Тотальний локдаун в Європі призвів до масового напливу відпочиваючих в Буковель. А значить вартість на різні послуги й продукти – стали стрімко зростати. Так, наприклад, можна купити каву по 100 гривень і це далеко не все, пише РБК. Ознайоммось і з іншими цифрами.
Блогер з Харкова Євген Хаустов у своєму Instagram розповів про середню вартість відпочинку в Буковелі особи на добу. На Різдво ціни зросли – екіпірування, комплектуючі та проживання склали 1500 гривень без харчування.

Якщо підняти питання про їжу, то гречка з м’ясною підливою, салатом з капусти, склянкою компоту буде дорівнює 250 грн. Ціна на каву американо на гірськолижному курорті досягла 100 гривень
Ціни на продукти в магазинах на курорті в середньому у 2, місцями в 3 рази вище, ніж в решті України.
Зазначимо, що курорти Буковель, Драгобрат, Мигове та Славське працюють під час карантину з обмеженнями. Так, ресторани в готелях з 8 по 24 січня закриті, але готелі й гостьові будинки працюють.

Найменша вартість ночі в хостелі в Буковелі дорівнює 400 грн/ос. За номер – від 900 грн.

З 13 січня середня вартість номера – 1400 грн/на добу. А за 2400 грн/на добу можна не тільки переночувати, а й поснідати, а також відпочити у спа-центрі в готелі.

Примітно, що деякі господарі готелів в Карпатах побоюються відтоку і без того невеликої кількості туристів, тому влаштовують акції й пропонують людям різні знижки.

The post Ціни на відпочинку в Буковелі в розпал локдауну вражають, деталі: “кава по 100 гривень і це далеко не все” first appeared on UA-IN.

Запис Ціни на відпочинку в Буковелі в розпал локдауну вражають, деталі: “кава по 100 гривень і це далеко не все” спершу з'явиться на UA-IN.

7 вересня чоловік помер від коронавірусу на курорті, куди прилетів разом із дружиною та донькою. Про подробиці трагедії розповіла дружина покійного закарпатця Вікторія Лях.

Перед поїздкою сім’я не робила тести на COVID-19, адже не бачила у цьому потреби, бо почувались добре. Вже за кілька днів на відпочинку чоловіку стало погано, пише ТСН.

“Ніякого натяку на щось подібне не було. Зле йому стало вже на четвертий день відпочинку. Спочатку думали, що кондиціонер надув, так як день перед тим так само погано було мені”, – розповіла нам Вікторія Лях.

Жінка каже, що сім’я почала приймати ліки від грипу, але чоловікові ліпше не ставало.

“Ми приймали ліки від грипу. Мені начебто допомогли, а чоловіку – ні. Після 3-ох днів невдалого лікування та погіршення самопочуття і після того, як я перестала відчувати смаки та запахи, то зрозуміла, що ж це таке. Ми звернулися в місцеву клініку, щоб оглянули і надали якусь необхідну медичну допомогу. Тоді і взяли тест ПЛР, який виявився позитивним”, – розповідає Вікторія Лях.

На жаль, чоловіка врятувати не вдалось. 7 вересня в лікарні “Анадолу” внаслідок ускладнення від коронавірусної інфекції він помер.

“Сказати, що це горе для нашої сім’ї – не сказати нічого. Так, як мій Аттіла був не тільки хорошим батьком та ідеальним чоловіком, для якого сімейні цінності були завжди на першому місці – він був нашою душею, нашими крилами за спиною (як я все шуткувала до нього) нашою підтримкою і опорою! Він був людиною з безмежно добрим серцем та щирими емоціями!”, – розповіла нам Вікторія Лях.

Зараз жінка перебуває в Туреччині з покійним чоловіком та своєю донькою, в якої теж виявили коронавірус.

“Нам з донечкою зробили тести, позитивний результат показало тільки в неї, хоча вона захворіла між нами сама остання. Почувала себе відносно добре”, – розповіла Вікторія Лях.

Наразі дружина померлого намагається організувати репатріацію чоловіка на Батьківщину.

Нагадаємо, раніше подруга родини Ірина Гуцол повідомила, що сім’ї Вікторії Лях потрібні кошти на транспортуваннятіла чоловіка до України.

Вона зазначила, що страховка у чоловіка була, утім її термін закінчився напередодні трагедії.

Крім того, вона опублікувала відповідь страхової компанії, де зазначається, що турист взагалі не мав розширеної програми страхування на випадок COVID-19, тому вартість репатріації вони не зможуть покрити.

