Мова йде про Інтернет-провайдерів та мобільних операторів.

Про це повідомляє пресслужба Мінцифри, пише ЕП.

Компанії, які надають телеком-послуги, а саме інтернет-провайдери та мобільні оператори, зможуть бронювати до 100% співробітників.

“Забезпечити українців стабільним звʼязком та інтернетом під час війни — наш пріоритет. Для цього потрібні люди, які живитимуть генератори, замінюватимуть акумулятори на станціях та оперативно відновлюватимуть звʼязок після чергових російських обстрілів енергетичної інфраструктури”, – йдеться в повідомленні Мінцифри.

Із головних вимог до компаній — у всіх підприємств має бути статус критично важливого й вони повинні виконувати вимоги НЦУ.

“Раніше вже ухвалили рішення, щоб стабілізувати ситуацію з мобільним зв’язком та інтернетом. Одне з них — оновили вимоги НЦУ.

Бронювання працівників мобільних операторів та інтернет-провайдерів — ще один необхідний крок, щоб оператори й провайдери могли виконувати ці вимоги, а українці завжди залишалися на звʼязку”, – додають в повідомленні.

The post “На таких приватних фірмах бронюватимуть усіх працівників, їх працівників не мобілізують”: в уряді повідомили про прийняте рішення first appeared on UA-IN.

Запис “На таких приватних фірмах бронюватимуть усіх працівників, їх працівників не мобілізують”: в уряді повідомили про прийняте рішення спершу з'явиться на UA-IN.

В Україні планують цифровізувати процеси проходження військово-лікарської комісії. Зараз вони зовсім не цифровізовані.

Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За його словами, держава має мінімізувати бюрократію в армії для військових, котрі щохвилини ризикують життям, захищаючи Україну.

Федоров зазначив, що зараз поранені бійці вимушені проводити час у чергах, ходити до різних інституцій, збирати купу паперових документів, щоб підтвердити поранення. Потім комісія дає експертний висновок, що робити військовому після поранення: звільнятись зі служби, переводитись на іншу посаду чи повертатись до частини для продовження служби.

“Наприклад, військового поранили під Бахмутом. Евакуювали до київського шпиталю на реабілітацію. Після лікування бійцю потрібно повертатися до своєї частини, щоб отримати паперове направлення на ВЛК. Потім зібрати купу документів, необхідних для проходження ВЛК, яка взагалі може бути в іншому місті. І такий “квест” треба проходити, навіть якщо військовому ампутували руку або ногу”, – навів приклад міністр.

Відтак, команда Мінцифри разом з Міноборони, Міністерством охорони здоров’я, Мінветеранів розробили план з цифровізації військово-лікарської комісії.

“Електронний документообіг скоротить черги. Автоматизація процесів знизить навантаження на поранених героїв. Це – лише невелика частина з того, що потрібно цифровізувати у військовій сфері”, – наголосив Федоров.

Коментар МОЗ щодо змін у роботі ВЛК
Своєю чергою в Міністерстві охорони здоров’я розповіли, що найближчим часом зміниться під час проходження військово-лікарських комісій.

За словами очільника МОЗ міністр Віктора Ляшка, у військових закладах запровадять електронний документообіг, більшість процесів автоматизують, а пораненим військовим нададуть можливість проходження реабілітації поряд з місцем проживання.

“Усім відомі непоодинокі випадки, коли військовослужбовці після поранення для того, щоб отримати експертний висновок, змушені були проводити час у величезних чергах, займатися паперовою тяганиною і бігати по різних інституціях. Цей складний і забюрократизований квест має залишитися у минулому”, – наголосив він.

Відтак, за словами Ляшка, найближчим часом профільні відомства та міністерства планують впровадження кількох кроків для цифровізації процесу проходження ВЛК.

“Це електронний документообіг у військових закладах, щоб прибрати паперову тяганину і черги; автоматизація процесів, щоб зменшити навантаження на поранених військовослужбовців; належне сервісне обслуговування поранених; можливість реабілітації поряд з місцем проживання; підвищення кваліфікації лікарів у питаннях ВЛК”, – розповів міністр.

За його словами, це лише частина змін. “Ми продовжимо й надалі вивчати проблеми і впроваджувати зміни, які приберуть бюрократію з життя військових”, – додав Ляшко.

Постановка на військовий облік в Україні: що змінилося
Як повідомляв УНІАН, 30 грудня 2022 року Кабмін ухвалив новий порядок організації та ведення військового обліку в Україні. Він передбачає низку нововведень. Документ було оприлюднено 3 січня 2023 року.

Серед ішного, тепер військовозобов’язані можуть передавати дані військкоматам через “Дію”, зокрема під час зміни місця проживання.

Керівник із розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації Мстислав Банік зазначив, що хоча тепер у застосунку “Дія”, відповідно до постанови Кабміну, має з’явитися електронний військовий квиток, але надсилати повістки через цей сервіс не планується.

