Закриття телеканалів українці сприйняли по-різному. Хтось зрадів цьому, оскільки вважає, що вони вели пропагандистську діяльність, а хтось був дуже засмучений. Так одна пенсіонера навіть розплакалася в ефірі телеканалу “НАШ”.

Жінка, на ім’я Таміла з херсонської області зателефонувала на телеканал під час прямого ефіру і крізь сльози запитала у ведучих, чому ці канали закрили.

“Нам пенсіонерам ввечері взагалі нічого дивитися. Що ж це за свавілля таке? Ну хіба так можна чинити з людьми? Скажіть цьому уряду, що це буде другий Майдан”, – сказала українка.

При цьому на телеканалі її спробували заспокоїти та заявили, що життя не закінчується на цьому і не треба себе накручувати. Також попросили не переживати так сильно.

“Це ж на нервову систему як діє”, – додала жінка.

The post “Володя, нaвiщo ти це зрoбuв”! Пенсіонерка рoзплaкaлaся в прямому ефірі… (Відео) first appeared on UA-IN.

Запис “Володя, нaвiщo ти це зрoбuв”! Пенсіонерка рoзплaкaлaся в прямому ефірі… (Відео) спершу з'явиться на UA-IN.

Як повідомила напередодні генпрокурорка Ірина Венедіктова, за час розслідування справ Майдану до суду передали 110 обвинувальних актів щодо 206 осіб. Обвинувальні вироки є стосовно 21 особи. Скільки засуджених отримали реальні терміни ув’язнення, ГПУ не уточнює. Як зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода колишній начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, за ґратами опинилося тільки десятеро засуджених. З чим пов’язаний такий результат розслідування «майданівських» справ, Сергій Горбатюк висловив свою оцінку.

– Як ви оціните розслідування «майданівських» справ, що триває вже понад шість років?

– З одного боку, зроблено дуже багато. Маю на увазі й зібрані докази, й притягнення до відповідальності. І по цифрах докази щодо значної частини осіб, починаючи від виконавців і завершуючи організаторами. Повідомлено про підозру понад 450 особам, загалом почали розслідування 4700 епізодів злочинів. Але тільки десятеро визнаних винними засуджені до реальних термінів позбавлення волі.

І знову ж таки питання в тому, що дійсно немає достатньої кількості вироків. Судові процеси тривають, розслідування триває, але як усе відбувається, воно не виглядає, що по найбільш тяжких злочинах – по вбивствах і стосовно, скажімо, найбільш відповідальних за ці злочини осіб (а саме стосовно організаторів) – ми в найближчому майбутньому отримаємо вироки. Це найбільша біда. Тобто, в цій частині – дійсно результат негативний.

Але тут відповідальність, на моє переконання, в першу чергу, на керівництві держави: депутатах, керівниках правоохоронних органів. Тому що в цій частині тут саме ми бачимо практично відсутність на сьогоднішній день судової системи. Розгляд справ затягується на роки. Починаючи з 2014 року третина вакансій суддів не заповнена. І ці вакансії не заповнюють. Чому це робиться? Мені здається, це робиться умисно. І не тільки у «майданівських» справах. Але і в них теж. Щоб, коли до суддів висловлюються претензії – «чого ж ви так довго розглядаєте?» – вони завжди мали відмовку: «як ми можемо швидше, у нас – дуже велике навантаження».

– Проблема – тільки в судовій системі України?

– Ані той президент, ані цей президент (Петро Порошенко і Володимир Зеленський) нічого не роблять, щоб дійсно було організоване належне розслідування. Якщо ми, наприклад, знаємо, що справа має розглядатися протягом місяця, то вона за місяць повинна розглядатися. А у нас справи розглядаються роками. А складні справи (такі, як про масові вбивства на Майдані), виходячи з наявного стану речей це – розгляд на десятки років.

