому повітрі, або ж у приміщенні – на фабриках чи у лікарнях.

Глобальне потепління веде до того, що така робота та ще й влітку може бути просто неможливою для людини.

Коли ми зустрілися із лікарем Джиммі Лі, його окуляри запітніли, шия та спина також були повністю мокрими.

У відділенні спеціально відключили кондиціонери, щоб прибрати один із шляхів розповсюдженні вірусу. І Джиммі Лі та його колеги відчули, що стали “більш роздратованими, грубими один з одним”.

Захисне спорядження робить цю роботу ще більш важкою, бо шари пластику утворюють свій пекельний мікроклімат.

“Це просто збиває з ніг, коли ти робиш це вперше, – розповідає доктор Лі. – А відпрацювати так восьмигодинну зміну – справді нестерпно допікає”.
Але як лікар Джиммі Лі також розуміє, що перегрів організму позбавляє медичних працівників того, що може виявитися життєво важливим для пацієнтів, – здібності швидко приймати рішення.

Іншою небезпекою є те, що за таких умов можна не звернути увагу на перші ознаки теплового удару – нудоту та запаморочення, аж поки ви просто не втратите свідомість.

Що таке тепловий удар?

Якщо тіло не може нормально охолоджуватися, і температура зростає, поки не починають відмовляти ключові органи.

Це стається, коли головний спосіб боротьби із надмірною спекою – випаровування поту зі шкіри – не спрацьовує через надмірно вологе і спекотне повітря.
Як пояснює доктор Ребека Лукас з Університету Бірмінгема, симптоми можуть посилюватися від дезорієнтації та втрати свідомості до припинення роботи нирок та шлунку.

“Наслідки перегріву можуть бути дуже серйозними, і вони вражають увесь організм”.
Як ми можемо ци виміряти?

Система, відома як Wet Bulb Globe Temperature (WBGT) вимірює не лише температуру, але й вологість, що дає змогу правильніше оцінити ситуацію.

Її розробили у 1950-х для військових США, коли переглядали стандарти безпеки.

Наприклад, коли індекс WBGT досягає 29C, є рекомендація припиняти усі фізичні вправи для тих, хто не пройшов акліматизацію.

Але це саме той рівень небезпеки, у якому постійно працюють доктор Лі та його колеги у лікарні Сингапуру.

Американські військові припиняють усі силові вправи, якщо індекс WBGT сягає 32C, – за таких умов ризики для здоров’я стають “екстремальними”.

Саме такий рівень температури та вологості зафіксувала в одній з індійських лікарень професор Відья Венугопал з Університету Шрі Рамачандра.

Вона також з’ясувала, що на одній з соляних копалень температура за шкалою WBGT впродовж дня сягає 33C, – зазвичай тоді працівники ідуть в укриття.

На сталеливарному заводі цей показник підвищується до 41.7C, і тоді, за словами професора, робітники ризикують “заробити” серйозні хвороби.

“Якщо це відбувається з дня у день, люди отримують постійне зневоднення, що викликає проблеми із серцем, нирками, а також виснаження”, – пояснює професор Венугопал.

Який вплив матиме зміна клімату?

Зі змінами клімату дедалі більше людей відчуватимуть на собі наслідки цього пекельного поєднання високої температури із вологістю.

Професор Річард Беттс із британського Метеорологічного офісу з’ясував, що кількість днів, коли WBGT перевищуватиме 32C буде підвищуватиметься. Наскільки – залежатиме від того, чи знижуватимуться викиди парникових газів.
Він детально пояснює небезпеку того, що мільйони людей нині вже змушені працювати саме за таких умов поєднання високих температур та вологості.

“Людина сформувалася в умовах певних температур. Кому тепер, коли спекотніше стає по всьому світу, рано чи пізно ми опинимося в ситуації, коли для нас стане просто надто спекотно”.

В іншому дослідженні, оприлюдненому цього року, йдеться про те, що до 2100 року під загрозою теплового стресу опиняться понад 2 мільярди людей. Це вчетверо більше, ніж зараз.

Що можна зробити?

Як каже доктор Джиммі Лі, це не “ракетна технологія”.

Люди мають пити багато води перед роботою, особливо, якщо є ризики перегріву, робити регулярні перерви, і знову пити під час цих перерв.

Адміністрація його лікарні почала роздавати медичним працівникам холодні напої, аби хоч якось допомогти під час “спекотної” зміни.

