Через недостатнє фінансування Мінфін перейде до плану “Б”
Оскільки в США і Євросоюзі не можуть домовитися про подальше фінансування допомоги Україні, поки російська військова агресія проти нашої країни триває, Україні доводиться перейти до плану “Б”. Міністр фінансів України Сергій Марченко поділився в інтерв’ю Інтерфакс-Україна, у чому він полягає.

Марченко поділився, що, на жаль, у січні та лютому 2024 року рішення, прийняті партнерами, недостатні для того, щоб ми могли впоратися самотужки. Тому зараз у нас діє механізм плану “Б”.

Він полягає в тому, щоб збільшити свої боргові зобов’язання через відсутність зовнішньої підтримки у достатній кількості.

Марченко роз’яснив, що йдеться про збільшення обсягу запозичень на внутрішньому ринку. Також крім запозичень, він назвав і авансові виплати дивідендів держкомпаній.

Голова Мінфіну наголосив, що ситуація поки не критична, але є розуміння того, що в цей період нам потрібно максимально покладатися на внутрішній ресурс.

Марченко додав, що його відомство працює над цим планом спільно із Нацбанком України. За словами міністра, потенційним ризиком на 2024 рік є збільшення видатків держбюджету на 2025-й, зокрема на оборону.

У держбюджеті-2024, зазначив чиновник, передбачено максимум, який можна виділити на сектор оборони та безпеки.

Він додав, що наперед невідомо, у який момент там чогось не вистачить. Занадто багато питань щодо ефективності використання коштів саме в цьому напрямі.

Примітно, що Марченко також заявляв про те, що у 2024 році потреби України у зовнішньому фінансуванні зменшили з $41 млрд до $37,3 млрд. Це верифіковано експертами Міжнародного валютного фонду.

Він заявив, що зменшити потреби у фінансуванні вдалося завдяки заходам щодо максимізації доходів держбюджету, активізації внутрішнього ринку запозичень, скорочення всіх капітальних видатків держбюджету та інших заходів.

The post Грошей немає — Мінфін запускає план “Б”: до чого готуватися українцям first appeared on UA-IN.

Запис Грошей немає — Мінфін запускає план “Б”: до чого готуватися українцям спершу з'явиться на UA-IN.

Міністерство фінансів 5 січня на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залучило до бюджету понад 8,7 млрд грн. Про це повідомляє пресслужба Мінфіну.

Мінфін запозичив на внутрішньому ринку ще 8,7 млрд грн
Як повідомлялося, Міністерство фінансів 15 грудня на аукціоні з розміщення ОВДП Мінфін залучив рекордні кошти на фінансування держбюджету. До державного бюджету було залучено 42,1 млрд гривень.

The post Мінфін запозичив на внутрішньому ринку ще 8,7 млрд грн first appeared on UA-IN.

Запис Мінфін запозичив на внутрішньому ринку ще 8,7 млрд грн спершу з'явиться на UA-IN.

У 2021-му році погашення державного боргу становитиме $16 млрд, що майже вдвічі більше за річну суму погашення у 2022-му і 2023 роках. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на інвестпрезентацію Міністерства фінансів.

Відповідно до даних Мінфіну, $8,2 млрд із зазначеної суми – це погашення за внутрішнім боргом, $3,4 млрд – за зовнішнім, а також $2,7 млрд – обслуговування внутрішнього боргу і $1,8 млрд грн – зовнішнього.

Надалі виплати за держборгом знижуватимуться до $8,6 млрд грн у 2022 році, $8,9 млрд – у 2023-му.

Після цього погашення держборгу становитимуть $10,1 млрд у 2024-му і $8,1 млрд у 2025-му відповідно.

The post Україна у 2021 році має погасити $16 млрд держборгу first appeared on UA-IN.

Запис Україна у 2021 році має погасити $16 млрд держборгу спершу з'явиться на UA-IN.

Міністерство фінансів повідомило Кабміну, що не вбачає можливості закласти в держбюджеті компенсацію виробникам електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) і застерігає від випуску ОВДП для погашення боргу перед ВДЕ, пише «БізнесЦензор» з посиланням на відповідний лист Мінфіну від 05.10.2020.