Дійсно, якщо справу скеровують до суду, то вона у суді буде. Але проблема в засіданнях. Для прикладу візьмемо справу про вбивства 20 лютого 2014 року стосовно тих самих п’яти «беркутівців». Справа надійшла до суду в лютому 2015 року. І це ледь не єдиний приклад судового розгляду, коли засідання призначали двічі на тиждень. І п’ять років триває судове слідство і воно досі не завершене. Якщо ми говоримо про вбивства 20 лютого 2014 року, то йдеться вже про 48 убитих і 80 поранених. Тобто у цій справі 128 потерпілих. А якщо ми направимо до суду того ж самого Януковича, де є підозра у комплексі – в організації усіх діянь під час тих подій – то там є тисячі потерпілих. Давайте порахуємо – за нинішніми темпами судових розглядів це може зайняти десятки років.

Але ж і направити не можна до суду, бо Верховна Рада і попереднього скликання, і теперішнього не може прийняти закон про зміни, які б усунули проблеми в заочному судочинстві (йдеться про удосконалення відповідної глави Кримінально-процесуального кодексу). Бо розглядати справи тих, хто у розшуку, можна лише у заочному судочинстві. І наразі така ситуація, що без внесення змін направлення таких справ до суду заблоковане. І таких проблем, які блокують, гальмують розгляд «майданівських» справ – безліч.

Суди, законодавство, труднощі на етапі розслідування – у більшості ці проблеми є штучними. Якби керівники держави, народні депутати хотіли б усунення цих проблем, усі проблеми були б усунуті максимум до півроку. Всі б’ють себе в груди, виходять на Майдан, пускають сльози і кажуть, що ми робитимемо все можливе. Але коли доходить до діла, то всі вдають, що їх не стосується ані законодавство, ані робота правоохоронних органів. Із часом усе перетворюється на кшталт такого: «Ну, ми ж розслідуємо! Не переймайтеся – результат буде!» Але вже зараз можна констатувати, що результату не буде.

Адже, крім усього іншого важлива своєчасність того самого покарання. Щоб суспільство отримало відповіді на питання: хто винен? Щоб був превентивний, виховний наслідок, якщо комусь захочеться знову щось подібне скоїти, то на нього чекатиме довічний термін чи можливо п’ятнадцять років ув’язнення. Однак цього наслідку немає. І якщо ми говоримо, що за приблизними оцінками це буде років через 20, то кому потрібний буде той вирок? До того часу виросте нове покоління!
– Чому ж раніше Порошенко, а тепер Зеленський на ваш погляд, «нічого не роблять» для належного розслідування?

– І у Порошенка, і у Зеленського біда – вони хочуть контролювати правоохоронні органи і судову систему, маючи на них вплив. У тому числі незаконний. І оце вирішує все. Чому? Тому що розслідування «майданівських» справ – це в першу чергу притягнення до відповідальності правоохоронців. Якщо б винні правоохоронці отримали реальні вироки за виконання незаконних наказів, то їхні колеги-наступники вже не стали б виконували незаконні накази. Вони сказали б: «мій колега вже п’ять років сидить, я не хочу йти його шляхом».
А політичне керівництво хоче мати такі правоохоронні органи, яким моргнеш, і вони почимчикували притягати до відповідальності кого треба. Потрібно того і того засудити – засудили. Або навпаки, якщо треба, справи закрили. Відповідно, немає зацікавленості у розслідуванні «майданівських» справ. Бо об’єктивне, не блоковане розслідування змінить психологію в тому числі правоохоронців.
– Тобто, якщо буде дійсно можливість розслідувати повноцінно – стануть правоохоронні органи незалежні. А це Порошенку, Зеленському не потрібно зрештою. Так виходить?

– Вони думають тільки про себе. Державі незалежні правоохоронні органи потрібні. Керівники держави не розуміють, що і їм – для їхнього авторитету – незалежні правоохоронні органи теж потрібні. Але чомусь вони думають тільки про власні інтереси. Хоча на словах запевняють, що переймаються саме державними проблемами, а не власними.

– Ваш коментар стосовно скасування Апеляційним судом арешту експрезидента Віктора Януковича. Це – просто процедурний дріб’язок чи красномовне рішення напередодні сьомої річниці початку Другого Майдану?