У Міністерстві закордонних справ України відповіли, що Консульство України в Анталії врегулювало питання про транспортування покійного чоловіка на Батьківщину.

“Консульська установа перебувала в постійному контакті з близькими померлого, медзакладом та страховою компанією. Консулами забезпечено належне документування факту смерті нашого співвітчизника, оформлення необхідних супровідних документів, а також врегульовано проблемні питання, пов’язані з репатріацією тіла”, – відповіли нам у пресслужбі МЗС.

The post “Погано стало на 4 день”: дружина померлого від коронавірусу у Туреччині українця розповіла подробиці трагедії first appeared on UA-IN.

Запис “Погано стало на 4 день”: дружина померлого від коронавірусу у Туреччині українця розповіла подробиці трагедії спершу з'явиться на UA-IN.

У мережі показали покинуте Українське село без жителів. Про це розповіли на сторінці проекту “Captain Dzembronia”у соцмережі Facebook.

Повідомляється, що на Закарпатті, поблизу румунського кордону знаходиться Село Буркут, яке раніше було відомим курортом, а зараз повністю покинуте.

У селі немає жодного жителя, а старі розбиті будинки заповнені різним сміттям.

“Село Буркут – колись відомий курорт, а тепер пустка схожа на Прип’ять. Розташований під румунським кордоном, там, “де дітько говорить добраніч”. Туди важко дістатися, а ще важче вибратися. Саме так виглядає українська Шамбала.”- сказано в повідомленні.

Варто відзначити, що в південно-східному напрямку від села Буркут знаходиться гідрологічна пам’ятка природи – “Болото Висяче”. Також недалеко від села розташована Ботанічна пам’ятка природи під назвою “Редіскул”.

Село відоме джерелом з мінеральною водою типу “Єсентуки”, “Боржомі”, яка називається “Буркут”, що означає кисла, винна вода. Саме від неї походить назва села.

Відомо, що влітку в 1901 році в Буркуті жила Леся Українка, яка 40 днів лікувалася водою з мінеральних джерел. Тут відома поетеса написала цілий цикл віршів. Два рази до Лесі Українки в Буркут приїжджав Іван Франко, який пригощав її власноруч спійманою фореллю.

The post У мережі показали “мертве” українське село, мороз по шкірі: “Як Прип’ять” first appeared on UA-IN.

Запис У мережі показали “мертве” українське село, мороз по шкірі: “Як Прип’ять” спершу з'явиться на UA-IN.

Відвідувач пляжу розповів, що бачив, як баклан прилетів на берег, пройшовся поміж трупів інших пташок та впав поруч.

У курортному селі Лугове на Миколаївщині виявили багато мертвих бакланів на березі моря. Про це у Facebook написала одна із відпочивальниц.

“Отже, друзі, ситуація така. Відпочиваємо в Луговому. Вчора було все добре, чиста вода. Сьогодні приїжджаємо і бачимо картину – весь берег усипаний мертвими чорними бакланами, море вкрите підозрілою піною”, – написала дівчина.

За її словами, впродовж п’яти хвилин прогулянки вздовж узбережжя, вона нарахувала 8 мертвих птахів. Інший відвідувач пляжу розповів, що бачив, як баклан прилетів на берег, пройшовся поміж трупів інших пташок та впав поруч. Авторка допису висловила сумніви, що вода може бути безпечною для людей. Водночас адміністратор пляжу припустив, що причиною такої ситуації може бути викид хімічних речовин з якогось із суден.

“Викликала поліцію, задокументували інцидент, склали протокол. Передали справу в слідчий комітет з екологічного захисту. Чекаю на оперативну службу. Пташок зібрали, також взяли зразок води. Наполягатимемо на експертизі”, – написала користувачка Facebook.

The post Узбережжя українського курорту встелене мертвими птахами first appeared on UA-IN.

Запис Узбережжя українського курорту встелене мертвими птахами спершу з'явиться на UA-IN.

Мешканці не проти самого будівництва, однак невдоволені незаконним дерибаном їхньої ж землі

За даними реєстрів, чимало виділених паїв зареєстровані на пов’язаних із концерном людей

Однак компанія запевняє, що діє у правовому полі і вже у 2021 році розпочнуться роботи зі зведення курорту, який має затьмарити Буковель.

У селищі Славське на Львівщині розгорається скандал через будівництво нового гірськолижного курорту концерном “Галнафтогаз”, куди входить одна з найбільших мереж автозаправних комплексів в Україні “ОККО”.