Але, визнає сингапурський лікар, простіше сказати, ніж зробити. Наприклад, для нього і колег будь-яка перерва означає, що треба знімати усі захисні обладунки, а потім знову проходити через процес вдягання всього комплекту.

Як каже доктор Лі, є й ще одна проблема: багато хто з його колег свідомо не хоче багато пити, аби уникнути біганини у туалет.

До того ж, є ще й бажання відпрацювати свою зміну якомога краще, і не підводити пацієнтів та колег за кризових обставин.

Доктор Джейсон Лі із Національного університету Сингапуру входить до інтернаціональної групи вчених, які досліджують небезпеки для людства, пов’язані із підвищенням температури.

Він твердить, що складності, з якими стикнулися медики, що стікають потом у захисних пластикових костюмах, можна назвати “генеральною репетицією” того, що очікує на світ через зміни клімату.
“Зміни клімату – велетенська проблема, і ми маємо скоординувати зусилля усього світу, аби підготуватися до того, що відбуватиметься, – каже науковець. – Якщо ні, то за це доведеться заплатити високу ціну”.

The post Зміни клімату: світ може стати “надто спекотним для людей” first appeared on UA-IN.

Запис Зміни клімату: світ може стати “надто спекотним для людей” спершу з'явиться на UA-IN.

Чи дійсно лісове господарство та нелегальний промисел деревини стали головними причинами катастрофічного паводка, який вже увійде в історію України на рівні з повенями 1998 та 2008 років.

Оксана Марискевич, провідний науковий співробітник Інституту екології Карпат НАНУ:
Ліс – це один з чинників паводку, але не основний.

Повінь ніхто б не міг скасувати, але її наслідки могли б бути набагато меншими.

Наприклад, якщо хоча б частково виконали державні програми протипаводкового захисту басейнів річок, ухвалені після попередніх великих паводків, таких як 2008 року.

Загалом же окрім величезної кількості опадів, коли випало дві місячні норми за короткий час, тут вплинув комплекс чинників.

Наприклад, стан лісових доріг – їхня щільність надто низька, щоб розосередити стік.

Лісові дороги одразу перетворюються на потоки й одна справа, коли стік йде єдиним шляхом, й зовсім інша, коли він розосереджений. У європейських країнах лісових доріг значно більше.

Інші причини: несанкціонований відбір гравію з гірських річок (я не чула, щоб за це когось карали), спрямлення русел, поганий стан берегів, забудова у захисних зонах біля гірських річок та непотрібне цементування.

Треба додати і те, що не спорудили сухі водоутримуючі ємності. Їх будують досить високо у долинах, щоб перехопити верхню хвилю, яка формується в горах. Тільки по програмі Тиси мало бути 52 таких ємності. Наскільки мені відомо, до цієї цифри не підійшли й близько.

У нас завжди так виходить, що замість фінансування державних програм ми потім витрачаємо кошти з резервного фонду Кабміну на наслідки повеней.

Ще вплинуло шалене засмічення річок, у чому винні і місцеві мешканці, і місцева влада, адже не у всіх гірських селах налагоджений збір побутових відходів.

Без сумніву, вирубування лісів також впливає.

Якщо є природний незайманий ліс, то масштаби змиву, водної ерозії, на порядок нижчі.

Але коли говорять лише про “лисі Карпати”, як головну причину повені, то не може одна сфера бути винною у всьому.

Не вести лісове господарство неможливо.

У будь-якому разі ліс не в змозі взяти на себе таку кількість води.

Юрій Дебринюк, професор кафедри лісових культур і лісової селекції Національного лісотехнічного університету:
Нинішні повені не пов’язані з вирубкою лісів.

Ліси рубалися завжди і значно більше, ніж зараз. Сьогодні обсяги вирубки менші, ніж були раніше – я працював у Карпатах у 1980-і роки, й тоді обсяги вирубки були набагато більші.

А повені все одно траплялися, вони є зараз та будуть в майбутньому.

Річ у тім, що лісовий ґрунт має певну водоутримуючу здатність. Якщо дощ буде лити безперервно кілька днів чи тижнів, то ніякий ліс з таким навантаженням не справиться.

Вода або просто стікає, або ж з нею все сповзає вниз – коли близько до поверхні є водостійкий пласт, утворюється прошарок води між пластами й тоді відбувається зсув.

Тому не можна говорити, що вирубка лісів стала причиною цьогорічних повеней, хоча ліс і відіграє велику водорегулюючу роль.

Головна причина – величезна кількість опадів протягом дуже малого часу.