– Наскільки мені відомо, там дійсно є технічна процедурна помилка. І напевно її усунуть на першій інстанції. Хоча слідкувати за цим процесом треба. Загалом у цьому всьому теж можна підозрювати якісь ігрища, у тому числі з використанням суддів. Тому що апеляційна скарга розглядалася з травня-місяця. Ну, якщо це процедурна помилка, у квітні виніс рішення районний суд, у травні зайшла скарга – три дні чи тиждень розглянули би, повернули назад – за цей час уже було би рішення про арешт, яке не скасовували б. Але вони тягнуть-тягнуть-тягнуть і ось маємо перед безпосередньо річницею таку гучну новину – скасування арешту Януковича. А пересічні люди не занурені у тонкощі цього судового процесу. Вони можуть подумати, що на сьому річницю початку Майдану вже не будуть шукати Януковича. Хоча це – одна справа, а у нього ще у десяти справах є ухвали про затримання і доставку. І є вирок.

Радіо Свобода готове надати можливість прокоментувати твердження Сергія Горбатюка експрезидентові України Петрові Порошенку і нинішньому главі держави Володимирові Зеленському. Раніше і Порошенко, і Зеленський неодноразово підкреслювали необхідність функціонування в Україні незалежних правоохоронних органів, неупереджених, ефективних, позбавлених впливу політиків судів. І Порошенко, і Зеленський наголошували, що робили все можливе в рамках своїх законних повноважень для реформування правоохоронної системи.

The post Порошенко і Зеленський нічого не зробили для належного розслідування справ Майдану – Горбатюк first appeared on UA-IN.

Запис Порошенко і Зеленський нічого не зробили для належного розслідування справ Майдану – Горбатюк спершу з'явиться на UA-IN.

У Білорусі киплять протести проти Олександра Лукашенка, силовики пішли на нові звірства проти населення

25 жовтня закінчується термін “народного ультиматуму”, який один з лідерів опозиції Світлана Тихановська пред’явила білоруській владі. Вимоги “народного ультиматуму” включають оголошення Лукашенка про відхід у відставку, припинення насильства на вулицях і звільнення всіх політв’язнів.

В іншому випадку “вся країна мирно вийде на вулиці” і 26 жовтня “почнеться національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів в державних магазинах”.

У Мінську проходить недільний протестний марш.

Правозахисний центр “Весна” повідомив про затримання учасників акцій у Мінську, Бресті, Гомелі, Гродно, Ліді, Пінську та Речиці. За останніми даними, кількість затриманих становить 97 осіб.

В ході акції протесту в Ліді (Гродненська область, поблизу кордону з Литвою) міліція застосувала сльозогінний газ.

У Мінську чути вибухи звукошумових гранат, передав портал Tut.by. Газета “Наша нива” повідомляє, що мінімум одна людина поранена осколком світлошумової гранати. Ще кілька скаржаться на дзвін у вухах і головний біль. У міліції Мінська підтвердили, що застосували спецзасоби для “припинення протиправних дій протестувальників”.

Зазначається, що від вибухів у будинках вибило шибки. Повідомляється як мінімум про кількох постраждалих.

“Прямо під вікнами 7 пологового будинку стріляють. Це Вікна реанімації для породіль з серцевими захворюваннями. І новонароджені там”, – пишуть у соцмережах.

The post Вибухи і стрілянина на Майдані в Мінську, ситуація різко прийняла новий оборот: “З 26 жовтня…” first appeared on UA-IN.

Запис Вибухи і стрілянина на Майдані в Мінську, ситуація різко прийняла новий оборот: “З 26 жовтня…” спершу з'явиться на UA-IN.

БЛІДА КОПІЯ МАЙДАНУ
Революційна ситуація в Білорусі має багато спільного з причинами та початком двох останніх українських Майданів. Спусковим гачком білоруських протестів, так само, як і в Україні в 2004 та 2013 роках, стали надмірні зловживання влади та переповнення чаші народного терпіння, яке в ХХІ столітті, в добу Інтернету, стає дедалі важче стримувати навіть у закостенілих диктатурах.