The post В Україні реформують процес проходження військово-лікарської комісії: що зміниться first appeared on UA-IN.

Запис В Україні реформують процес проходження військово-лікарської комісії: що зміниться спершу з'явиться на UA-IN.

9 грудня Кабінет міністрів ухвалив постанову щодо виплат 1000 гривень від держави щепленим українцям.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров опублікував інструкцію отримання виплат.

Так, подати заявку можна буде у застосунку “Дія” за допомогою кілька кліків. Скористатися програмою можуть громадяни України старше 18 років за наявності “зеленого” сертифікату у застосунку “Дія”.

Як отримати виплату за вакцинацію:

Оформіть спеціальну картку “єПідтримка” в одному з банків-партнерів. Щодня до проєкту приєднуватимуться нові. Відкрити можна буде і онлайн, і офлайн. Отримати гроші на звичайну картку не можна.
Завантажте застосунок “Дія” та авторизуйтесь.
Переконайтеся, що у вас є “зелений” сертифікат у застосунку “Дія”. Як наголошують: сертифікат із порталу “Дія” чи паперовий від сімейного лікаря не підходять. Отримати COVID-сертифікат у застосунку “Дія” зараз можна як з ID-картою, так і з паспортом-книжкою.
Зайдіть до розділу Послуги та виберіть Підтримка.
Виберіть для виплати картку “єПідтримка” та чекайте надходження грошей.
Зазначимо, пілотний проєкту “єПідтримка” стартує від 13 грудня. Витратити тисячу можна на послуги бізнесу, які найбільше постраждали під час пандемії. Це театри, кіно, музеї, спортзали, концерти, книги та квитки на внутрішні рейси.

Як повідомляють в уряді, гроші надаються на 4 місяці з моменту отримання. Якщо за цей час вони не будуть витрачені, рахунок закриють. Кошти можна буде витратити як онлайн, так і офлайн, але лише на вказані категорії українського бізнесу. Банки розпізнаватимуть категорію під час оплати карткою за допомогою МСС-кодів. Витратити гроші, переказати їх на іншу картку, зняти готівкою буде неможливо.

Нагадаємо, щоб отримати тисячу гривень за вакцинацію до кінця цього року, необхідно встигнути подати відповідну заявку до 29 грудня.

Раніше прем’єр Денис Шмигаль запевнив, що тисячу гривень від Зеленського отримають усі вакциновані українці, незалежно від того, коли вони отримували щеплення.

Гроші надходитимуть на спеціальні банківські картки у “Дії”. Розрахуватися цими грошима українці зможуть на підприємствах, які відповідають певним МСС-кодам. Платити комісію за обслуговування картки не потрібно. Крім того, планується відкриття 100 офлайн-центрів підтримки для надання допомоги під час виплати 1000 грн за вакцинацію.

The post Як отримати тисячу за вакцинацію: покрокова інструкція від Мінцифри first appeared on UA-IN.

Запис Як отримати тисячу за вакцинацію: покрокова інструкція від Мінцифри спершу з'явиться на UA-IN.

Зазначається, що Платформа Центрів Дії – це вебсайт, що об’єднає всю інформацію про діяльність та доступність Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) для громадян, стане майданчиком розвитку й помічником у щоденній роботі для працівників ЦНАП та інструментом покращення якості надання адмінпослуг для Мінцифри.

Відтак для громадян на Платформі будуть доступні:

Інтерактивна карта точок доступу до адмінпослуг з можливістю визначити найближчий ЦНАП, що надає необхідну послугу, дізнатися його графік роботи;
навчальні курси про адміністративні послуги;
можливість залишити заявку на працевлаштування у Центр надання адміністративних послуг;
можливість залишити відгук про роботу ЦНАП.
Для ЦНАП на Платформі розмістять:

рекомендації для роботи, інформаційні та методичні матеріали, шаблони й документи;
інформацію про гранти та підтримку для ЦНАП від донорів і можливість подати заявку на участь;
особисті електронні кабінети адміністраторів та керівників ЦНАП, де можна скласти індивідуальний план навчання, записатися на тренінги, проходити навчальні курси, відстежувати результати тощо.

The post Мінцифри оголосило тендер на розробку Платформи Центрів Дії first appeared on UA-IN.

Запис Мінцифри оголосило тендер на розробку Платформи Центрів Дії спершу з'явиться на UA-IN.

Тимчасово виконуючий обов’язки міністра освіти Сергій Шкарлет заявив, що заява Міністерства цифрової трансформації про те, що досі понад 6000 шкіл не мають нормального підключення до інтернету – не правда. За його словами на сьогодні, за результатами аудиту, лише 74 школи не забезпечені засобами інтернет-зв’язку. Про це він сказав у інтерв’ю Mind.

«– Тобто заступник міністра цифрової трансформації Олександр Шелест, який 31 серпня озвучив цю інформацію ЗМІ, подає хибні дані?

