У Литві відреагували на повідомлення, які з’явилися вранці 21 лютого у публічному просторі, про білоруську техніку біля їхнього кордону. Там наголосили, що постійно моніторять військову активність і поки не бачать небезпеки.

Про це повідомили МЗ Литви для інформаційного агентства LRT.

“Ми постійно моніторимо та аналізуємо військову діяльність у Білорусі. Поточна діяльність не впливає на безпекову ситуацію в Литві. Аналітики ЗС Литви відзначають, що інформація з непідтверджених джерел не завжди підтверджується”, – сказано у повідомленні.

Голова Комітету національної безпеки та оборони Лауринас Кашчюнас також запевняє, що наразі небезпеки для його країни немає.

“Білоруська армія боїться сунути носа в Україну, а тим більше в країну НАТО. Наші спецслужби та армія постійно відстежують та аналізують військову діяльність у Білорусі. Поточна діяльність не впливає на безпекову ситуацію в Литві. Ми спокійні, але напоготові, все під контролем”, – написав він у Facebook.

Білоруська техніка поблизу литовського кордону
Нагадаємо, вранці 21 лютого моніторинговий група “Беларускі Гаюн” поінформувала, що у ніч проти 21 лютого колони білоруської техніки прослідували у напрямку кордону з Литвою і міста Ошмяни. Йдеться про 74 одинці техніки. За інформацією ресурсу, йдеться про 358 окремий механізований батальйон 120-ї бригади, що дислокується в мікрорайоні Уруччя, Мінськ.

У Міноборони РБ заявило, що в рамках перевірки боєготовності одна з військових частин механізованого з’єднання, посилена підрозділами ППО, висунулася в призначений район.

The post Колони білоруської техніки помітили біля кордону з Литвою: у ЗС країни оцінили небезпеку first appeared on UA-IN.

Запис Колони білоруської техніки помітили біля кордону з Литвою: у ЗС країни оцінили небезпеку спершу з'явиться на UA-IN.

Колишня президентка Литви Даля Грибаускайте заявила, що президента країни-окупанта Володимира Путіна можна зупинити лише на полі битви.

Про це вона сказала 3 березня під час спільного марафону українських телеканалів.

“Санкції, які б вони не були, їх не достатньо. І зупинити Путіна можна лише на полі битви. А на полі битви ви поки одні. Хоча і озброєння, і допомога прибуває, і вона, звичайно, буде збільшуватись”, — сказала Грибаускайте.

Водночас політикиня пояснює, що НАТО не вводитиме свої війська для допомоги Україні через побоювання, що ця війна може стати всесвітньою.

Попри це, за словами Грибаускайте, в історії вже були випадки, коли кілька країн НАТО об’єднувались в окремі альянси і вживали заходів.

The post Путіна можна зупинити лише на полі битви — Грибаускайте first appeared on UA-IN.

Запис Путіна можна зупинити лише на полі битви — Грибаускайте спершу з'явиться на UA-IN.

У Литві 77-річний чоловік помер через кілька хвилин після першої ін’єкції вакциною від COVID-19, розробленою шведсько-британською фармкомпанією AstraZeneca.

Про це із посиланням на Литовське державне агентство з контролю за лікарськими засобами (VVKT) повідомляє Delta.

Зазначається, що померлий мав супутні серцево-судинні захворювання. Летальний випадок не пов’язують зі щепленням. В Агентстві з контролю за лікарськими засобами заявили, що “не мають даних, які б свідчили про інше”.

Інакше кажучи, вакцинація не пов’язана зі смертю. Але оскільки смерть настала через кілька хвилин після щеплення, ми бачимо необхідність пояснити це публічно, – йдеться у повідомленні. – Ми знаємо, в якому закладі сталася смерть, ми знаємо особисті дані, але, поважаючи конфіденційність, ми їх не розголошуємо. Ми можемо лише сказати, що це чоловік, якому 77 років, і у нього були супутні захворювання”.

Старша радниця відділу інформації з фармаконагляду та отруєнь VVKT Ругіле Пілвінієне уточнила, що чоловіка вакцинували в амбулаторних умовах. За її словами, клінічна смерть настала через кілька хвилин після щеплення, поки пенсіонер чекав у коридорі. Чоловіка реанімували, але врятувати його життя не вдалося.

“Це було скоріше випадковим явищем, ніж зв’язком із процесами, які могли відбутися під час вакцинації. Ми оцінюємо всі серйозні побічні явища та реакції, – наголосила Пілвінієне, додавши: – Це раптова серцева смерть – смерть внаслідок гострого розладу серця”.

Водночас експертка наголосила, що людям із серцево-судинними захворюваннями не слід боятися робити щеплення від коронавірусу, оскільки вакцина не впливає на погіршення цих станів.

За її словами, якщо вакцина справді впливає на здоров’я людини та її імунну систему, то побічні ефекти після щеплення з’являються досить швидко. Якщо людина скаржиться на загальну слабкість, раптовий висип, низький кров’яний тиск, біль у животі, блювоту, діарею, в неї можна запідозрити анафілактичну реакцію.