Безумовно, що волелюбна білоруська еміграція традиційно підтримує опозиційні настрої на батьківщині і надає всебічну фінансову, медійну та організаційну допомогу співвітчизникам. Однак лише прихильники диктатури можуть стверджувати, що білоруські протести організовані “ззовні”. Їхнім реальним організатором і каталізатором є диктатор Олександр Лукашенко, який вирішив декілька десятиліть поспіль одноосібно керувати європейською нацією, і в сп’янінні від влади, незчувся, як втратив почуття міри. Віра у власну месіанську роль збереження держави та неможливість самоусвідомлення себе поза президентським кріслом («А што же я буду дєлать, еслі не буду презідєнтам?»), в поєднанні з нездатністю налагодити належний рівень життя для громадян в порівнянні з сусідніми Польщею чи Литвою, спровокували втому від диктатури, яка в чергове вибухнула у значно більшому масштабі.

Навіть якщо досі частина населення країни була готова повірити, що Лукашенко дійсно набрав намальований результат у 80% підтримки, в той час, як на багатьох дільницях більшість явно набрала його опонентка, після початку придушення протестів та арештів громадян, влада сама дискредитувала офіційні результати виборів. Принаймні, у столиці “бацька” втратив підтримку більшості.

Білоруські протести подібні до українського помаранчевого Майдану у своїх причинах, але відбуваються у формі Революції Гідності в аспекті силових сутичок

Білоруські протести подібні до українського помаранчевого Майдану у своїх причинах (спробами влади відверто сфальсифікувати вибори на користь ненависного диктатора), але відбуваються у формі Революції Гідності в аспекті силових сутичок зі спецпризначенцями. Той факт, що якщо раніше вуличні заходи у Білорусі відзначалися лише арештами та побиттями протестувальників, а сьогодні десятки силовиків отримали поранення у боях з непокірними білорусами, засвідчує, що білоруська нація остаточно прокинулася і в “бацьки” вже не буде спокійної пенсії.

Сміливі хлопці та дівчата на барикадах, вибухи світолошумових гранат, водомети та коктейлі Молотова, кинуті в екіпірованих “космонавтів” зі щитами, у багатьох світових ЗМІ, а особливо в російських, асоціюються саме з українським Майданом. Зрештою, мітингувальна риса давати “здачі” поліцейським засвідчує, що білоруський народ більше подібний до українців, аніж до росіян, які завжди лише “відгрібають” від ОМОНу. Зокрема, в місті Барановичі ОМОНівці відкрили стрілянину по протестувальниках гумовими кулями. Люди розбіглися, але невдовзі повернулися у ще більшій кількості. Показово, що коли в РФ на мітинги прибувають спецпризначенці, то мітингарі розбігаються. А в Україні навпаки – після прибуття спецпризначенців громадяни збігаються і прибувають на майдан у ще більшій кількості.

Ще однією ідентичною ознакою українських революцій та білоруських протестів стало незастосування міліцією насильства щодо протестувальників у кількох містах, переважно на заході країни. Втілення гасла “міліція з народом” відобразилося також у знятті шоломів спецпризначенцями у Бобруйську. Проте, на цьому подібності білоруських протестних акцій громадянської непокори до українських Майданів закінчуються, а відмінності зовсім не обіцяють білорусам успіху.

ЧОМУ БІЛОРУСЬКИЙ МАЙДАН НЕ НА ЧАСІ?
На відміну від українських революційних Майданів, протести в Білорусі відбуваються за надзвичайно несприятливих для революції обставин: в умовах ув’язнення політичних лідерів і, відповідно – обезголовлення опозиції. Вуличні акції є доволі хаотичними, стихійними та нескоординованими, до того ж відбуваються в різних місцях столиці та країни й не мають єдиного географічного центру, яким був український Майдан.

Опозиції як такої в країні давно немає, а політичні емігранти з-за кордону не мають значного впливу на динамічний перебіг подій. Українські ж революції відзначалися наявністю впливових політичних лідерів та структурою сотень самооборони Майдану, які більш-менш координували свої дії. Хоча це пояснюється більш демократичними умовами, які викоріненні в авторитарній Білорусі. Не змогли білоруси наразі й захопити будівлі для штабів, в яких можна було б розгорнути організований спротив режиму. Це робить структуру білоруських протестів принципово слабшою та гірше організованою, аніж останній український Майдан.