Інформація, яку ми отримали в результаті цього розслідування, дає підстави стверджувати, що бізнес-структура, судячи з усього, де-факто “приватизувала” місцеве самоврядування, пролобіювала призначення свого голови об’єднаної територіальної громади, а першим його заступником поставила рідного брата топменеджера “ОККО”.

Як великі гроші і вплив купують владу і руйнують реформу децентралізації.

У чому суть конфлікту
Чутки про те, що “Галнафтогаз” хоче будувати другий Буковель, з’явилися ще у 2017 році. Того ж року у Славському компанія відкрила одну зі своїх заправок і зареєструвала “ОККО-Рітейл”, щоб платити податки в місцевий бюджет. Схоже, що концерн зробив це для не кращого життя людей, а щоб за рахунок впливу на місцевий бюджет обстоювати свої бізнес-інтереси. Але про це пізніше.

Того ж року на місцевих виборах територіальної громади переміг Володимир Бега. Він – власник місцевої бази відпочинку, бізнесмен і, по суті, людина “Галнафтогазу”. Цього у Славському ніхто навіть не приховує. Напередодні тих-таки виборів 2017 року за нього відкрито агітував і тодішній голова Львівської обласної адміністрації Олег Синютка. Мовляв, “не буде Беги – не буде і великого інвестора”. Невже у голови чималого регіону на той час не знайшлося інших важливих справ?

“Ресурс на тодішніх виборах справді працював на боці Біжи. Синютка відкрито, публічно і майже в ультимативній формі заявив: “Хочете фінансування – маєте підтримати нашого кандидата “.

“Але треба бути чесним: примусово людей до урн не вів ніхто. “ОККО” і мене зондувала, чи не буду я пхати палиці в колеса в будівництво їхнього курорту. Я відповів, що для мене, як для сільського голови, який 13 років прожив майже на нульовому бюджеті, будь-який інвестор за щастя. Більше на переговори зі мною не виходили, а вибори виграв Бега”, колишній глава Волосянківскої сільради Василь Білинець, який теж балотувався на посаду селищного голови Славського у 2017-му.

За його словами, Відтоді “ОККО Рітейл” перевів свої податки у Славське, річний бюджет громади збільшився мінімум на 38 млн грн. Це річна сума податків компанії. Але ось тут найцікавіше, щодо податків. Адже саме ними почали шантажувати місцеву владу. Мовляв, якщо ми не побудуємо курорт або хтось цьому заважатиме – ми підемо разом із податками.

“Галнафтогаз” призначила “смотрящего” за Славським
Інформацію про “приватизацію” “Галнафтогазом” місцевого самоврядування у Славському OBOZREVATEL підтвердив директор курорту “Захар Беркут” Роман Шийко. За його словами, нинішній глава ОТГ Володимир Бега – людина абсолютно залежна від бізнес-групи. Крім обстоювання будівництва курорту, він постійно наголошував, скільки користі, завдяки податкам ОККО, вони роблять для села.

“Своїми податками “Галнафтогаз” купив лояльність депутатів, які обиралися від своїх округів. Якщо вони не голосуватимуть в інтересах компанії, їхні округи не отримають фінансування, за рахунок чого зараз проводиться значне покращення тієї самої інфраструктури. Відповідно, у депутатів буде менше шансів переобиратися знову. Так ця схема працює у Славській селищній раді. І коли два роки тому я просив відвести в оренду землі під наш курорт, Бега відверто зізнався, що має враховувати позицію “Галнафтогазу”, – уточнив він.

А тепер про скандали. Загалом ні Шийко, ні місцеві не проти будівництва нового курорту. Проте люди незадоволені дерибаном їхньої ж землі. Адже саме за допомогою, зокрема, і податкового шантажу у 200 жителів селища Верхня Рожанка незаконно забрали 40 гектарів.

“Сільрада довго не давала ходу заявам на приватизацію, а тим часом люди “Галнафтогазу” паралельно пропонували їм гроші за відмову від землі і оформлювали її на потрібних компанії людей. Хтось погодився на таку схему, а хтось ні. Або ж, користуючись правом громадянина на безкоштовне виділення землі в розмірі 2 га для введення сільського господарства, оформлювали її на людей компанії”, – додав Шийко.