У документі зауважується, що Міненерго своїм листом до Кабміну від 09.09.2020 озвучило потребу надання фінансової підтримки для ДП «Гарантований покупець» (ГарПок) для оплати електроенергії з ВДЕ з держбюджету у 2020 році на суму 3,86 млрд грн. «При цьому джерела збалансування держбюджету Міненерго не визначені», – йдеться в листі Мінфіну.

Мінфін застерігає від реалізації пропозиції Міненерго про випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму 9 млрд грн для компенсації боргів перед ВДЕ, які були утворені до 1 серпня 2020 року.

«Зазначені пропозиції не можуть бути підтримані, оскільки збільшення внутрішніх запозичень може призвести до розбалансування державних фінансів і зниження кредитних рейтингів України», – зазначив Мінфін.

Крім того, йдеться в листі Мінфіну, це призведе до збільшення обсягу держборгу й підвищить витрати на його обслуговування. Це, своєю чергою, поставить під загрозу дотримання у 2020 році маяка за показником дефіциту сектору загальнодержавного управління, встановленого Меморандумом з МВФ.

Також Мінфін вказує на відсутність джерел збалансування бюджету для виконання закону «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії», який був прийнятий в червні 2020 року.

Цим законом передбачені фінансування державної генерації на суму 11,8 млрд грн шляхом випуску ОВДП, а також погашення боргу ДП «Енергоринок» за електроенергію з держбюджету на суму 16,3 млрд грн.

Мінфін пропонує Міненерго спільно з Нацкомісією з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) підготувати пропозиції про зміну законодавства, які можуть збалансувати ринок електричної енергії.

Станом на 1 жовтня загальна заборгованість ГарПока становила 33,7 млрд грн, з яких 24,8 млрд грн – перед виробниками з ВДЕ, 8,9 млрд грн – перед державним «Енергоатом» і «Укргідроенерго».

The post Мінфін відмовився закладати в держбюжет витрати для погашення боргів за «зелени» тарифом first appeared on UA-IN.

Запис Мінфін відмовився закладати в держбюжет витрати для погашення боргів за «зелени» тарифом спершу з'явиться на UA-IN.

Кабінет міністрів України в рамках програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ) оновив принципи стратегічного реформування державних банків. Про це повідомив заступник міністра фінансів Денис Улютін на засіданні Кабінету міністрів 2 вересня.

«Основні пріоритети положень – це впровадження стратегій для кожного банку держсектора, захист і підтримка реалізації реформи корпоративного управління з більшістю незалежних членів в наглядовій раді, зменшення частки непрацюючих активів на балансі, скорочення позиції держави, держпідприємств в банках держсектора і інше», – сказав Улютін.

Він уточнив, що Міністерство фінансів розробило оновлену редакцію основ стратегічного реформування держбанків за підсумками консультацій з міжнародними експертами, Національним банком України (НБУ) і банками держсектора.

Як повідомив глава НБУ Кирило Шевченко, який також був присутній на засіданні Кабміну, регулятор підтримує оновлення принципів стратегічного реформування держбанків.

«Ми б хотіли підтримати цей проєкт документа, тому що, відповідно до 17 статті Меморандуму з МВФ, Україна також взяла на себе зобов’язання відновити стратегічні положення. Ми дійсно відпрацювали цей документ, і хочу підтримати колег з Міністерства фінансів з тим, щоб його можна було затвердити якомога швидше», – сказав він.

Нагадаємо: МВФ попереджає, що Україна не зможе оговтатися від коронавірусної кризи до 2024 року.

The post Україна в рамках програми з МВФ оновила принципи стратегічного реформування держбанків first appeared on UA-IN.

Запис Україна в рамках програми з МВФ оновила принципи стратегічного реформування держбанків спершу з'явиться на UA-IN.

«Підвищення до 5 000 грн мінімальної зарплати – це всього лише на 277 грн в порівнянні з нинішнім рівнем – на три місяці коштує 3 млрд грн. І це тільки по тих видатках, які здійснюються з державного бюджету», – зазначив він.