Білоруські протести відзначаються й значно меншою чисельністю, аніж українські революції, а рівень політичної апатії великої частини суспільства не дозволяє говорити про їх всенародний характер. Серед протестувальників традиційно міський середній клас та молодь, але не слід забувати, що в українському випадку революціонерів підтримував і бізнес, який в Білорусі перебуває в значно гіршому становищі. Досить потужним фактором білоруських протестів є спроби страйків на підприємствах, проте вони жорстко придушуються владою. Зрештою, без підтримки бізнесового класу матеріальне забезпечення революції, штабів, харчів та інших потреб для великих скупчень людей, навряд чи може гарантувати перемогу.

Вагомою відмінністю революційних протестів в Україні та Білорусі є фактично нульовий вплив міжнародної спільноти на позицію білоруського диктатора.

Вагомою відмінністю революційних протестів в Україні та Білорусі є фактично нульовий вплив міжнародної спільноти на позицію білоруського диктатора. Якщо Кучма чи Янукович хоча б зважали на застереження західних лідерів, що впливало на рівень застосування насильства владою, то для Лукашенка, як глави Вищої Державної Ради Союзної держави Росії та Білорусі, думка Європи не надто важлива. Йому зрештою, до тавра диктатора і санкцій не звикати.

Український журналіст Влад Василь, зазначає, що “головна проблема білоруських протестів в тому, що вони спрямовані виключно “проти”. І не мають загальноприйнятих “за”. Зміщення з президентського крісла Лукашенка, це не мета загальнонаціонального протесу. Тому що одразу виникає логічне питання: змістити щоби що? Що саме очікують від наступника? Саме тому, порівняння нинішніх подій в Білорусі з українським Майданом – абсолютно некоректні. Майдан піднімав цивілізаційну проблему: або ми йдемо в Європу, або опиняємось в лапах Московії. Або стаємо частиною імперії, або шукаємо власний шлях. Але в Білорусі цей дискурс практично відсутній. Принаймні, якщо брати до уваги позицію основних кандидатів-опозиціонерів. Навіть більше: ці кандидати цілком проросійські. У них відсутня риторика про цивілізаційний вибір. Питання так взагалі не ставиться. Єдиний аргумент: аби не Лукашенко. Доки браття білоруси самі не визначаться із цим питанням, говорити про успіх протестних рухів просто немає сенсу. Тому що, ці протести безадресні. Безідейні. Має з’явитися ідея. З’явитися мета. З’явитися провідники цих ідей. Тільки тоді наші браття отримають шанс на реальні зміни” – зазначає медіаексперт.

ДАМОКЛІВ МЕЧ НАД БІЛОРУССЮ
До того ж, владі вже вдалося залякати Світлану Тихановську і примусити цю слабку жінку, яку “по приколу” зареєстрували кандидаткою в президенти, відмовитися від претензій, виїхати закордон до дітей та зачитати з листочка звернення “не протистояти міліції і не виходити на площі, щоб не наражати на свої життя небезпеку”. За словами довіреної особи кандидатки, Тихановську завели в кабінет на багатогодинну розмову з силовиками і вивезли до Литви представники білоруської влади, не залишивши їй вибору.

Проте, якщо Тихановська відмовилася, в такому разі зникає головний сенс білоруської революції, яка розпочиналася щоб замінити Лукашенка в демократичний спосіб. Адже в такому випадку відсутня будь-яка легітимна альтернатива Лукашенку. Він – визнаний “переможець” виборів, опоненти з цим вже погодилися, наступні вибори через п’ять років. Навіщо тоді виходити на вулиці? Щоб що? Зрозуміло, що народ має право на повстання проти диктатора, але хто тоді буде президентом, якщо не Тихановська? Брати за лідерів, тих хто не пройшов в другий тур і посів третє-четверте місце? Заради протестів це можливо, проте таким чином можна кожного оголосити “легітимним президентом” і країна погрузне в хаосі та анархії в умовах російської експансії.

Навіть випадкова людина здатна відтягнути у багаторічного диктатора левову частину, якщо не більшість голосів

Хоча, навіть сам факт, що дружина опозиціонера, яка раніше не була в політиці і зареєструвалася на президентських виборах лише з мотивів солідарності до ув’язненого чоловіка – блогера Сергія Тихановського (внесений у базу Миротворця), засвідчує, що навіть випадкова людина здатна відтягнути у багаторічного диктатора левову частину, якщо не більшість голосів. А це вже не лише вирок Лукашенкові, але й гарантія фіаско на наступних виборах.