Згодом ці землі були перепродані ТОВ “Славське”, кінцевими бенефеціарами якого є Віталій Антонов (власник “Галнафтогаз. – Ред.) і Василь Даниляк, його права рука. А рідний брат Василя, Олег Даниляк, як зазначено вище – перший заступник голови ОТГ. Шийко називає його “смотрящим за всіма процесами, щоб і миша не пробігла повз інтереси “Галнафтогазу” в суспільстві”.

Зараз на ТОВ “Славське” зареєстровано 15 земельних ділянок загальною площею 20 га. Цільове призначення – для ведення особистого сільського господарства. Але це поки що. Згодом юристи компанії можуть змінити його на те, що потрібно. Для цього, щоправда, необхідне рішення селищної ради, але з огляду на те, що більшість депутатів обстоюють будівництво курорту, можна вважати, що справу зроблено.

Шийко каже, що про дерибан землі у Верхній Рожанці (село, яке входить в Славську територіальну громаду. – Ред.) дізналися цього року у січні, помітивши на кадастровій карті, що ділянки передані фізичним особам під сільське господарство. Багато з цих людей, а їх близько 25, так чи інакше пов’язані з “Галнафтогазом”. Є навіть уродженці Херсонщини, яким сільрада виділила здебільшого до 2 га землі під ведення сільського господарства. Отримати стільки землі зараз майже неможливо. Є пріоритетні списки, згідно з якими мають право пільговики, наприклад, ветерани АТО.

Наприклад, Савчук Іванні Володимирівні зі Львова дісталося 2 га землі. Вона – менеджерка однієї з компаній Віталія Антонова – керівника “Магнолія ІСТ”, яка займається будівництвом.

“Рішення сільської ради є, але публічності не було. Запитав у одного з депутатів, як же так, і зрозумів, що вони голосують, самі не розуміючи за що. Всі рішення, які виносяться на сесію, готуються апаратом селищної ради, здебільшого сформованого з колишніх працівників “Галнафтогазу”. Вони працюють там землевпорядниками, юристами. Хоча щойно створювалася ОТО, “Галнафтогаз” зазначав, що не втручатиметься в діяльність органів місцевого самоврядування і не буде заводити своїх людей – все це справи місцевої громади”, – підсумував Шийко.

Перший заступник Славського ОТГ – рідний брат топменеджера “ОККО”
Славська територіальна громада утворилася у серпні 2017 року. До її складу входять 26 депутатів. Місцеві стверджують, що інтереси “Галнафтогазу” у громаді підтримує більшість. Крім депутатів, це ще фактично весь топменеджмент в особі начальника відділу земельних відносин Володимира Голеця, начальника відділу архітектури Олександра Медведчука і, власне, першого заступника голови громади Олега Даниляка.

Згідно з офіційною декларацією, у Голеця на рахунках $54 тисячі, до обрання начальником відділу земельних відносин він працював директором ТОВ “Енерджі-ВМ”. За рішенням Антимонопольного комітету від 9 лютого 2017 року цю компанію купив “Галнафтогаз”.

Ще легше можна дізнатися інформацію про Олега Даниляк, загугливши тільки його ім’я і прізвище. Він справді рідний брат віцепрезидента “Галнафтогазу” Василя Даниляка. Раніше керував управлінням закупівель ПАТ “Концерн “Галнафтогаз” та тендерним відділом мережі “ОККО”. Крім того, згідно з його офіційною декларацією, досі володіє цінними паперами компанії.

Таке враження, що керівництву ОККО навіть ліньки було приховувати цю важливу деталь, яка практично нівелює всі обіцянки компанії не втручатися у місцеве самоврядування Славського ОТГ.

OBOZREVATEL не зміг додзвонитися до Олега Даниляка, однак поговорив із депутатами. Ті, хто представляє інтереси Верхньої Рожанки, спочатку запевняли, що не в курсі земельних скандалів. Однак у процесі розмови запевнили, що ОККО землю отримала законно, їхнє рішення проголосувати “за” ніхто не купував.

“У нас у селах проводилися громадські слухання і люди виступили за курорт. Я теж “за”, але у нас ще так ніколи не робилося, щоб усі були задоволені. Ніхто нікого не купував. Нам просто пояснили, що чекає на фініші, і у мене немає підстав не довіряти цим людям. Буде курорт, з якого повинен розвиватися весь наш край. Ось у нас “Захар Беркут”, який занепадає. Але навіть від нього живе 20% людей. А якщо буде новий курорт – залучать 80-90% місцевих”, – пояснив OBOZREVATEL депутат із села Волосянка Михайло Білень.