“Поява таких симптомів може дозволити нам припустити, що смерть пов’язана з вакциною через анафілактичну реакцію. У цьому випадку таких явищ не було і підозр немає”, – додала Пілвінієне.

Нагадаємо, що у Швейцарії повідомили про

У Швейцарії 16 людей померли після вакцинації від коронавірусу: що відомо
смерть 16 щеплених від COVID-19 громадян. Вік померлих в середньому становив 86 років, і більшість із них раніше мала серйозні захворювання. Зазначається, що всі летальні випадки проаналізовано “особливо ретельно” і, попри зв’язок у часі, жодних доказів на користь того, що причиною смерті стала саме вакцинація, не виявлено.

The post У Литві пенсіонер помер через кілька хвилин після вакцинації від коронавірусу first appeared on UA-IN.

Запис У Литві пенсіонер помер через кілька хвилин після вакцинації від коронавірусу спершу з'явиться на UA-IN.

Генпрокуратура Литви почала досудове розслідування злочинів проти людяності в Білорусії. Про це із посиланням на литовське відомство, повідомляє Nexta.

Приводом для початку розслідування стала скарга громадянина Білорусі, який наразі проживає в Литві. 30 листопада чоловік звернувся до прокуратури стосовно насильницьких дій, які були здійснені над ним 13 жовтня в Мінську.

Генпрокуратура Литви визначила дії, вчинені проти нього, як такі, що мають ознаки злочину проти людяності. Відповідно до міжнародних та литовських законів, до подібних злочинів застосовується універсальна юрисдикція, яка дозволяє проводити розслідування і судовий розгляд за межами країни, де було скоєно цей злочин.

The post Литва почала розслідування злочинів білоруської влади проти людяності first appeared on UA-IN.

Запис Литва почала розслідування злочинів білоруської влади проти людяності спершу з'явиться на UA-IN.

Литовський уряд вирішив ввести загальний карантин в Литві на три тижні з 7 листопада з огляду на несприятливу епідеміологічну ситуацію.

Як повідомляє Delfi, під час карантину, який діятиме в країні до 24:00 29 листопада, діятиме низка вимог і рекомендацій.

Громадяни будуть зобов’язані перебувати в громадських місцях групами не більше 5 осіб, за винятком членів родини, підтримувати відстань не менше 2 м між людьми або групами осіб, уникати прямого фізичного контакту, дотримуватись вимог особистої гігієни.

На похоронах можуть бути присутні не більше 10 осіб, за винятком членів сім’ї та осіб, що надають ритуальні послуги. Особи старше 6 років повинні носити захисні маски у всіх громадських місцях.

Під час карантину всі комерційні та некомерційні культурні, розважальні, спортивні заходи, свята, ярмарки, фестивалі або інші організовані збори людей в громадському місці будуть заборонені у відкритих і закритих приміщеннях, за винятком спортивних змагань за відсутності глядачів і похорон за участю не більше 10 осіб.

Уряд рекомендує громадянам працювати віддалено, якщо є така можливість.

Продовольчі та непродовольчі магазини та салони краси продовжуватимуть працювати, однак з додатковими обмеженнями, 10 кв м на одну людину. Діяльність курортів і спортивних клубів заборонена. Заклади харчування зможуть працювати тільки на виніс.

Продовжать роботу дитячі садки, молодша та середня школа. Для старшокласників уроки будуть проходити дистанційно. Винятки передбачені для учнів спеціальних шкіл і спеціальних класів загальноосвітніх шкіл.

З початку спалаху захворювання в країні встановили 22 719 випадків COVID-19, з них 203 людини померли, і ще 5615 одужали. За минулу добу в Литві діагностували 1972 нових випадків захворювання.

The post Литва йде на повторний карантин first appeared on UA-IN.

Запис Литва йде на повторний карантин спершу з'явиться на UA-IN.

МЗС Литви відправило у посольство Білорусі ноту протесту, в якій рішуче засудило дії країни щодо початку завантаження ядерного палива на БілАЕС, повідомляється на сайті відомства, на яке посилається tut.by.

У документі сказано, що дії Білорусі щодо реалізації проекту АЕС (генеральний підрядник – російський «Росатом») порушили принципи відкритості, прозорості та добросусідства, а діяльність АЕС поблизу литовської столиці становить безпосередню загрозу національній безпеці, навколишньому середовищу та населенню Литви через невирішені проблеми ядерної безпеки.

Литва закликає Білорусь припинити запуск АЕС, поки не будуть виконані рекомендації стрес-тестів ЄС, і співпрацювати з міжнародними організаціями для забезпечення необхідної ядерної безпеки і захисту.