Наразі революційна ситуація в Білорусі набуває ситуації цуцвангу, за якої і терпіти правління самодура-диктатора, який знущається навіть з жінок, для народу вже стає нестерпно, але й повалення тиранії насильницьким шляхом означає неминучу російську збройну інтервенцію та розвал країни, яка може погрузнути в хаосі насильства. Але й насильницьке придушення владою громадянських протестів також штовхає Білорусь в ще міцніші обійми Москви. Адже міжнародна ізоляція та санкції за політичні репресії вже не дозволять Лукашенкові лавірувати між Заходом та Кремлем, а країна впаде у глибоку політичну і суспільно-економічну кризу і стане безправною російською маріонеткою.

Якщо б сьогодні Лукашенко це зрозумів і, поки не стало пізно, провів зміни політичної системи і лібералізацію режиму, Білорусь мала б шанси на мир, економічний розвиток та демократію. Без перебільшення, сьогодні майбутнє Білорусі залежить від співвідношення холодного розрахунку та емоцій “бацьки”. Хоча за влучним висловом “якщо в країні революція – отже при владі дурні”. І якби Лукашенко правив з розумом, для нинішніх вуличних сутичок з громадянами не було б причини.

Валерій Майданюк, політолог

The post Білоруський Майдан: чи повторить Білорусь український сценарій? first appeared on UA-IN.

Запис Білоруський Майдан: чи повторить Білорусь український сценарій? спершу з'явиться на UA-IN.

Про це повідомила пресслужба Конституційного суду.

Загалом документ підписали 50 народних обранців, в тому числі і колишні “слуги народу” Антон Поляков і Анна Скороход.

Зазначається, що депутати просять суд визнати даний закон, як такий що не відповідає нормам Конституції та просять залучити до розгляду цього питання трьох нардепів від ОПЗЖ: Василя Німченка, Олександра Качного і Григорія Мамку.

The post ОПЗЖ та Дубінський вимагають скасування амністії майданівцям: деталі скандалу (фото) first appeared on UA-IN.

Запис ОПЗЖ та Дубінський вимагають скасування амністії майданівцям: деталі скандалу (фото) спершу з'явиться на UA-IN.

– Чи цікаво Вам спостерігати за політикою збоку, не перебуваючи в епіцентрі?

– Не думаю, що тут можна застосувати слово “цікаво”. Взагалі, моє життя значно покращилося. Але коли дивишся зранку у вікно, стає дуже погано.

– Скільки партій і політичних проєктів було у вашій політкаденції?

–Я справді починав як переконаний соціаліст. Очолював соціал-демократичне крило у партії, на противагу більш радянському крилу фундаменталістів. Після того, як Мороз зрадив своїх виборців і наші переконання, багато хто, в тому числі я, вийшли із соціалістичної партії. Тим паче, на той момент усі мої соціалістичні ілюзії, під впливом інформації міністра внутрішніх справ, розвіялися вщент. Скрізь, де держава, там і корупція. Скрізь, де держава, там неефективність. Тому соціалістом я перестав бути.

Після того я серйозно змінив свої погляди і вже довгий час вважаю себе республіканцем. При цьому я був керівником своєї громадської організації, яка потім переросла в таку партійну форму “Народна самооборона”. Більше ні в яких партіях я не був.

–Спостерігаючи за політикою, займаючись політикою досить-таки тривалий час, Ви можете робити висновки стосовно ось цих “гірок”. Після Зеленського вибір в українських громадян буде ще гірший чи з’явиться шанс на певне протверезіння?

–Перед тим, як сказати, що робити, – треба поставити діагноз. Вважаю, що перемога патерналізму відбулася через те, що в 90-х роках фактично була завалена освіта в Україні. Думаю, що саме перетворення вищих навчальних закладів на фабрику штампування дипломів, у поєднанні з політикою “95-го кварталу”, який десакралізував розумних і владних, призвело до того, що маса людей перестала дослухатися до тих, хто має досвід, інтелект, знання. Навпаки, стали голосувати “на зло” цим окулярикам, інтелігентам.