На уточнення, яким саме чином “Галнафтогаз” отримав 40 га землі, через що спершу близько 200 осіб вийшли на протести і перекрили трасу “Київ-Чоп”, Білень запевнив, що за ці протести їм заплатили місцеві бізнесмени.

“Ця земля була у власності територіальної громади, а не окремих людей. У кого були державні акти і є запис у господарській книзі, що це земля тієї чи іншої особи, вони їх продавали за ринковими цінами. У нас ще нічого немає, а земля вже подорожчала. Люди вигідно заробили. А що на тих землях іще робити без курорту? Кіз пасти?” – запитує він.

Великі гроші вирішують все
Незважаючи на запевнення місцевих депутатів, що “Галнафтогаз” нікого не купує у Славській громаді, джерела OBOZREVATEL свідчать про інше. Мовляв, у потенційно багатих ОТГ завжди існують підкупи місцевим або регіональним бізнесом.

“Свій голова ОТГ і депутати, які будуть лобіювати і голосувати за потрібні рішення, можуть коштувати зацікавленій особі навіть кілька мільйонів гривень. Особливо перед місцевими виборами. Через землі Славська ОТГ недешева. Кампанія в нинішні вибори коштуватиме близько 5 млн грн. Це кілька депутатів і голова громади. Все залежить, від якої саме партії балотуватимуться депутати. від умовної “Роги-копита” – це одна ціна, а ось від “Слуги народу” – зовсім інша. Кампанія в курортних містечках дуже дорога”, – пояснив співрозмовник.

Джерела OBOZREVATEL у Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розповідають, що з будівництвом курорту у Славському розгорнулася боротьба за землю між двома впливовими бізнес-групами. З одного боку це “Галнафтогаз”, а з іншого – місцевий бізнес, який намагається хоч якось захистити свої інтереси. “Ми не проти курорту, ми просимо не знищувати малий і середній бізнес, представлений місцевими”, – говорили вони на численних мітингах.

“У Славському триває бізнесово-політична боротьба. Один інвестор хоче будувати курорт, а другий інвестор виступає проти. Один бізнес бореться з іншим. Є активісти з одного боку та з іншого, які створюють картинку, підбурюючи людей до протестів. Але канатку ставити треба, бо це принесе суспільству купу грошей, вона точно буде тільки в плюс. Це ж очевидно: велика кількість робочих місць, наповнення місцевого бюджету”, – пояснив OBOZREVATEL один із депутатів ВР, який попросив не називати його імені.

Чому ОККО поклала око саме на Славське?
Потенційно гірськолижний курорт у Славському може бути значно успішніший за Буковель хоча б тому, що має дуже вигідне географічне розташування і безпосереднє залізничне сполучення зі столицею, Львовом і Ужгородом. Через Славське проходить також добротна траса Київ-Чоп. Крім того, селище розташоване на перетині трьох областей – Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської.

Вартість за сотку землі у Славському поки в межах розумного – по $600. Однак ще 2-3 роки тому вона коштувала вдвічі дешевше. Звісно, проти ціни за сотку в тому самому Буковелі (від $10 тисяч за “жирний” шматок. – Ред.) – це крапля в морі. Але це поки що.

Бега в коментарі OBOZREVATEL заперечує всі підкупи і незаконний дерибан землі. Каже, що бізнесу виділили паї комунальної власності відповідно до чинного законодавства, а скандали влаштовують ті, хто проти розвитку курорту. Дров у вогонь, за його словами, підкидають ще й майбутні вибори до місцевих рад: 90% жителів – за курорт.

В ОККО OBOZREVATEL запевнили, що працюють у законодавчому полі України, всі процедури відбуваються прозоро, а процес придбання прав на земельні ділянки, необхідні для будівництва і функціонування гірськолижного курорту, вже на етапі завершення.

Будівництво має розпочатися у 2021-2022 роках на північному схилі гори Захар Беркут із боку села Верхня Рожанка. Згідно з проєктом, який, до речі, досі не опубліковано, комплекс включатиме до 65 км гірськолижних трас. Загальний термін реалізації проєкту становить три-п’ять років, а обсяг інвестицій – до $500 млн.

The post ОККО “купила” владу у Славському і вирішила побудувати конкурента Буковелю. Ексклюзив first appeared on UA-IN.

Запис ОККО “купила” владу у Славському і вирішила побудувати конкурента Буковелю. Ексклюзив спершу з'явиться на UA-IN.