6 серпня міністр закордонних справ Лінас Лінкявічюс поговорив по телефону з Верховним представником Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем про майбутній запуск АЕС в Білорусі. Лінас Лінкявічюс підкреслив, що Литва розраховує на активну участь інститутів ЄС. Питання про БілАЕС також обговорювалося з міністром закордонних справ Польщі Яцеком Чапутовічем.

Між тим 7 серпня на першому блоці БелАЕС почалося завантаження ядерного палива. В активну зону реактора завантажена перша тепловиділяюча збірка (ТВЗ) зі свіжим ядерним паливом. До кінця місяця послідовно будуть завантажені 163 тепловиділяючі збірки.

Після завантаження палива реактор буде виведено на мінімально контрольований рівень (1% потужності), з проведенням відповідних досліджень. З цього моменту реактор набуває статусу ядерної енергетичної установки. Після підтвердження надійності і безпеки почнеться етап енергетичного пуску, в ході якого блок вперше буде включений в енергетичну мережу.

The post «Загроза нацбезпеці»: Литва відправила ноту через завантаження ядерного палива на БілАЕС first appeared on UA-IN.

Запис «Загроза нацбезпеці»: Литва відправила ноту через завантаження ядерного палива на БілАЕС спершу з'явиться на UA-IN.

Польща, Литва та Україна засновували новий формат взаємодії «Люблінський трикутник». Про це повідомляється на сайті МЗС.

«Сьогодні ми створюємо «Люблінський трикутник». Це формат, який буде важливим елементом розвитку і зміцнення Центральної Європи, але також зміцнення України як повноправного члена європейської та євроатлантичної сім’ї народів», – зазначив Кулеба.

Він подякував Польщі та Литві за послідовну підтримку України на шляху до членства в Євросоюзі й НАТО, а також запровадженні реформ.

Міністр підкреслив, що країни вже взаємодіють у рамках Литовсько-польсько-української бригади (Литполукрбриг), проте наголосив, що новий формат передбачає розширення співпраці. За його словами, співробітництво не обмежиться лише питаннями безпеки, мова йтиме також про економіку, торгівлю, інвестиції, туризм, інфраструктуру, «про все те, що здатне ще тісніше об’єднати наші країни, зробити Центральну Європу ще сильнішою і зробити Європу загалом ще сильнішою».

«Люблінський трикутник зосередиться на поглибленні взаємодії між нашими країнами, але ми так само бачимо велику перспективу у тому, щоб «Люблінський трикутник» став інструментом ангажування тих країн, які потребують тісніших контактів із Заходом, із загальноєвропейськими структурами, і ми з колегами допомагатимемо нашим сусідам, нашим друзям більш активно взаємодіяти у цій сфері», – підкреслив Кулеба.

Нагадаємо: міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 27-28 липня перебуває з робочим візитом у Польщі.

The post Україна, Литва і Польща створили «Люблінський трикутник» first appeared on UA-IN.

Запис Україна, Литва і Польща створили «Люблінський трикутник» спершу з'явиться на UA-IN.

Парламент Литви закликав уряд країни негайно вжити заходів, щоб не допустити потрапляння електроенергії з Білорусі на литовський ринок. Депутати схвалили резолюцію «Про енергетичну незалежність і загрозу, що створюється Білоруською атомною електростанцією» (БілАЕС), будівництво якої веде російська держкорпорація «Росатом», передає Deutsche Welle.

Крім того, Сейм вимагає від ЄС ввести юридично зобов’язуючі заходи щодо Москви і Мінська. У прийнятій резолюції міститься заклик до Євросоюзу «прийняти юридично зобов’язуюче рішення щодо загрози, яку становить для населення ЄС Островецька АЕС, і вжити відповідних заходів щодо Білорусі та Росії».

Законопроектом пропонується обмежити поставки електроенергії з Білорусі до Литви ще до введення БілАЕС в дію.

Литовські парламентарії рекомендували владі «добиватися введення санкцій» від союзників Литви, зокрема, проти компанії-будівельника Островецької АЕС.

«Резолюція Сейму закликає уряд використовувати всі політичні і дипломатичні засоби для отримання підтримки Євросоюзу, країн-членів ЄС і НАТО, України, інших країн регіону і всього міжнародного співтовариства в усуненні загрози, створюваної Островецькою АЕС», – підкреслюється в документі.

Білоруську АЕС будують за 50 км від столиці Литви Вільнюса за російським проектом «ВВЕР-1200». АЕС буде складатися з двох енергоблоків. Пуск першого спочатку був запланований на кінець 2019 року, другого – на 2020 рік. Генпідрядником будівництва АЕС є «Атомстройекспорт» (структура «Росатома»). Будівництво ведеться в партнерстві з МАГАТЕ і Європейською групою з регулювання ядерної безпеки.

The post Литва вимагає в ЄС ввести санкції проти Білорусі й Росії за будівництво Білоруської АЕС first appeared on UA-IN.

Запис Литва вимагає в ЄС ввести санкції проти Білорусі й Росії за будівництво Білоруської АЕС спершу з'явиться на UA-IN.