Що буде після Зеленського? Залежить від того, чи відновиться довіра до тих, хто має досвід і знання. Залежить від того, чи зменшиться ступінь патерналізму в Україні. Найбільшим ворогом України є не Путін, а патерналізм, ця бацила 1917 року. Коли людина вимагає від держави все, не докладаючи жодних зусиль, щоб нести перед нею певні обов’язки, ця бацила знищує країну. Сьогоднішня влада – це прямий результат саме перемоги патерналізму, люмпенства, ненависті до успішних. Чи зможемо ми подолати це? Великою мірою залежить від ЗМІ, лідерів громадської думки і самих людей.

– Ви, здається, єдина людина в Україні, яка завдяки своїй політичній кар’єрі та кар’єрі держслужбовця знає нутро як МВС, так і ГПУ. Чому спроби змін в обох структурах зараз стрімко “накрилися мідним тазом”?

– Я з цим не згоден. Моя діяльність в МВС була менш глибокою. Я сподівався на людський фактор. Просто достатньо поставити відповідальних людей, які вірять у закони і справедливість, і буде нормальний результат. Особливо в другому заході міністром внутрішніх справ я був достатньо професійним і команда в мене була дуже добра.

Я пишаюсь тим, що з 27 начальників обласних управлінь 18 були на Майдані. Багато хто в формі. Ба більше, в ризикованих місцях. В тому числі, командуючи барикадою на Кріпосному. Саме один з цих генералів зібрав речдоки – кулі, гільзи, багато інших речей, які потім дали можливість розслідувати справи Майдану, і зафіксував їх у процесуальний спосіб.

В ГПУ я вже розумів, що треба міняти не людей, а систему. Вважаю, що в ГПУ я зробив багато того, що сьогодні не дає реваншу бути стрімко результативним. Таким, як це було при Януковичі.

Головні три реформи. Перша – роз’єднання процесуального нагляду і слідства. Сьогодні є окремо ГПУ і ДБР. Мене вели на двометровому ланцюгу коридором ГПУ. Праворуч стояв прокурор і казав, що це законний двометровий ланцюг. Ліворуч стояв слідчий і казав, що це необхідний двометровий ланцюг. А назустріч на допит вели сина 16-ти років.

Роз’єднання цих людей, які тепер отримують зарплату в різних офісах, і яким не можна тепер подзвонити з одного телефону і сказати “саджай, або я тебе звільню”. Цей принцип сьогодні стримує масові арешти запланованих політичних опонентів.

The post Є всі докази проти тих, хто дав наказ розстрілювати людей на Майдані – ексклюзивне інтерв’ю з Юрієм Луценком (Відео). first appeared on UA-IN.

Запис Є всі докази проти тих, хто дав наказ розстрілювати людей на Майдані – ексклюзивне інтерв’ю з Юрієм Луценком (Відео). спершу з'явиться на UA-IN.

Напередодні, на популярному телеграм-каналі “Жінка з косою” з’явилася нова інсайдерська інформація, про те, що в країні намічається новий майдан. Подаємо дослівно:

Пішли чутки в кулуарах Офісу Президента, що готуються вже постійні мітинги і протести, а на осінь готують масові протести. Кейс «майдану” не пішов, а навпаки почав набирати обертів. На осінь готуватимуть майдан.

Чому “привид майдану”, став ще більш актуальним у наш час. Джерело пояснює, що команда Президента за цей час повинна була інформаційно вбити Порошенка і його імідж, розкривши всі його корупційні схеми, але замість цього вони «продали ці справи», а самі увійшли в усі корупційні схеми. Корупціонери не сидять, донбаський кейс швидше за все буде заморожений і повернеться в стадію взаємних звинувачень.

Певні фінансові групи намагатимуться змусити Зеленського піти у відставку і організувати повне перезавантаження влади.

Всі вважають партію Слуга Народу непорозумінням, як і самого Зеленського на посаді Президента. Цей політичний сезон буде дуже насичений.