За словами Улютіна, більш істотно підвищити мінімальну зарплату зараз складно, оскільки потрібно враховувати не тільки побажання, але й реальні можливості бюджету.

Чиновник додав, що питання підвищення мінімальної зарплати обговорювалося вже давно і проведені розрахунки показали, що зараз це можливо зробити саме до такого рівня.

«Питання підвищення з 1 вересня заробітної плати мінімальної обговорюється вже досить давно. Коли ми зрозуміли, що це фінансово можливо, коли ми порахували, що і Пенсійний фонд, і місцеві бюджети отримують свою частину від цього збільшення, – президент цю ініціативу вніс», – сказав Улютін.

Міністр фінансів Сергій Марченко в середині серпня заявив про те, що завдяки підвищенню мінімальної зарплати до 5000 грн Пенсійний фонд додатково отримає близько 1,7 млрд грн, а ще близько 1,2 млрд грн додаткових надходжень від податку на доходи фізосіб будуть розподілені між місцевими бюджетами й держбюджетом.

На думку Марченко, бізнес, який офіційно платить зарплату вище мінімальної, ніяких змін не відчує.

З 1 січня 2017 року мінімальна зарплата була підвищена у 2 рази – з 1600 грн до 3200 грн. З 1 січня 2018 року вона збільшилася до 3723 грн, з 1 січня 2019 року – до 4173 грн, а з 1 січня 2020 року – до 4723 грн.

6 серпня 2020 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт №3963, внесений президентом Володимиром Зеленським. Цей документ передбачає підвищення мінімальної зарплати до 5000 грн з 1 вересня. Верховна Рада може розглянути законопроєкт на позачерговому засіданні в кінці серпня.

Крім того, в планах уряду підвищення мінімальної зарплати до 6000 грн, а потім і до 6500 грн у 2021 році. З огляду на це буде розроблятися держбюджет на 2021 рік.

У липні Європейська бізнес-асоціація розкритикувала плани влади щодо підвищення мінімальної зарплати в Україні.

На початку серпня голова Державної податкової служби Олексій Любченко заявив про те, що підвищити мінімальну зарплату на 40% цілком реально.

The post Підняття мінімальної зарплати обійдеться в 3 млрд грн – Мінфін first appeared on UA-IN.

Запис Підняття мінімальної зарплати обійдеться в 3 млрд грн – Мінфін спершу з'явиться на UA-IN.

Кабінет міністрів України хоче ліквідувати певні види соціальних виплат, адже в нашій країні їх «забагато».

«У нас дуже забагато соціальних допомог. Понад 100 млрд йдуть на соцвиплати, але сказати, що це ефективно, не можу. Є, зокрема, допомоги по 5 чи 7 грн, прийняті ще в 90-х. Мінсоцполітики і працює над тим, щоб була єдина соцдопомога, щоб не просто роздати ці кошти, а щоб ця допомога принесла користь», – сказав чиновник.

За його слова, наразі Мінфін разом із Мінсоцполітики працює над створенням єдиного порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для всіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій; визначенням складу сім’ї для всіх видів допомоги; уніфікуванням принципів надання допомоги.

«Так само і з медичними послугами, і з освітніми. Кошти потрібно надавати на оптимальну мережу закладів освіти, з огляду на кількість учнів у класі. Наприклад, у школах, де достатньо учнів, є економія коштів освітньої субвенції, що спрямовується на інші важливі потреби», – додав Єрмоличев.

На запитання, чи єдина соціальна допомога – це проєкт у процесі опрацювання чи просто ідеальне бачення, заступник міністра фінансів відповів:

«Сьогодні всі розуміють, що це треба робити: і в уряді, і в Мінсоцполітики, і в Мінфіні. Я спілкувався із заступником Міністра соцполітики. У цьому відомстві вважають, що цю ідею можливо втілити у 2022-2023 роках».
Також Єрмоличев заявив, що «кардинальних змін» щодо збільшення пенсій у цьому році не відбудеться.