– Це ви спитаєте в нього. Я ж заявляю: лише 74 школи зараз не підключено до інтернету. На початок 2020 року їх було близько 750, на початок літа – 600, у липні-серпні – 254. Тому не все так погано. А багато говорити й «розганяти зраду», можна легко. Якщо ж йдеться про понад 6000 шкіл, що не мають надшвидкісного інтернету, то й в мене його немає… У мене навіть ні планшета, ні ноутбука немає. Мені вистачає телефона», – відповів Шкарлет на питання Mind.

Натомість Олександр Шелест, заступник Міністра цифрової трансформації з розвитку інфраструктури у відповідь нагадав, що 18 серпня був підписаний спільний лист від Мінцифри та МОН до керівників обласних державних адміністрацій щодо підключення шкіл до інтернету. І перед підписанням і в.о. Міністра освіти Сергій Шкарлет (чий підпис стоїть під листом), і його команда були ознайомлені з усіма цифрами, дослідженнями, розрахунками Мінцифри.

Саме у цьому листі було визначено понад 2 000 шкіл, які потребують підключення до інтернету першочергово. Джерелом фінансування підключення у цьому листі рекомендується використовувати освітні субвенції у місцевих бюджетах.

Мінцифри стверджує що у населених пунктах, де розташовані ці школи немає жодного оптичного провайдера і швидкісний інтернет не доступний як в школі, так і межах населеного пункту для місцевого населення.
Шелест пояснив таку різницю між інформацією міністерств тим, що вони по-різному визначають наявність підключення: наразі МОН отримує звітність від управлінь освіти у такому форматі що, наприклад, радоінтернет зі швидкістю до 10 Мбіт/сек за застарілою технологією CDMA, 3G або іноді навіть EDGE, фіксований інтернет xDSL вважаються наявністю підключення у школі.

«Ми наголошуємо: такі низькошвидкісні технології ніяк не можуть забезпечити повноцінну роботу з контентом для учнів та вчителів! Наразі тільки підключення школи до оптичного фіксованого інтернету може забезпечити: відеонавчання, особливо з декількох пристроїв, інтерактивне навчання, відеоконференції», – підкреслив Олександр Шелест у коментарі Mind.

Також у Мінцифри пояснюють, що для ефективного дистанційного навчання недостатньо наявності тільки мобільного інтернету 3G або 4G, бо якісна робота цих технологій тісно пов’язана з наявністю оптоволоконних мереж у населеному пункті. Адже лише за підключення базових станцій до волоконно-оптичних мереж оператори можуть забезпечити високі швидкості передачі даних. Якщо цього немає, то при збільшенні кількості абонентів, що користуються 4G одночасно, швидкість мобільного інтернету буде зменшуватись.

«Часто деякі інтернет-користувачі стверджують, що вони користуються виключно мобільним інтернетом і якість такого інтернету їх задовольняє. Дійсно, таких випадків багато і перш за все, такий зворотній зв’язок ми отримуємо від тих користувачів, які проживають в локаціях, де є покриття волоконно-оптичними мережами. Якщо в селі є покриття і мобільного і оптичного інтернету, то споживання трафіку користувачами рівномірне та збалансоване та не призводить до надмірного завантаження базових станцій мобільних операторів. Мобільний інтернет тому й називається мобільним, що його призначення – користування у русі, на вулиці – там де відсутній фіксований інтернет. Отже, вдома, на роботі, в навчальному закладі – фіксований інтернет і вайфай, на вулиці – мобільний інтернет, бажано 4G», – додав урядовець.

Також Шелест додав, що підключення до оптики школи дає можливість усім бажаючим мешканцям населеного пункту отримати швидкісний фіксований інтернет за помірною ціною. Жодна радіотехнологія такого не дозволяє. Наприклад, WiMax для користувачів зазвичай надається зі швидкість до 5 Мбіт/с, іноді для юридичних осіб (в тому числі і школам) швидкість збільшують до 30 Мбіт/с.

«Але якість роботи цієї технології значно гірша від традиційного оптичного підключення та дуже залежить від погодних умов, а підключення до неї занадто дороге – близько 100 євро. Чи можуть собі дозволити це собі мешканці невеличкого селища у віддаленому регіоні країни?!», – сказав заступник міністра цифрової трансформації.

Нагадаємо: Мінцифри разом із Міносвіти направило місцевим адміністраціям лист про необхідність термінового підключення до інтернету 2 000 шкіл коштом фінансування з освітньої субвенції.

«На сьогодні в Україні понад 6 000 шкіл не має оптичного підключення до інтернету, яке необхідно для повноцінного використання можливостей дистанційного навчання. Спільними зусиллями спільно з Міністерством освіти і науки, а також з місцевими адміністраціями ми визначили перелік з 2 000 шкіл, які потребують першочергового підключення», – підкреслив Шелест.

The post Мінцифри спростувало слова Шкарлета про доступність інтернету у школах first appeared on UA-IN.

Запис Мінцифри спростувало слова Шкарлета про доступність інтернету у школах спершу з'явиться на UA-IN.