Відзначимо, що в кінці минулого року теж ходили чутки, що опозиція планує так званий путч, але нічого з цього не збулося. Але зараз Порошенко і інші його соратники можуть використовувати важке становище в країні, щоб знову повернути собі владу.

The post На осінь готують майдан! Шокуючу інформацію злили в Мережу. Перезавантаження влади – Зеленський під прицілом first appeared on UA-IN.

Запис На осінь готують майдан! Шокуючу інформацію злили в Мережу. Перезавантаження влади – Зеленський під прицілом спершу з'явиться на UA-IN.

Президент України Володимир Зеленський повинен відповісти на важливе питання: чим для нього є Євромайдан, а також чому одіозні політики часів Януковича не сидять в тюрмах, в той час як активістів переслідують.

Як повідомляє український військовий експерт Олексій Арестович прямо звернувся до Зеленського на своїй сторінці в Facebook.

“Прийшов час прямо відповісти на питання яке Вам, на жаль, досі не задавали ні я, ні інші. Що для Вас Майдан?”, – запитує експерт.

Переслідування активістів Майдану адвокатом Януковича і озвучене бажання Генпрокурора Венедиктової скасувати закон про амністію, на думку Арестовича, змушує нас підозрювати, що нинішній президент по політичній позиції набагато ближче до Януковича, ніж до учасників Майдану.

Арестович дивується, чому скандальні політики часів Януковича не сидять в тюрмах, в той час як активістів переслідують.

“Якщо Ваша позиція ближче до Януковича, то Вам і місце там, де Януковичу – зраднику України, який закликав державу-агресора до військової агресії проти держави, яку він очолював, і який переховується на території держави-агресора. А поки що, на жаль, дуже на це схоже. І з кожним днем схоже все більше”, – пише блогер.

“Для нас Майдан був актом самооборони від кричущого свавілля осіб, що займали вищі державні посади, союзу чиновників і злочинців, свавілля, в результаті якого кількість жертв серед нас обчислювалася десятками і сотнями убитих. Майдан ще був актом колективної самооборони народу проти розгортання України в обійми Кремля. Нас вбивали – ми оборонялися”, – підкреслив Арестович.

“Відповідь президента Зеленського на це питання визначить майбутнє України. Чим більше нас задасть йому це питання, тим менше шансів у нього його не помітити”, – резюмував блогер.

The post Арестович загнав Зеленського в кут одним питанням про Майдан: “Настав час прямо відповісти” first appeared on UA-IN.

Запис Арестович загнав Зеленського в кут одним питанням про Майдан: “Настав час прямо відповісти” спершу з'явиться на UA-IN.

Під час протестів 2013-2014 років він обіймав посаду старшого слідчого столичного районного управління МВС. Про це повідомляє пресслужба ДБР.

Слідство зокрема встановило, що правоохоронець незаконно затримав і вручив повідомлення про підозру в організації масових заворушень одному з учасників акцій протесту. А потім він подав клопотання про обрання запобіжного заходу потерпілому у вигляді утримання під вартою.

Зазначається, що загалом правоохоронця підозрюють у вчиненні злочинів за пʼятьма статтями:

незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій (ст. 340 Кримінального кодексу України);

складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів (ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України);

перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу України);

завідомо незаконне затримання, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 371 Кримінального кодексу України);

притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаному зі штучним створенням доказів (ч. 2 ст. 372 Кримінального кодексу України).

Нині вирішується питання щодо вручення підозрюваному клопотань про застосування запобіжного заходу та відсторонення від посади. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Нагадаємо, на вулиці Інститутській у Києві 11 березня відбувся слідчий експеримент у кримінальному провадженні щодо подій Майдану, зокрема, за фактом перевищення службових повноважень працівниками правоохоронних органів й організації умисних убивств протестувальників 20 лютого 2014 року.

The post “Справа Майдану”: ДБР взялося за керівнику відділу Нацполіції Києва. “Незаконно затримав і вручив підозру.” first appeared on UA-IN.

Запис “Справа Майдану”: ДБР взялося за керівнику відділу Нацполіції Києва. “Незаконно затримав і вручив підозру.” спершу з'явиться на UA-IN.