«У нас з 1 травня відбулася індексація пенсій. Потім з 1 липня, 1 грудня – підвищення прожиткового мінімуму, з 1 липня додано 74 грн і з грудня – 57 грн. Так, суми незначні, але вони визначені законодавством. Є певні дуже точкові речі: скажімо, підвищення виплат на догляд літніх людей старше 80 років», – резюмував чиновник.

The post Уряд почав працювати над ліквідацією соцдопомог first appeared on UA-IN.

Запис Уряд почав працювати над ліквідацією соцдопомог спершу з'явиться на UA-IN.

У Міністерстві фінансів поки не вбачають підстав передбачати у новому бюджеті на 2021 рік створення фонду боротьби з коронавірусом. Про це в інтерв’ю виданню «Главком» сказав заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев, відповідаючи на запитання, чи будуть у новому бюджеті на 2021 рік виділятися кошти на поповнення фонду боротьби з коронавірусом, якщо карантин продовжиться і наступного року.

«Будь-які видатки мають бюджетний період – рік, який закінчується 31 грудня. Важко спрогнозувати, чи буде передбачений такий фонд у Держбюджеті-2021. Бюджетний процес тільки-но розпочався. У меморандумі з МВФ прописано, що фонд має діяти до 31 грудня 2020 року. Якщо буде сплеск захворюваності, розглянемо питання щодо створення такого фонду на наступний рік. Наразі не бачу таких підстав», – сказав Єрмоличев.

Він зазначив, що фонд ‒ це можливість оперативно розв’язувати актуальні питання.

«Наприклад, якщо з’являється необхідність терміново придбати апарати ШВЛ (штучної вентиляції легень), то можна не вносити зміни до бюджету, а рішенням уряду за погодженням із парламентським бюджетним комітетом спрямувати на цю потребу кошти з фонду. За умов екстрених ситуацій це, на нашу думку, позитивне рішення», – сказав Єрмоличев.

Як повідомлялося раніше, 6 000 українців отримали компенсацію від Фонду соціального страхування у розмірі 7,3 млн грн у зв’язку з втраченим заробітком через самоізоляцію.

The post У Мінфіні поки не бачать підстав для «коронавірусного» фонду в бюджеті на 2021 рік first appeared on UA-IN.

Запис У Мінфіні поки не бачать підстав для «коронавірусного» фонду в бюджеті на 2021 рік спершу з'явиться на UA-IN.

Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) наклало санкції на фізичних та юридичних осіб, пов’язаних з російським бізнесменом Євгеном Пригожиним, наближеним до Путіна. Загалом в список потрапили три фізичні особи і п’ять компаній.

Санкції введено за причетність до підтримки проросійських сепаратистів в Україні і до збройного конфлікту на Донбасі, вказано в повідомленні відомства. Також Мінфін називає даних осіб причетним до втручання у вибори в США.

У список санкцій потрапили Ігор Лавренков, Андрій Мандель і Михайло Потепкін, а також компанії ТОВ «М Інвест» і пов’язана з нею Meroe Gold Co. Ltd, Shen Yang Jing Cheng Machinery Imp & Exp. Cо., Limited, Shine Dragon Group Limited і Zhe Jiang Jiayi Small Commodities Trade Company Limited.

The post Мінфін США ввів санкції проти компаній, пов’язаних з «поваром Путіна» first appeared on UA-IN.

Запис Мінфін США ввів санкції проти компаній, пов’язаних з «поваром Путіна» спершу з'явиться на UA-IN.

Україна отримає від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР, входить до групи Світового банку) $350 млн на підтримку проекту «Перша позика на політику розвитку у сфері економічного відновлення». Про це повідомляється на веб-сайті Міністерства фінансів.

Згідно з повідомленням, відповідне рішення 26 червня 2020 року прийняла Рада директорів Світового банку.

«Це перший проект серії позик на підтримку політики розвитку загальним обсягом $700 млн, який підтримує зусилля уряду України в реалізації реформ», – вказується у повідомленні.

The post МБРР виділить Україні $350 млн на підтримку економічного відновлення – Мінфін first appeared on UA-IN.

Запис МБРР виділить Україні $350 млн на підтримку економічного відновлення – Мінфін спершу з'явиться на UA-IN.