Зараз розподіл опадів у часі різко змінився – фактично річна сума опадів може випасти протягом червня, а далі маємо посуху.

В останні роки повеней не було, тому що не було багато опадів. Але ось вода вилилася за два тижні – отримали повінь.

Людська діяльність також негативно впливає, але цього уникнути неможливо – ліси рубають усюди й повені бувають усюди. Польща і Німеччина, наприклад, вирубують набагато більше лісів, ніж Україна.

А у нас обсяги вирубки зменшилися, тому що деревину зараз ніхто не скуповує й великі лісгоспи на ладан дихають.

Незаконної вирубки також стало менше. Ніхто не рубає, тому що просто немає куди ліс реалізувати.

Анатолій Павелко, еколог організації “Дунайсько-Карпатська програма”:

Катастрофічні паводки, як правило, викликані низкою чинників, й говорити, що причиною є лише через стан лісового господарства, не можна.

Перший чинник – кліматичні зміни. Три останні роки були дуже посушливі. Далі цього року була маловодні зима й початок весни.

А потім сталося так, що за кілька днів у Карпатах випадає місячна норма опадів.

Зрозуміло, що природна система стоку не справляється.

Але насправді катастрофічні наслідки спричинив поганий стан господарства.

Багатьма речами тут просто знехтували, а норми не змінювали відповідно до кліматичних змін.

Друга проблема – забудова річкових заплав, що робилося в маловодні роки.

В Україні найдорожчі ділянки – по берегах річок, бо всі хочуть мати доступ до води. Тому й виходить, що кожні 10-12 років таку нерухомість затоплює.

Природні ділянки річок треба відновлювати, а різні перешкоди для них, такі як греблі, в умовах зміни клімату критично важливо прибрати.

Третя причина – поганий догляд за господарськими системами.

У містах не прочищені каналізації, а під мостами накопичується сміття, яке часто накидають місцеві мешканці. Це утворює додаткові затори для води.

Що ж до лісового господарства, то воно справді має несталі шкідливі практики.

У першу чергу це стосується суцільних вирубок на великих площах, коли екосистема вже не здатна поглинати воду й вона з підземного стоку швидко переходить у поверхневий.

Якщо ж рубати правильно і, скажімо, не вирізати повністю ліс на якійсь горі, то можна заготовляти аналогічні обсяги деревини з меншою шкодою для природи.

Інша проблема тут – відсутність відвідних каналів, через що лісові дороги перетворюються на такі собі річища, по яких несеться вода, а внизу виникає повінь.

Крім того, деревину з лісосік все ще перевозять водотоками, руйнуючи їх. Частина деревини просто там залишається, і захаращує водотоки. Зараз це одне з найбільш поширених порушень лісового законодавства.

Зрештою, впливає і те, що у нас відсутні плани реагування на такі проблеми – влада виїжджає і намагається латати те, що розвалилося.

В інших країнах є плани адаптації до кліматичних змін, а вони вже відбулися. Й Україні потрібно будувати своє господарство, соціальну та природоохоронну сфери з урахуванням кліматичних прогнозів.

Вже зрозуміло, що нам треба бути ще ощадливішими та акуратнішими, ще більше берегти природні екосистеми. Треба побудувати таку інфраструктуру, яка могла б витримувати такі навантаження від злив і розлиття річок.

І варто розуміти, що навіть якщо зараз припинили великі суцільні та незаконні вирубки, то це не означає, що на наступний рік ситуація покращиться.

Питання лісу – це питання десятків, а часом і сотень років.

The post Чому затопило Карпати та чи пов’язано це з вирубкою лісів first appeared on UA-IN.

Запис Чому затопило Карпати та чи пов’язано це з вирубкою лісів спершу з'явиться на UA-IN.

Про це заявив директор Українського гідрометцентру Микола Кульбіда виданню GreenPost.

За словами Кульбіди, українцям не варто дивуватися цього сезону тим, що “накриватимуть” країну смерчі і грози. Хоча літо не дуже відрізнятиметься цього року від років попередніх.

При цьому, застерігає метеоролог, грози і смерчі таки періодично сунутимуть на територію нашої країни – навіть при низьких температурах у всіх регіонах країни.

До слова, у липні та серпні прогнозують спеку.

The post “Накриють” смерчі та сильні грози: метеоролог застеріг українців про аномалії first appeared on UA-IN.

Запис “Накриють” смерчі та сильні грози: метеоролог застеріг українців про аномалії спершу з'явиться на UA-IN.